Глистяні інвазії – небезпека, яку недооцінюють

80% всіх хвороб – від паразитів, припускають сучасні вчені. Медики не виключають і того, що вони можуть бути причиною онкологічних захворювань. За статистикою, глистяні інвазії спостерігається у 90% земного населення, а значить, в зоні ризику – майже кожен.

Непрохані “гості” нашого організму небезпечні з двох причин: вони можуть як механічно руйнувати органи, так і отруювати їх продуктами своєї життєдіяльності.

Незважаючи на те, що більшість дорослих уважніше ставитися до особистої гігієни, заразитися може і дорослий.

Скарги людей, в організмі яких оселилися паразити, можуть бути дуже різноманітними. Можливі такі симптоми глистової інвазії:

• порушення травлення, підвищене газоутворення, нестійкі випорожнення (запори, діареї), часті болі в животі, свербіж в області заднього проходу;
• біль і запалення в суглобах;
• висипання на шкірі, свербіж шкіри;
• слабкість, стомлюваність, випадання волосся, знижений рівень гемоглобіну;
• психічна пригніченість, дратівливість, тривога, скрип зубами і слинотеча уві сні, безсоння і інші порушення сну;
• погане самопочуття без видимих ​​причин і діагнозу.

Коли перевірятися?

Перевірятися на наявність гельмінтів рекомендується два рази на рік – навесні і восени. Ступінь тяжкості наслідків невилікуваного гельминтоза варіюється в залежності від витривалості організму і, звичайно, типу паразита. Так, без належного лікування хвороба може закінчитися легкою анемією, а може привести до непрохідності кишечника, небезпечної для життя. Серед інших наслідків неприємної хвороби: перфорація і запалення жовчного міхура, панкреатит і токсико-алергічні реакції на шкірі.

Традиційно присутність паразитів визначається за допомогою трьох методів діагностики.

1. Бактеріоскопічний аналіз калу – найбільш простий і дешевий спосіб виявлення глистів. Однак цей вид діагностики часто дає похибки, оскільки «вирахувати» паразитів можна лише в тому випадку, якщо незадовго до аналізу вони відклали яйця навколо ануса. Якщо ж в кишечник потрапили чоловічі особини, то зішкріб взагалі нічого не покаже. Саме тому багато лікарів рекомендують здавати аналіз калу тричі (через день), бажано на повний місяць, коли паразити найбільш активні.
2. Імуноферментний метод (дослідження крові). За аналізом венозної крові можна визначити наявність в ній антитіл на гельмінтів. Якщо рівень еозинофілів в 3-4 рази вище норми, можна говорити про присутність в організмі активних паразитів. Якщо ж цей показник перевищує допустимий поріг всього в 2 рази – контакт з гельмінтами був, але організм впорався з ними самостійно.
3. Комп’ютерна діагностика – досить ефективний спосіб виявлення паразитів. За допомогою біорезонансних коливань апарат виявляє близько 20 видів гельмінтів. Таких же результатів можна досягти і за допомогою діагностики по Фоллю. Хоча є думка, що точна діагностика – всього лише трата часу і коштів. Імунологи впевнені: рано чи пізно кожна людина стає носієм гельмінтів, а тому розумніше 1-2 рази на рік влаштовувати профілактичну дегільментізацію. Особливо це стосується тих, у кого є домашні тварини і маленькі діти.

Способи лікування

Необхідно пам’ятати, що паразити можуть заразити одночасно декількох членів сім’ї (і домашніх вихованців теж). Ні в якому разі не можна лікуватися самостійно. Не існує універсальних протиглистових препаратів, і різні гельмінтози лікуються різними ліками, які повинен призначати фахівець, керуючись результатами аналізів.

Після антигельминтной терапії лікарі, як правило, призначають ентеросорбент, мета якого – вивести з організму отруйні організм зсередини продукти життєдіяльності паразитів. Наприклад, сучасний ентеросорбент «Ентеросгель», який вбирає в себе токсини, що виділяються гельмінтами, і виводить їх природними шляхом, очищаючи організм і відновлюючи нормальну мікрофлору кишечника.

Глистяні інвазії – небезпека, яку недооцінюють

Профілактика зараження глистами

Незважаючи на істотну відмінність циклів розвитку різних глистів, можна позначити ряд профілактичних заходів, дотримання яких дозволить уникнути захворювання. При цьому важливо пам’ятати, що ймовірність зараженіяглістамі залежить від дотримання людиною найпростіших правил особистої гігієни, першорядними серед яких є:

• обов’язкове миття рук з милом після контакту з землею і тваринами, відвідування туалету і вулиці, а також перед прийомом їжі
• ретельне миття овочів, фруктів, ягід, зелені та інших продуктів, на які могла потрапити грунт і яйця глистів;
• вживання в їжу м’яса і риби, придбаних тільки в надійних місцях (підприємства торгівлі та громадського харчування) і підданих ретельній термічній обробці для знищення яєць глистів;
• використання води тільки з упорядкованих джерел водопостачання;
• відмова від купання в розташованих поблизу пасовищ і водопоїв водоймах через високу ймовірність попадання в них яіцглістов з випорожненнями тварин;
• знищення мух та інших комах, що переносять яйця глистів на своїх лапках.

В даний час існують рекомендації по проведенню регулярної профілактичної дегельмінтизації (лікування глистів) лікарськими препаратами без проведення попереднього лабораторного дослідження. Для виключення повторного зараження глистами такі заходи слід проводити всім членами сім’ї одночасно, а також домашнім тваринам, оскільки саме вони найчастіше і є джерелом глистової інвазії. Проте важливо пам’ятати, що профілактика глистів подібними лікарськими препаратами здійснюється тільки лікарем і тільки після проведення очної консультації.

Читати по темі: Гельмінтози: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика