Депресивний розлад особистості

Депресивний розлад особистості

05.03.2019 Off By admin




Симптоми хвороби

До симптоматиці депресивного епізоду відносять:

  1. Знижений увагу і зосередження, зниження успішності навчання, утруднення запам’ятовування
  2. Загальмованість, можливий ступор
  3. Можливо прояв агресії і конфліктності
  4. Специфічна неофобия, що характеризується зниженням впевненості в собі і самооцінки
    почуття неповноцінності
  5. Ідеї самознищення і винності
  6. Своєрідне бачення майбутнього – песимістичне і похмуре
  7. Схильність до суїциду і самоушкодження
  8. Зниження апетиту, порушення сну.

Хогеном дизурія і задишка, головний біль невизначеної природи, відчуття тяжкості, болю в грудній області, дисменорея та аменорея.

Причини хвороби

Факторами служать:

  • Генетичні аномалії
  • Біохімічна причина, яка полягає в дефіциті катехоламінів і серотоніну
  • Нейроендокринні фактори, безпосередньо пов’язані з ритмом неспання і сну, їжі і сексуальної активності.
Тривожно депресивний розлад: прояви і лікування

Тривожно депресивний розлад: прояви і лікування

Діагностика

Для діагностування патології фахівець звертає увагу на наступні чинники:

  1. Епізод триває більше двох тижнів
  2. Причиною стану не є зловживання психотропними речовинами або органічні ураження мозку
  3. Відсутність в анамнезі станів, відповідних маніакальному епізоду за своєю тяжкістю.

Головним діагностують методом є складання анамнезу і зіставлення клінічної картини і скарг пацієнта. Однак початкові явища депресивного епізоду схожі з хворобою Альцгеймера, через що їх слід диференціювати:

  • За анамнестичними відомостями
  • Об’єктивним методам дослідження і даних про них
  • Даних КТ, нейропсихологічного обстеження, ЕЕГ.

Ускладнення

Депресивні стани тягнуть за собою такі ускладнення, як різні соціальні фобії – страх перебувати в громадських місцях або втратити близьку людину, і суїцидальні думки і спроби. Найчастіше депресивний епізод є провокуючим наркоманію і алкоголізм фактором.

Лікування хвороби

Терапія депресивного епізоду суто індивідуальна: вона прямо залежить від звичок і особливостей характеру хворого. Для лікування застосовують такі групи лікарських препаратів і методи:

  1. Антидепресанти седативного і стимулюючого дії (інгібітори серотоніну і МАО)
  2. Депривація сну (вона порівнянна з електрошокової терапією)
  3. Фототерапія
  4. Поведінкова психотерапія
  5. Когнітивна терапія
  6. Застосування комплементарних методів (арт-терапія, медитація, гіпнотерапія, магнітотерапія, акупунктура та інші)
  7. Групова психотерапія.

Для потенціювання дії антидепресантів використовують такі групи препаратів: атипові антипсихотики, гормони щитовидної залози, протисудомні засоби і препарати літію.

Група ризику

До групи ризику відносять наступних осіб:

  • У віці від 20 до 40 років
  • Чоловіків в розлученні
  • Втратили в віці після 11 років родичів і близьких.

До факторів ризику відносять сімейні суїциди, гомосексуальність, стресові події, тривожність, яка перегукується з іншими якостями особистості, післяпологовий період (провокуючим фактором він служить у самотніх жінок) та інші.

Змішаний тривожний і депресивний розлад

Змішаний тривожний і депресивний розлад

Профілактика

Системи, що передбачає:

  1. Відмова від шкідливих звичок
  2. Здоровий спосіб життя
  3. Спорт і фізична культура
  4. Розумні навантаження (як фізичні, так і розумові)
  5. Поліпшення обмінних процесів
  6. Робота над психологічним настроєм
  7. Усунення захворювань і стресових факторів
  8. Позитивні емоції.

Дієта й спосіб життя

Особливою дієти при депресивному епізоді не потрібно: важливо нормалізувати харчування і зробити його раціональним і правильним, насиченим необхідними поживними речовинами, вітамінами і мікроелементами:
Банани, горіхи, морепродукти, м’ясо, брокколі, гречана і вівсяна каші.

Спосіб життя повинен бути спрямований на підвищення рівня допаміну і норепінефрину, для цього рекомендовані фізичні навантаження, прослуховування улюбленої динамічної музики і інше приємне проведення часу.

Читати по темі: Депресивні розлади