Хронічний остеомієліт: причини захворювання, основних симптоми, лікування і профілактика

Являє собою запальне ураження кісткового мозку, що супроводжується ураженням все елементів кістки таких, як окістя, губчаста і компактне речовина. Відповідно до статистичних даних розвиток остеомієліту після травм та хірургічних втручань спостерігається в 6,5% від усіх хвороб опорно-рухового апарату.

Причини

Які передбачають факторами до переходу остеомієліту в хронічну форму є некоректне або пізно розпочате лікування, а також неправильне проведення хірургічного лікування. Крім цього, хронізації процесу сприяє неправильне дренування гнійного вогнища, що може бути викликано неправильним розтином окістя над ураженої зоною і виконанням в невідповідному вогнища запалення фрезевих отворів.

Основними помилками антибіотикотерапії вважається використання антибіотиків без урахування змінюється чутливості до них патогенної флори і раннє переривання курсу лікування.

Симптоми

При переході захворювання в хронічну форму спостерігається поліпшення стану пацієнта. Хворі відзначають зниження вираженості болю, але при цьому вони набувають ниючий характер. Також у таких хворих може спостерігатися формування Свищева ходів, які мають вигляд складної системи каналів, які виходять на поверхню шкіри досить далеко від основного вогнища.

Хронічний остеомієліт: причини захворювання, основних симптоми, лікування і профілактика

З Свищева ходів відбувається помірне відділення гнійного секрету. У період ремісії може спостерігатися поліпшення стану хворого. У цей період також спостерігається зникнення болів і зменшення обсягів гнійних виділень. Іноді відбувається повне закриття Свищева ходів.

Тривалість ремісії при хронічному остеомієліті може варіюватися від декількох тижнів до десятків років. Розвиток рецидиву може бути викликано:

• супутніми захворюваннями,
• зниженням імунітету
• закриттям свища, що викликає скупчення гною в сформувалася порожнини кістки.

При рецидиві недуги спостерігається стерта картина гострого остеомієліту.

Діагностика

Діагностування хронічної форми остеомієліту в більшості випадків не пов’язане з особливими труднощами. Для підтвердження діагнозу пацієнтові призначають магніторезонансну томографію і ренографію. Для виявлення розташування Свищева ходів і їх зв’язку з вогнищем інфекції застосовують фістулографія.

Лікування

Хірургічне лікування остеомієліту проводиться при:

виявленні у пацієнта остеомієлітичних порожнин і виразок,

• гнійних свищів,
• секвестрів,
• несправжніх суглобів,
• частих рецидивів з інтоксикацією,
• виражених болів і порушення функції кінцівки,
• малігнізації,
• порушення діяльності інших органів і систем внаслідок хронічної гнійної інфекції.

Іноді проводять некректомія, засновану на видаленні секвестрів, грануляцій, остеомієлітичних порожнин разом з внутрішніми стінками і видаленням свищів з подальшим їх промивним дренуванням. Після санації порожнин пацієнтові проводять кісткову пластику.

Хронічний остеомієліт: причини захворювання, основних симптоми, лікування і профілактика

Профілактика

Профілактика хронічного остеомієліту заснована на суворому дотриманні принципу патогенетичної терапії гострого остеомієліту, чому сприяють рання діагностика, своєчасна госпіталізація, надання необхідної хірургічної допомоги в повному обсязі і призначення коректного лікування.

Читати по темі: Бурсит: симптоми і лікування