Лейшманіоз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Інфекційне захворювання з ураженням шкіри або внутрішніх органів людини, викликане найпростішими паразитами лейшманиями.

Переносять інфекцію самки москітів, а паразитів передають під час укусів. Хвороба небезпечна ускладненнями. Шкірний лейшманіоз при відсутності адекватного лікування характеризується важким септичним станом, вісцеральний лейшманіоз – тяжкою анемією, нирковою недостатністю, цирозом, асцитом, виразкою шлунка.

Причини лейшманіозу

Лейшманіоз – хвороба природно-осередкова. Основна причина її виникнення – укуси москітів, невикористання надкроватний сіток, звичка спати на підлозі. Джерелом захворювання служать хворі люди, тварини (собаки, вовки, лисиці), гризуни.

Лейшманіоз: лікування

Погана санітарно-гігієнічна обстановка, відкрита каналізація, місця для сміття; зміни в навколишньому середовищі:

• вирубка лісу,
• урбанізація,
• будівництва дамб;
• зміна клімату – потепління,
• посуха,
• повінь,
• вологість,
• деградація ґрунтів;
• міграція населення;
• слабка імунна система людини,
• ВІЛ,
• нестача харчування,
• погані умови життя.

Симптоми лейшманіозу

Характерні скарги: загальне нездужання, втрата апетиту, лихоманка, підвищення температури до 39-40 градусів, слабкість, млявість, збільшення лімфатичних вузлів.

При вісцеральний лейшманіоз з’являється на місці укусу невелика, покрита лусочкою папула, шкіра суха, бліда, характерна втрата ваги, збільшення печінки, селезінки, анемія. При шкірному лейшманіоз – горбки, потім виразки, які поступово зарубцьовуються. Це реакція на укус, яка проявляється через місяць після зараження.

Діагностика лейшманіозу

Діагностика проводиться на підставі клінічної картини і лабораторних досліджень. Призначається:

1. бактеріологічне дослідження зіскрібка виразки або горбка;
2. мікроскопічне дослідження мазка;
3. пунктат кісткового мозку або біопсія печінки і селезінки;
4. серологічні методи – РСК і імуноферментний аналіз;
5. метод гібридизації ДНК.

Лейшманіоз: причини, симптоми, лікування і профілактика

Лікування лейшманіозу

Призначаються такі препарати як: Пектостам, Глюкатім, солюсурмін, Амфотерицин В, Неомицин. Радикальний метод – хірургічне втручання – спленектомія. Місцеве прогрівання шкіри, УФО; видалення горбків – електрокоагуляція, кріотерапія.

Рекомендується постільний режим, посилене харчування, суворе дотримання правил гігієни. При вісцеральний лейшманіоз застосовується в залежності від ступеня ураження внутрішніх органів симптоматична терапія.

Профілактика лейшманіозу

Для попередження захворювання необхідно своєчасне виявлення і лікування хворих, проведення захисних заходів від укусів москітів, вакцинація людей, які збираються відвідати епідемічний регіон.

Читати по темі:  Амебіаз