Лакунарна ангіна

Лакунарна ангіна – гострий запальний процес переважно бактеріальної етіології, який характеризується ураженням лакун мигдалин і проявляється вираженим порушенням загального стану, болем в горлі, що підсилюється при ковтанні. При фізикальному огляді мигдалини збільшені, гіперемійовані, в гирлі лакун видно гнійнийексудат. При пальпації регіонарних лімфовузлів відзначається хворобливість. Для виявлення збудника проводиться бактеріологічний аналіз мазка із зіву. Лікування передбачає дотримання постільного режиму в гострий період, призначення антибіотиків, протизапальних засобів, полоскання горла антисептиками, фізіотерапію.

Причини лакунарної ангіни

Це гостре інфекційне захворювання, основними збудниками якого у дітей до 5 років є аденовіруси, віруси Коксакі, кору і скарлатини, у підлітків і дорослих (в 80% випадків) – стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка та інші бактеріальні агенти. Збудники проникають у верхні дихальні шляхи з повітрям, рідше – контактно-побутовим шляхом і локалізуються на мигдалинах.

Лакунарна ангіна: симптоми

При зниженні імунного захисту відбувається активізація патогенних мікроорганізмів, їх скупчення в лакунах і розвиток патологічного процесу в лімфоїдних утвореннях глоткового кільця. Можливо поширення стрептококкков та інших бактерій з потоком крові в інші органи і тканини (серце, нирки, суглоби), що на тлі зниження захисних сил організму, неадекватною антибіотикотерапії призводить до виникнення різних ускладнень:

• міокардиту,
• ендокардиту,
• поліартриту,
• гломерулонефриту.

Симптоми лакунарної ангіни

Клінічна симптоматика характеризується поєднанням місцевих змін в глотці і лімфоїдних тканинах з порушенням загального самопочуття. Хвороба починається гостро з появи симптомів інтоксикації: гіпертермії з ознобом, ломота в тілі, головним болем. На 2-3 день виникає біль в горлі, яка стає більш інтенсивної при ковтанні їжі і слини.

Через збільшення углочелюстних і шийних лімфовузлів відзначається болючість при відкриванні рота і поворотах голови. З рота відчувається неприємний запах, мова невиразна ( «гугнявий відтінок»). Оглядаючи порожнину рота, можна помітити почервоніння і набряклість мигдалин, жовтувато-біле вміст у вигляді окремих острівців, які швидко з’єднуються, покриваючи поверхню гнійними плівками.

Ангіна у дітей супроводжується більш вираженою інтоксикацією, яка проявляється лихоманкою, сильними головними болями, повторною блювотою, синкопальними станами з втратою свідомості, зниженням апетиту, неспокійним сном, слабкістю, дратівливістю. Нерідко виявляються ознаки порушення роботи травного тракту з болями в животі, нудотою, діареєю. Скарги на неприємні відчуття в горлі при ковтанні їжі і води в перші 1-3 дні можуть бути відсутні.

Ускладнення

Гнійне запалення при неадекватному лікуванні і зниженні імунітету може ставати причиною виникнення паратонзиллярного або заглоточного абсцесу, а також поширюватися на навколоносових пазух і середнє вухо. При цьому зберігається гіпертермія, біль у горлі набуває пульсуючий характер, може віддавати у вухо, відкриття рота стає утрудненим, як і прийом їжі.

Як лікувати ангіну в домашніх умовах

Повторювані ангіни призводять до розвитку хронічного запалення в лімфоїдної тканини глотки і оточуючих тканинах – хронічного тонзиліту, а також до поразки віддалених органів і тканин: серцевого м’яза, нирок, суглобів.

Діагностика

Щоб правильно інтерпретувати клінічні симптоми, які спостерігаються при лакунарній ангіні, і відрізнити первинне запалення від вторинного, необхідне ретельне обстеження лікарями різних спеціальностей: педіатром, терапевтом, отоларингологом, інфекціоністом, ревматологом і нефрологом.

Огляд глотки дозволяє виявити характерні для лакунарной ангіни ознаки: виражену інфільтрацію і набряклість піднебінних мигдалин, скупчення в лакунах жовтуватих острівців гнійного вмісту і плівок, що покривають поверхню мигдалини. При знятті плівок шпателем вони відносно легко відходять, не пошкоджуючи підлеглі тканини і не викликаючи кровоточивості.

Щоб виявити збудника, необхідно досліджувати вміст мазка із зіву і мигдалин шляхом проведення бактеріологічного або вірусологічного аналізу. Призначаються загальноклінічні дослідження крові і сечі, за допомогою яких визначається активність процесу (лейкоцитоз і збільшена швидкість осідання еритроцитів в аналізі крові) і наявність ускладнень з боку сечовивідної системи (лейкоцити, еритроцити, білок в загальному аналізі сечі при нефриті). Необхідно виключити ускладнення (зокрема, ревматизм) при проведенні біохімічного аналізу крові (зміни рівня C-реактивного білка, антистрептолизина-О, ревматоїдного фактора). Диференціальна діагностика лакунарной ангіни проводиться з іншими хворобами ЛОР-органів, вторинними процесами інфекційної природи (на дифтерію глотки, скарлатину, мононуклеоз та ін.).

Лікування лакунарной ангіни

У гострий період захворювання необхідно дотримуватися постільного режиму, при тяжкому перебігу і наявності ускладнень потрібна госпіталізація.

1. Етіотропна терапія. Основа лікувальних заходів при бактеріальної етіології – антибактеріальна терапія протягом 8-15 днів в достатній дозуванні з урахуванням чутливості збудника. Зазвичай застосовуються антибіотики з групи пеніцилінів (бензилпеніцилін, амоксицилін), а також цефалоспорини і макроліди. При вторинних ангінах вірусної і грибкової етіології використовуються відповідні медикаменти (ацикловір, флуконазол і ін.).
   

   Симптоми ангіни

2. Симптоматичні засоби. Призначаються нестероїдні протизапальні препарати (аспірин, ібупрофен, диклофенак), вітаміни, імуномодулятори, а також ліки, які нормалізують порушені функції серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, нервової системи.
3. Місцеве лікування. Місцево застосовуються розчини антисептиків, відвари лікарських трав. Після стихання гострих проявів хворому видають направлення на физиолечение.

При розвитку місцевих ускладнень (паратонзіллярном абсцесі) необхідно хірургічне втручання з розкриттям гнійного вогнища. Лікувальні заходи при ревмокардиті і гломерулонефриті проводяться в спеціалізованому стаціонарі із використанням антибактеріальних засобів, глюкокортикостероїдів та інших препаратів.

Читати по темі: Флегмонозна ангіна