Депресивний розлад особистості
05.03.2019Симптоми хвороби
До симптоматиці депресивного епізоду відносять:
- Знижений увагу і зосередження, зниження успішності навчання, утруднення запам’ятовування
- Загальмованість, можливий ступор
- Можливо прояв агресії і конфліктності
- Специфічна неофобия, що характеризується зниженням впевненості в собі і самооцінки
почуття неповноцінності - Ідеї самознищення і винності
- Своєрідне бачення майбутнього – песимістичне і похмуре
- Схильність до суїциду і самоушкодження
- Зниження апетиту, порушення сну.
Хогеном дизурія і задишка, головний біль невизначеної природи, відчуття тяжкості, болю в грудній області, дисменорея та аменорея.
Причини хвороби
Факторами служать:
- Генетичні аномалії
- Біохімічна причина, яка полягає в дефіциті катехоламінів і серотоніну
- Нейроендокринні фактори, безпосередньо пов’язані з ритмом неспання і сну, їжі і сексуальної активності.
Діагностика
Для діагностування патології фахівець звертає увагу на наступні чинники:
- Епізод триває більше двох тижнів
- Причиною стану не є зловживання психотропними речовинами або органічні ураження мозку
- Відсутність в анамнезі станів, відповідних маніакальному епізоду за своєю тяжкістю.
Головним діагностують методом є складання анамнезу і зіставлення клінічної картини і скарг пацієнта. Однак початкові явища депресивного епізоду схожі з хворобою Альцгеймера, через що їх слід диференціювати:
- За анамнестичними відомостями
- Об’єктивним методам дослідження і даних про них
- Даних КТ, нейропсихологічного обстеження, ЕЕГ.
Ускладнення
Депресивні стани тягнуть за собою такі ускладнення, як різні соціальні фобії – страх перебувати в громадських місцях або втратити близьку людину, і суїцидальні думки і спроби. Найчастіше депресивний епізод є провокуючим наркоманію і алкоголізм фактором.
Лікування хвороби
Терапія депресивного епізоду суто індивідуальна: вона прямо залежить від звичок і особливостей характеру хворого. Для лікування застосовують такі групи лікарських препаратів і методи:
- Антидепресанти седативного і стимулюючого дії (інгібітори серотоніну і МАО)
- Депривація сну (вона порівнянна з електрошокової терапією)
- Фототерапія
- Поведінкова психотерапія
- Когнітивна терапія
- Застосування комплементарних методів (арт-терапія, медитація, гіпнотерапія, магнітотерапія, акупунктура та інші)
- Групова психотерапія.
Для потенціювання дії антидепресантів використовують такі групи препаратів: атипові антипсихотики, гормони щитовидної залози, протисудомні засоби і препарати літію.
Група ризику
До групи ризику відносять наступних осіб:
- У віці від 20 до 40 років
- Чоловіків в розлученні
- Втратили в віці після 11 років родичів і близьких.
До факторів ризику відносять сімейні суїциди, гомосексуальність, стресові події, тривожність, яка перегукується з іншими якостями особистості, післяпологовий період (провокуючим фактором він служить у самотніх жінок) та інші.
Профілактика
Системи, що передбачає:
- Відмова від шкідливих звичок
- Здоровий спосіб життя
- Спорт і фізична культура
- Розумні навантаження (як фізичні, так і розумові)
- Поліпшення обмінних процесів
- Робота над психологічним настроєм
- Усунення захворювань і стресових факторів
- Позитивні емоції.
Дієта й спосіб життя
Особливою дієти при депресивному епізоді не потрібно: важливо нормалізувати харчування і зробити його раціональним і правильним, насиченим необхідними поживними речовинами, вітамінами і мікроелементами:
Банани, горіхи, морепродукти, м’ясо, брокколі, гречана і вівсяна каші.
Спосіб життя повинен бути спрямований на підвищення рівня допаміну і норепінефрину, для цього рекомендовані фізичні навантаження, прослуховування улюбленої динамічної музики і інше приємне проведення часу.
Читати по темі: Депресивні розлади