Афективно-респіраторний синдром у дітей

Назва синдрому «афективно-респіраторний» походить від двох слів: «афект» – інтенсивна неконтрольована емоція, «респіраторний» – відноситься до процесу дихання. АРС – порушення ритмічності вдиху-видиху на тлі сильного гніву, плачучи, страху, болю.

Синонімічні назви – афективно-респіраторний напад, закочування в плачі, напад апное, затримки дихання. Поширеність синдрому становить 5%. Епідеміологічний пік охоплює дітей від шести місяців до півтора років. Після п’ятирічного віку напади розвиваються вкрай рідко.

Гендерні особливості не впливають на частоту патології, однак у хлопчиків прояви частіше зникають до 3 років, у дівчаток – до 4-5.

Патогенез

До п’яти років діти не здатні критично ставитися до своїх емоцій і поведінки, стримувати, контролювати зовнішні прояви. Відвертість, прямота, експресивність стають основою яскравих афективних реакцій. Плач, переляк провокують судорожне скорочення мускулатури в області гортані. Розвивається стан, що нагадує ларингоспазм:

• голосова щілина звужується,
• практично повністю перекривається,
• дихання зупиняється.

Іноді паралельно виникають тонічні і клонічні судоми – мимовільне м’язове напруження, посмикування. Через 10-60 секунд напад припиняється – мускулатура розслабляється, дихання відновлюється. Кожен напад розвивається за фазами: наростання афекту, дихальний спазм, відновлення.

Симптоми АРС у дітей

Афективно-респіраторні прояви починаються при плачі, переляку, болю. Дитина дихає уривчасто, раптово замовкає, завмирає, рот залишається відкритим. Чути хрипи, шипіння, клацання. Прояви апное недовільні. Дихання переривається на період від 10 секунд до 1 хвилини. Простий напад завершується через 10-15 секунд, додаткові симптоми відсутні. Апное після падіння, удару супроводжується зблідненням шкіри, слизових оболонок. Больова реакція розвивається дуже швидко, плач відсутня або чутні перші схлипи. Виникає непритомність, пульс слабкий або не прощупується.

Афективно-респіраторні напади у дітей

Афективно-респіраторний синдром при негативних емоціях – образі, люті, фрустрації – характерний для малюків 1,5-2 років. Зупинка дихання відбувається в момент сильного плачу, крику. Супроводжується посинінням шкіри, одночасним гипертонусом або різким зниженням тонусу м’язів. Тіло дитини вигинається дугою або обм’якає. Рідше розвиваються клонічні судомні м’язові скорочення (посмикування). У всіх випадках відбувається самостійне відновлення процесу дихання, колір шкірних покривів нормалізується, судоми зникають. Після простого нападу дитина швидко відновлюється – починає грати, бігати, просить їжі. Тривалі напади з втратою свідомості, судомами вимагають більш тривалого відновлення. Після завершення апное дитина тихо плаче, засинає на 2-3 години.

Ускладнення

Афективно-респіраторний синдром не становить безпосередньої небезпеки для дитини. Без адекватного лікування існує ризик розвитку епілепсії – серед пацієнтів з даним захворюванням напади затриманого дихання в анамнезі зустрічаються в 5 разів частіше, ніж у загальній популяції. Ця особливість пояснюється вродженою здатністю головного мозку чутливо реагувати на зовнішні і внутрішні чинники.

Побічними ефектами афективно-респіраторного синдрому є кисневе голодування мозку, виснаження ЦНС, які проявляються астенією, розладами пам’яті, уваги, розумової діяльності.

Діагностика

Для діагностики афективно-респіраторного синдрому і його диференціації з іншими захворюваннями, що протікають з нападами порушення дихання, судомами, використовуються клінічні, інструментальні та фізикальні методи. Провідними фахівцями є лікар-психіатр і невролог.

Афективно-респіраторні напади у дітей: причини, лікування

Діагностичний алгоритм включає наступні методики:

1. Опитування. Невролог і психіатр вислуховують скарги батьків, задають уточнюючі питання про симптоми нападів, тривалості, частоті, причини. Проводять первинну диференційну діагностику АРС і епілепсії. Основні критерії – спонтанність / провокованих пароксизмів, почастішання при порушенні / незалежність від загального стану, стереотипність / варіабельність нападів, вік до 5 років / старше.
2. Огляд. Обов’язкове фізичне обстеження проводиться неврологом. Спеціаліст оцінює збереження рефлексів, чутливості, сформованість рухових функцій, підтверджує відсутність або наявність неврологічної патології. При нечіткої клінічній картині, бідність скарг батьків, обтяженому сімейному анамнезі призначається огляд кардіолога, пульмонолога, алерголога для виключення кардіоваскулярних захворювань, бронхіальної астми, алергії, синдрому апное у недоношених і маловагих дітей.
3. Інструментальні методи. Для розрізнення афективно-респіраторного синдрому з епілепсією виконується електроенцефалографія. Підвищена біоелектрична активність не характерна для АРС. Електрокардіографія дозволяє виключити захворювання серця, що супроводжуються зупинкою дихання. Спірографія використовується для оцінки функціональності легких, виявлення причини дихального спазму.

Лікування АРС у дітей

Лікування афективно-респіраторного синдрому проводиться комплексно. Допомога психолога, психотерапевта показана всім дітям та їхнім родинам. Рішення про необхідність призначення фармпрепаратів приймається лікарем індивідуально, залежить від тяжкості симптомів, віку пацієнта. Використовуються такі методи терапії:

1. Психотерапія. Заняття з психологом, психотерапевтичні сеанси спрямовані на корекцію сімейних відносин, вироблення ефективної виховної тактики. Ігрові тренінги орієнтовані на прищеплення дитині самостійності, вміння протистояти фрустрації, стресових факторів.
2. Прийом медикаментів. Дітям з афективно-респіраторний синдром призначаються нейропротектори, ноотропи, седативні препарати, амінокислоти (гліцин, глутамінова кислота), вітаміни групи B. Важкі рецидивуючі напади купіруються транквілізаторами.
3. Корекція способу життя. Для попередження втоми, дратівливості дитини батькам рекомендується раціонально розподіляти час сну і відпочинку, забезпечувати малюкові достатню фізичну активність, повноцінне харчування. Необхідно обмежити перегляд телевізора, комп’ютерні ігри.

Читати по темі: Ранні ознаки аутизму