Тромбоз глибоких вен

Тромбоз глибоких вен – це стан, при якому в венах утворюються кров’яні згустки (тромби), що перешкоджають нормальному току крові. Клінічна симптоматика тромбозу глибоких вен включає розпираючий біль, набряклість, синюшність шкіри, поверхневу гіпертермію, болючість при пальпації ураженої вени, набухання поверхневих вен. Остаточний діагноз встановлюється за даними УЗДГ вен нижніх кінцівок і дуплексного сканування; для оцінки мікроциркуляції проводиться реовазография. Лікування тромбозу глибоких вен проводиться гепарином під контролем коагулограми; при необхідності здійснюється хірургічне видалення утворився тромбу.

Причини тромбозу

Для розвитку захворювання необхідне поєднання декількох чинників:

• пошкодження внутрішнього вистилання венозної стінки в результаті впливу механічного, хімічного,
• алергічного або інфекційного агента;
• порушення системи згортання крові;
• уповільнення струму крові.

При деяких обставинах в’язкість крові збільшується. Якщо на стінках вени є перешкоди для нормального струму крові, збільшується ризик утворення тромбів. Дрібний тромб, що утворюється на венозної стінки, викликає запалення і подальше пошкодження стінки вени, яке стає причиною утворення інших тромбів.

Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок

Виникнення тромбозу глибоких вен сприяють застійні явища у венах нижніх кінцівок. Причиною застою стає нерухомість або малорухливість людини протягом довгого часу. Пускові фактори тромбоз глибоких вен:

• травма, операція, надмірне фізичне напруження;
• інфекційне захворювання;
• тривала нерухомість при станах після хірургічного втручання, неврологічних і терапевтичних
• захворюваннях;
• період після пологів;
• прийом пероральних гормональних контрацептивів;
• злоякісні пухлини (особливо – рак шлунка, легень та підшлункової залози);
• ДВС-синдром.

Ризик розвитку захворювання збільшується при тривалому нерухомому положенні з опущеними вниз ногами. Так, на Заході існують терміни «синдром економічного класу» і «телевізійний тромбофлебіт». У першому випадку мова йде про людей, у яких тромбоз глибоких вен розвинувся після тривалого перельоту. У другому – про літніх пацієнтів, у яких захворювання з’явилося після довгого сидіння перед телевізором. І в тому і в іншому випадку пусковим фактором стало тривале перебування в позі сидячи із зігнутими ногами, при якому створюються перешкоди нормальному венозному відтоку.

Повернення крові по венах в значній мірі забезпечується скороченням м’язів. Після операцій і при деяких хронічних захворюваннях пацієнт довгий час залишається практично нерухомим. В результаті в нижніх кінцівках розвиваються застійні явища, що призводять до тромбозу глибоких вен.

При прийомі оральних контрацептивів, хворобах крові, злоякісних пухлинах тромбоз в значній мірі обумовлений гіперкоагуляції (підвищення згортання крові). В окремих випадках порушення кровотоку в глибоких венах може свідчити про хвороби Бюргера (облітеруючий тромбангіїті алергічного генезу).

Як правило, тромбоз глибоких вен розвивається в області нижніх кінцівок. Однак, іноді спостерігаються і тромбози глибоких вен в області рук, які виникають при впливі наступних пускових чинників:

• катетеризація вен верхніх кінцівок. Катетер, що знаходиться у вені тривалий час, викликає роздратування венозної стінки і призводить до утворення тромбу;
• імплантований кардіофібріллятор або електрокардіостимулятор;
• злоякісне новоутворення в області вени;
• надмірне навантаження на верхні кінцівки у спортсменів (бейсболістів, плавців, важкоатлетів).

Захворювання розвивається через стискання глибоких вен верхніх кінцівок натренованими м’язами плечового пояса.

Симптоми тромбозу

Симптоми залежать від локалізації тромбу. Приблизно в половині випадків кров через систему вен відтікає в підшкірні вени, кровотік частково відновлюється, і тромбоз глибоких вен протікає безсимптомно. У решти хворих спостерігається один або кілька таких симптомів у різних поєднаннях:

1. розпираючий біль в ураженій кінцівці;
2. біль при пальпації, що підсилюється по ходу вени, в якій утворився тромб;
3. набряки;
4. місцева гіпертермія;
5. синюшність шкірних покривів ураженої кінцівки;
6. набряклі поверхневі вени.

Тромбоз глибоких вен: причини, симптоми

Про перенесеному тромбозі можуть свідчити розвинені венозні колатералі в нижній частині живота, в області тазостегнових суглобів, стегна і гомілки.

Ускладнення

Результатом тромбозу глибоких вен може стати хронічна венозна недостатність, в результаті якої розвиваються набряки нижніх кінцівок і порушення трофіки (ліподерматосклероз, екзема, трофічні виразки).

Найнебезпечнішим ускладненням тромбозу глибоких вен є тромбоемболія легеневої артерії. Відірвалися шматочки тромбів разом з потоком крові рухаються в легені, потрапляють в легеневу артерію і викликають її емболію (закупорку). Порушення кровотоку в легеневій артерії призводить до розвитку гострої дихальної та серцевої недостатності і може стати причиною смерті пацієнта. У разі, коли шматочком тромбу закупорюється дрібна гілку легеневої артерії, розвивається інфаркт легені.

Діагностика

Сучасна флебологія має гарну технічну базу для проведення оцінки венозного кровотоку і діагностики тромбозу глибоких вен. Як правило, діагноз встановлює флеболог. Він проводить джгутові проби (еластичне бинтування ніг за спеціальною методикою), в тому числі – маршову пробу, при якій на ногу хворого від пальців до паху накладається еластичний бинт. Потім пацієнт деякий час ходить. Розпираючий біль і не спали після проведення проби підшкірні вени вказують на тромбоз.

Для оцінки кровотоку в глибоких венах застосовується флебографія, дуплексне сканування і УЗДГ вен нижніх кінцівок і радіонуклідне сканування. Оцінка стану мікроциркуляції проводиться за даними реовазографії нижніх кінцівок.

Лікування тромбозу глибоких вен

У зв’язку з ризиком розвитку небезпечних ускладнень хворі з тромбозом глибоких вен обов’язково госпіталізуються. Призначається строгий постільний режим. Ураженої кінцівки надають високе становище. Щоб запобігти утворенню нових тромбів, пацієнтові призначають гепарин (зазвичай – протягом тижня). Потім хворого переводять на «м’які» антикоагулянти (варфарин). Курс лікування варфарином триває 6 місяців. Для контролю за станом системи згортання крові пацієнта періодично проводиться коагулограмма.

Що таке тромбоз глибоких вен

Тромболітичні препарати ефективні лише на ранніх стадіях формування тромбу. У пізні терміни тромболітична терапія небезпечна через можливий фрагментації тромбу і розвитку тромбоемболії легеневої артерії. При виражених порушеннях кровообігу в кінцівки показана тромбектомія.

Профілактика

Заходи, спрямовані на попередження тромбозу глибоких вен, полягають у виключенні факторів ризику, використанні еластичних панчіх, ранньої рухової активності пацієнтів в післяопераційному періоді. У ряді випадків після операції призначають малі дози ацетилсаліцилової кислоти і гепарину, що зменшують згортання крові.

Читати по темі: Варикоз при вагітності