Менінгококова інфекція: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика
15.08.2019Інфекційне захворювання, збудником якого є менінгокок, характеризується гострим перебігом і можливістю летального результату.
Причини
Джерело і резервуар інфекції – хвора людина і бактеріоносій менінгокока. Головний шлях передачі інфекції -повітряний-крапельний, при:
- розмові,
- чханні,
- кашлі і т.д.
Зараження можливе при тісному і безпосередньому контакті з носієм або хворою людиною. У деяких індивідів існує генетична схильність до менінгококової інфекції. Пік захворюваності припадає на осінньо-зимовий період.
Симптоми
Залежно від форми менінгококової інфекції, симптоматика може зміняться, в разі носійство менінгокока симптоматичні прояви відсутні. Ключові менінгіальні симптоми:
- ригідність потиличних м’язів,
- симптом Керніга,
- симптом Брудзинського,
- хворий займає характерну позу “лягавою собаки”.
Діагностика
Проводиться аналіз анамнезу життя і скарг хворого, виконується загальний огляд з виявленням “менінгеальних” симптомів: хворий не в змозі притиснути підборіддя до грудей, розгинання ніг вкрай утруднено, хворий лежить весь час в одній позі з закинутою назад головою і підібраними до живота ногами. В ході лабораторної діагностики проводиться:
- клінічний аналіз крові,
- мазок товстої краплі крові,
- спинномозкова пункція,
- аналіз ліквору,
- посів крові для виявлення збудника,
- дослідження мазка з носа,
- полімеразна ланцюгова реакція ліквору і крові.
Необхідна консультація інфекціоніста і невролога.
Лікування
Хворому призначається антибіотикотерапія-Рифампіцин, еритроміцин, левоміцетин, вибір препаратів здійснюється після проведення проб чутливості до збудника. В ході терапії застосовуються:
- жарознижуючі препарати,
- гормональні засоби,
- сечогінні ліки,
- антигістамінні препарати,
- вітаміни.
При назофарингіт проводиться промивання носа з використанням антисептичних розчинів. У разі розвитку менінгіту, хворому в обов’язковому порядку необхідна госпіталізація.
Профілактика
З метою профілактики проводиться вакцинація, застосовується протівоменінгококковой вакцина. У разі контактування з хворим менінгококовою інфекцією, слід в профілактичних цілях пропити курс антибіотиків і протівоменінгококковой імуноглобулінів. По можливості не відвідувати місць скупчення великої кількості людей в період епідемій, не переохолоджуватися, харчуватися повноцінно, гартуватися, займатися спортом і приймати полівітамінні комплекси. Забезпечити ізоляцію хворих на менінгококову інфекцію від числа здорових осіб.
Читати по темі: Менінгококовий менінгіт