Що робити, якщо дитина часто хворіє?

Яку дитину називають часто хворіють?

Часто хворіють вважаються діти, яким діагноз ГРЗ ставиться більше 4 разів на рік. До цієї категорії також потрапляють малюки з довгостроково протікають застудами, якщо симптоми зберігаються 10-14 днів.

В останні роки поняття «часто хворіють» змінюється: наприклад, за статистикою ВООЗ, дитина до 5 років застуджується 6-8 разів на рік, і це вважається нормою. При цьому спостерігаються характерні ознаки респіраторної інфекції:

1. виділення з носа;
2. підвищена температура;
3. біль в горлі;
4. слабкість і млявість;
5. втрата апетиту;
6. кашель.

Але в деяких випадках малюк відчуває тільки один-два симптоми: наприклад, постійні виділення з носа або регулярні покашлювання без лихоманки або загального нездужання. У такому випадку потрібно звернутися за допомогою до педіатра – будь-які ознаки хвороби вказують на ослаблення імунітету і вимагають лікування.

Чому одні діти хворіють частіше за інших?

З народження людина постійно стикається з інфекціями, вірусами і бактеріями, присутніми в грунті, воді, повітрі. Але в більшості випадків контакт навіть з небезпечним патогеном не призводить до розвитку захворювання. Це працюють захисні сили організму. При попаданні інфекційного агента в тіло, його швидко виявляють і усувають спеціальні імунні клітини – лімфоцити. Вони реагують на специфічні білки, що виробляються вірусом або бактерією. Але у дітей імунна система недосконала.

Імунітет формується під час внутрішньоутробного розвитку. Якщо на плід впливають негативні чинники (мати перенесла інфекційні хвороби, вживала алкоголь або наркотики, була змушена приймати сильнодіючі медикаменти), то імунна система новонародженого буде серйозно ослаблена. І навіть якщо маля народжується абсолютно здоровим, його імунітет набагато слабкіше, ніж у дорослої людини.

Повною мірою імунна система формується тільки до 5-6 років. У перші місяці життя новонародженого захищають антитіла, що містяться в материнському молоці. Ранній переклад на штучне вигодовування підвищує ризик інфекційних захворювань.

Захисні сили організму послаблюють:

• хворобливі стани, такі, як рахіт, дисбактеріоз або авітаміноз. Брак поживних речовин порушує метаболічні процеси, що позначається на роботі імунної системи;
• недавно перенесені захворювання. Наприклад, дитина, яка перехворіла грипом, легше може «підхопити» інший вірус. Нормальна робота імунітету відновлюється протягом 2-4 тижнів після хвороби;
• хірургічні втручання і травми (переломи, порізи). Організм витрачає всі ресурси на регенерацію тканин, що також знижує захисну функцію;
• прийом деяких медикаментів. Деякі лікарські препарати працюють як імуносупресори, тобто пригнічують вироблення антитіл. Це робить організм уразливим до атаки патогенів – дитина починає частіше хворіти.

Істотно підривають імунітет несприятливі фактори навколишнього середовища: проживання в промисловому районі, тютюновий дим в квартирі (пасивне куріння). Незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, підвищені інтелектуальні і фізичні навантаження також порушують роботу імунної системи.

Навіть якщо імунітет ослаблений, захворювання не розвивається, поки дитина не стикається зі збудником. Тому діти починають частіше хворіти під час вступу до дитячого садка.

Багато батьків дивуються, чому малюк, практично не схильний до застуд будинку, стає «часто хворіють», коли починає ходити в садок. Імунна система дитини адаптувалася до всіх патогенів, з якими стикалася в домашній обстановці. Лімфоцити навчилися розпізнавати звичні віруси і швидко придушувати їх. Але як тільки середовище змінилося (дитина йде в дитячий сад, грає в пісочниці), його організм піддається атаці нових мікробів. В результаті малюк захворіє.

Що робити, якщо дитина часто хворіє?

Намагаючись знизити кількість застуд, батьки надмірно опікують дітей: використовують антибактеріальні засоби гігієни, обмежують контакт з іншими дітьми. Створення стерильних умов не сприяє розвитку імунітету. Навпаки, захисні механізми слабшають. І, як тільки дитина виходить з контрольованого середовища (наприклад, їде до бабусі, йде в гості), тут же ризикує захворіти.

