Лимфангит: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Хронічне або гостре запальне ураження лімфатичних судин, яке виникає внаслідок запально-гнійних процесів.

Причини

Як правило, недуга розвивається вдруге, в результаті наявних у пацієнта поверхневих або глибоких запально-гнійних вогнищ, таких як:

• інфіковані рани або садна,
• абсцеси,
• фурункули,
• карбункули,
• флегмони.

Розвиток захворювання найчастіше пов’язують з інфікуванням золотистим стафілококом або бета-гемолітичний стрептокок, набагато рідше розвиток патологічного процесу спостерігається при інфікуванні кишковою паличкою або протеєм, а також іншими аеробними інфекціями у вигляді монокультури або їх комбінації. Досить часто розвиток інфекційної форми лимфангита обумовлено наявністю у пацієнта туберкульозної інфекції.

Ризик розвитку недуги пов’язаний з локалізацією і розмірами первинного інфекційного вогнища, токсичності патогенного мікроорганізму, особливостей лімфообігу в конкретній анатомічної області.

Токсини і патогенна флора потрапляє з зон запалення в міжтканинної простір, а звідти в лімфатичні капіляри, пересуваючись зі струмом лімфи до більш великих судинах або вузлів. Клінічне реактивне запалення судинної стінки проявляється набуханням ендотелію, посиленням його проникності, виділенням ексудату, випаданням згустків фібрину і внутрішньосудинного тромбоутворення. Такі процеси викликають порушення місцевого лімфообігу – лімфостаз.

У разі відсутності коректного лікування і при прогресуванні недуги можливий розвиток:

1. гнійного лимфангита
2. гнійного розплавлення тромбів.

При поширенні інфекції можливий розвиток перілімфангіта, при якому спостерігається ураження кровоносних судин, суглобів і м’язів.

Лимфангит: причини, симптоми, діагностика, лікування

Симптоми

При недугу спостерігається розвиток симптомів:

• інтоксикації і гіпотермії,
• ознобу,
• головного болю,
• підвищеного потовиділення.

Запальний лимфангит, як правило, починається з освіти вираженого запалення навколо інфікованого вогнища з утворенням посиленого судинного малюнка. При стовбурової формі недуги спостерігається утворення в шкірі смуг червоного кольору в області розташування лімфатичних судин, які спрямовані до регіонарних лімфатичних вузлів. Для недуги характерний швидкий розвиток ущільнення і припухлості тканин, утворення хворобливих тяжів, напруженості і набряклості навколишніх тканин, регіонарного лімфаденіту.

При тому, що промацує в області судин виявляються хворобливі ущільнення нагадують чотки або шнур. При глибокій формі захворювання не спостерігається почервоніння, але при цьому швидко наростає набряк і біль у кінцівці. При глибокому промацуванні може визначатися гостра хворобливість, рано розвивається лімфатичний набряк.

Діагностика

Запальний лимфангит визначається в ході візуального огляду. Для надання пацієнту якісної допомоги буде потрібно виявити первинний осередок запалення. Діагностування глибокого лимфангита пов’язано з деякими складнощами, а тому може знадобитися додаткове призначення хворому лабораторних та інструментальних методів обстеження. Таким хворим може бути призначено ультразвуковадоплерографія і дуплексне сканування, які допоможуть встановити патологічні зміни в лімфатичних судинах. Для визначення виразності, глибини і розмірів пошкодження потрібно призначення комп’ютерної термографії.

Лікування

На початковому етапі потрібно ліквідація запально-гнійного вогнища, який став причиною розвитку лимфангита. Для усунення інфекції виконують:

1. обробку гнійних ран,
2. проводять розтин абсцесів,
3. панариция і флегмон.

Після цього уражену кінцівку необхідно зафіксувати в піднятому положенні, при цьому пацієнту забезпечується повний руховий спокій. Медикаментозне лікування включає призначення антибактеріальних кошти, а також протизапальних і антигістамінних препаратів.

Симптоми і форми лимфангита

Профілактика

Попередження розвитку лимфангита грунтується на своєчасному лікуванні первинної хірургічної інфекції, якісної обробці і санації ран, а також своєчасному розкритті запальних вогнищ.

Читати по темі: Лімфостаз