Коронавірус: чому ми весь час чіпаємо обличчя і як з цим боротися?

Коронавірус: чому ми весь час чіпаємо обличчя і як з цим боротися?

18.03.2020 Off By admin

Серед багатьох особливостей поведінки, що відрізняють нас від інших тварин, є одна, яка може виявитися винятково небезпечною в розпал епідемії.

Ми – єдиний відомий в природі вид (за винятком ще пари приматів) який торкається до свого обличчя, навіть не помічаючи цього. А це сприяє поширенню вірусів, в тому числі і коронавируса Covid-19.

Але чому ми весь час хапаємося за обличчя – і чи можна позбутися від цієї мимовільної звички?

“Зворушливе поведінку”

Всі ми на подив часто торкаємося до свого обличчя. В ході дослідження, проведеного в 2015 році в Австралії за участю студентів-медиків, з’ясувалося, що навіть початківці лікарі не можуть впоратися з собою.

  1. Здавалося б, вже вони-то повинні були мати уявлення про пов’язаних з цим ризики, і все ж студенти не менше 23 разів за годину мимоволі чіпали себе за ніс, стосувалися рота або терли очі.
  2. А тим часом професійні і громадські організації охорони здоров’я, включаючи ВООЗ, попереджають про небезпеку такого “зворушливого поведінки”.
  3. У рекомендаціях з приводу того, як уникнути Covid-19, незмінно підкреслюється, як важливо не давати волю рукам.
    Очі, рот і ніс – це ворота, через які інфекція потрапляє в наш організм

І все ж чому ми весь час торкаємося особи?

Схоже, що люди і деякі примати нічого не можуть з цим вдіяти: ось такий жарт зіграла з нами еволюція.

Більшість видів стосуються своєї морди (особи), щоб привести себе в порядок або відлякати паразитів, але ми і наші найближчі родичі – людиноподібні мавпи – робимо це і з цілої низки інших причин.

  • За словами професора психології Каліфорнійського університету в Берклі Дачера Келтнер, іноді дотик має заспокійливий ефект, часом це підсвідомий флірт, або ж таке дотик “грає роль завіси на сцені, що відокремлює один акт соціального спектаклю від іншого”.
  • Інші фахівці в області поведінки вважають, що дотик особи допомагає впоратися з емоціями або зосередитися. Так, професор психології Лейпцігського університету Мартін Грюнвальд вважає, що це одна з основ поведінки нашого виду.
  • “Дотики до себе – це акт саморегуляції, який не призначений для передачі якоїсь інформації і часто здійснюється підсвідомо”, – розповів Грюнвальд в інтерв’ю Бі-бі-сі.

“Такі торкання грають ключову роль в когнітивних і емоційних процесах і відбуваються у всіх людей”, – стверджує німецький професор.

Однак проблема таких дотиків полягає в тому, що очі, ніс і рот – це ворота в наш організм, через які туди може потрапити будь-яка “гидоту”.

Наприклад, вірус Covid-19, передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, але заразитися можна і просто торкаючись до предметів і поверхонь, на яких осів вірус.

Фахівці продовжують вивчати особливості нового коронавируса, проте не секрет, що це сімейство вірусів відрізняється живучістю, і деякі з них можуть жити на поверхні предметів до дев’яти днів.

Коронавірус: чому ми весь час чіпаємо особа і як з цим боротися?

Коронавірус: чому ми весь час чіпаємо обличчя і як з цим боротися?

Підвищена живучість

Така підвищена живучість вірусів укупі з нашою звичкою хапатися за особу підвищує небезпеку зараження.

У 2012 році група вчених із США і Бразилії експериментальним шляхом з’ясувала, що люди стосуються різних поверхонь в громадських місцях більше трьох разів на годину. І приблизно стільки ж раз на годину вони торкалися до свого носа або рота.

Це, звичайно, значно менше, ніж у випадку з австралійськими студентами, проте це, можливо, пояснюється тим, що за студентами спостерігали, коли вони перебували в аудиторії на лекціях, а не зовні, де куди більше відволікаючих моментів.

Деякі фахівці в галузі охорони здоров’я навіть вважають, що медичні маски швидше допомагають нам боротися зі звичкою чіпати обличчя, ніж, власне, відфільтровують віруси.

Які кроки ми можемо зробити?

Але чи можна зробити щось, щоб не так часто хапатися за особу?

Спеціаліст з поведінки, професор Колумбійського університету Майкл Холлсворт визнає, що на практиці зробити це дуже важко.

“Це класична задача: як змусити людей робити або не робити що-то, що відбувається підсвідомо, – пояснив професор в інтерв’ю Бі-бі-сі. – Набагато простіше переконати людей частіше мити руки, ніж домогтися, щоб вони рідше стосувалися особи”.

Однак професор Холлсворт впевнений, що “методи переконання” все ж є.

Один з них – намагатися звертати увагу на кожен випадок, коли руки тягнуться до обличчя.

“Коли у вас виникає фізична необхідність доторкнутися особа, наприклад, коли воно свербить, можна придумати альтернативне поведінку, скажімо, почухатися тильною стороною долоні, – каже Холлсворт. – Нехай це і не ідеальний вихід, але ризик зараження ви таким чином знижуєте”.

Знайти причину

До того ж професор Холлсворт настійно рекомендує розібратися, що саме змушує нас тягнутися до лиця.

  1. “Якщо навчитися впізнавати ситуації, при яких нам хочеться доторкнутися особа, ми зможемо реагувати на них належним чином, – пояснює експерт. – Так, люди, які люблять терти очі, можуть надягати сонцезахисні окуляри, або можна просто сісти на власні руки, коли виникає непереборне бажання торкнутися особи “.
  2. Можна також зайняти руки чимось іншим – наприклад, вертіти спиннер або м’яти спеціальний м’ячик для зняття стресу. При цьому не потрібно забувати дезінфікувати ці предмети.
  3. Допомагають також “ментальні зарубки”, такі собі самонапомінанія про те, що чіпати обличчя недобре.
  4. “Якщо хтось знає, що йому притаманне нав’язливе поведінку, він може попросити родичів або друзів попереджати його, коли наближається напад”, – говорить Майкл Холлсворт.
  5. Може бути, носити в якості нагадування рукавички? Це погана ідея, вважає професор, якщо, звичайно, не змінювати або не мити їх так само часто, як руки, тому що рукавички теж швидко забруднюються.
Коронавірус симптоми — Що вірус робить з тілом людини

Коронавірус симптоми — Що вірус робить з тілом людини

Миття рук ніхто не відміняв

Ну і, нарешті, не варто списувати з рахунків користь старого, доброго, ретельного і регулярного миття рук.

Як сказав на прес-конференції ще 28 лютого генеральна директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус, “не потрібно чекати вакцини і терапії, є речі, які кожен може зробити для захисту себе і інших вже сьогодні”.

Читати по темі: Коронавірус: як не заразити літніх родичів