Для зміцнення імунітету і зниження частоти рецидивів педіатри рекомендують не пропускати вакцинацію і зміцнювати імунітет дітей з перших днів життя.

Вакцинація часто хворіючих дітей

Вакцинація – ефективний профілактичний метод, що зменшує ризик розвитку захворювань серед дітей. Імунізація проводиться згідно з Національним календарем щеплень, який можна запросити у вашого педіатра. Але якщо імунітет дитини ослаблений, він простигає частіше, ніж однолітки, лікарі рекомендують додатково вакцинувати малюка від:

1. грипу;
2. вітряної віспи;
3. пневмококової інфекції;
4. гемофільної інфекції;
5. менінгококової інфекції.

Як працює вакцина? Препарат створюється на основі білків, що містяться у вірусах і бактеріях. При введенні в організм, він викликає відповідну реакцію з боку імунітету: лімфоцити «розпізнають» загрозу і починають виробляти антитіла. Так формується правильний імунну відповідь. У майбутньому, якщо дитина зіткнеться з «живим» збудником, його імунітет розпізнає загрозу і швидко придушить патоген – дитина не заразиться.

У вакцинах не містяться збудники в активній формі, це безпечні препарати, що не приводять до розвитку захворювання. Однак, перед вакцинацією необхідно пройти огляд у педіатра. Оскільки щеплення створює додаткове навантаження на імунітет, у неї є ряд протипоказань. Так, вакцинацію необхідно відкласти, якщо у дитини спостерігається:

1. гостра інфекція або хронічне захворювання в стадії загострення;
2. індивідуальна непереносимість компонентів вакцини;
3. імунодефіцитний стан.

Інфекція є відносним протипоказанням: щеплення можна робити, як тільки нормалізується температура тіла і пройдуть виражені симптоми хвороби. Алергія і імунодефіцит – абсолютні протипоказання: лікар підбирає інші методи імунізації.

Як проводиться вакцинація часто хворіючих дітей? Щоб зробити щеплення, слід записатися на прийом до відділення педіатрії. У призначений час вас прийме лікар, який проведе візуальний огляд юного пацієнта, виміряє температуру, збере анамнез. Якщо немає ніяких протипоказань до вакцинації, педіатр підбере відповідний препарат з урахуванням віку дитини, наявності хронічних захворювань, інших індивідуальних особливостей.

Для формування стійкого імунної відповіді до деяких інфекцій потрібно періодична ревакцинація. Про це також розповідає лікуючий лікар на огляді. Після щеплення може розвинутися тимчасова реакція на вакцину, що включає:

• незначне підвищення температури тіла;
• набряк і почервоніння в місці уколу;
• зниження апетиту;
• млявість і апатія.

Також можуть з’явитися виділення з носа (в невеликих кількостях), першіння в горлі. Всі симптоми виражені слабо і проходять протягом 1-3 днів з моменту імунізації. До небезпечних ознак відносять:

• сильний жар (38,5);
• набряк в місці уколу більше 8 сантиметрів;
• утруднене дихання.

У цьому випадку необхідно негайно звернутися до лікаря: викликати педіатра додому або зателефонувати в швидку допомогу. Можливо, у малюка розвинулася алергічна реакція на препарат.

Вакцинуємо дітей слід пам’ятати, що деякі захворювання мутують: наприклад, з’являються нові штами грипу, від яких не захищають раніше зроблені щеплення. Тому проходити вакцинацію варто регулярно (попередньо проконсультувавшись з Вашим лікуючим лікарем).

Дитина часто хворіє, чи потрібно зміцнювати імунітет …

Як зміцнити імунітет дитини?

Крім вакцинації, є й інші способи зміцнити захисні сили організму. До найбільш ефективним профілактичним заходам педіатри відносять:

1. збалансоване харчування. Дитина повинна повноцінно харчуватися, кількість фастфуда в його раціоні бажано звести до мінімуму. Свіжі овочі та фрукти, злаки, горіхи, нежирна кисломолочна продукція – незамінне джерело мікро- та макроелементів. Корисні відварне м’ясо, птиця, нежирна риба. Не варто зловживати солоної, копченої їжею, газованими напоями, солодощами та випічкою;
2. дотримання режиму дня. Особливо режим дня важливий для малюків. Сон, годування, купання, прогулянки і активні ігри повинні проводитися в певний час. Організм звикає до певних ритмів, краще справляється зі стресами. Чим молодша дитина, тим раніше він повинен лягати. Оптимальний час для відходу до сну – 9 годин. Не варто нехтувати денним відпочинком;
3. регулярні прогулянки на природі. Неможливо сформувати міцний імунітет будинку: малюк повинен проводити достатню кількість часу на свіжому повітрі. Якщо дитина часто застуджується, переконайтеся, що він одягнений по погоді: наприклад, вийшов на прогулянку в гумових чоботях, непромокаючої куртці, шапці, рукавицях. Намагайтеся не обмежувати фізичну активність дітей на вулиці: це зміцнює м’язовий корсет, покращує роботу дихальної та серцево-судинної систем;
4. активний спосіб життя. Для формування міцного імунітету важливі регулярні посильні фізичні навантаження. Якщо у дитини є обмеження по здоров’ю (хронічні захворювання), комплекс вправ повинен бути схвалений лікарем. Гімнастика, спортивні секції, розминка між заняттями дозволяють зміцнювати м’язи, позитивно впливають на обмінні процеси, насичення тканин киснем. Привчіть малюків робити перерви в заняттях, намагайтеся відволікти їх від сидячого способу життя (перед телевізором або комп’ютером). Але спорт не повинен бути надмірним – інтенсивні навантаження можуть привести до травм і послабити організм;
5. прийом вітамінних комплексів. Навіть при збалансованому харчуванні дітей не можна гарантувати, що вони отримують повний спектр речовин, необхідних для розвитку. Періодичний прийом вітамінів і мінералів дозволяє попередити авітаміноз. Препарати повинні підбиратися педіатром.

Особлива увага зміцненню імунної системи варто приділяти в холодну пору року, при зміні кліматичного поясу (наприклад, під час поїздок за кордон), в періоди інтенсивних навантажень (змагання, іспити). Важливо привчати дітей до дотримання правил особистої гігієни, регулярному прибиранню в своїй кімнаті. Проконсультуватися про профілактичні заходи можна з Вашим лікуючим лікарем.

Коли звертатися до лікаря?

Якщо дитина часто хворіє, не потрібно намагатися лікувати його самостійно. Записатися на прийом до педіатра слід при появі перших симптомів хвороби:

• підвищення температури тіла;
• втрата апетиту або повна відмова від їжі;
• біль в горлі;
• почервоніння слизової оболонки глотки;
• виділення з носа;
• скарги на головний біль, ломоту в м’язах;
• поява висипу на будь-яких частинах тіла;
• біль в животі;
• порушення стільця: пронос або запор;
• сльозоточивість;
• кашель;
• утруднене дихання;
• задишка при незначних фізичних навантаженнях або емоційних стресах;
• запаморочення.

Будь-який з цих ознак може вказувати на інфекцію або інші патологічні процеси, що протікають в тілі. Навіть якщо батьки впевнені, що це чергова застуда, не можна лікувати дитину самостійно. Неконтрольований прийом медикаментів небезпечний, призводить до хронізації захворювань, ускладнює постановку діагнозу і одужання надалі.

Якщо дитина часто хворіє, дитячий лікар не тільки лікує поточне захворювання, але і може призначити додаткові обстеження для виявлення причин ослабленого імунітету. Педіатр може спрямувати на огляд до дитячого алерголога, імунолога, гастроентеролога або іншим вузькоспеціалізованим лікарям. Серед основних діагностичних досліджень:

1. загальний аналіз сечі і крові;
2. біохімія крові;
3. алергопроби;
4. аналіз калу на дисбактеріоз.

За результатами діагностики буде розроблений комплекс заходів, спрямованих на зміцнення імунітету та зниження рецидивів хвороб.

Якщо дитина відноситься до категорії часто хворіють, це не означає, що ситуацію можна змінити. Просто дотримуйтесь лікарських рекомендацій – це дозволить значно зміцнити захисні сили дитячого організму.

Читати по темі: Симптоми і лікування дитячого аутизму