Гангрена

Гангрена – це патологічний процес, що характеризується некрозом різних тканин організму, що супроводжується характерним зміною кольору відмерлих ділянок від синюватого до чорного.

Даний процес може охоплювати шкіру і підшкірну клітковину, м’язові волокна, кінцівки, легкі, кишечник, жовчний міхур.

Гангрена зазвичай розвивається після припинення надходження поживних речовин (в тому числі і кисню) до певних ділянок тіла і, як наслідок, зустрічається частіше в більш дистальних місцях (наприклад, в пальцях верхніх або нижніх кінцівок) або в місцях з локальним порушенням кровообігу (в легких при інфаркті).

Причини виникнення

Причинами розвитку гангрени можуть бути різні фактори, які умовно можна поділити на три групи:

1. стани, що призводять до порушення кровотоку в тканинах (закупорка тромбами, тромбоемболія, спазми, анатомічні звуження судин, атеросклеротичні звуження при хворобі Бюргера, цукровому діабеті та ін.);
2. інфекційні агенти (частіше анаеробні бактерії за типом клостридий, рідше – ентеробактерії, кишкові палички, протей і стрептококова інфекція);
3. фізичні, механічні та хімічні фактори (опіки, обмороження тканин важкого ступеня, пролежні, травми з порушеннями цілісності судин, глибокі опіки лугами, кислотами і т.д.).

Симптоми

Клінічні прояви залежать від виду гангрени. При сухій гангрені уражаються зазвичай кінцівки. Розвиток патологічного процесу відбувається повільно, іноді кілька років. При цьому виникає закупорка кровоносних судин, навколо зони некрозу встигає сформуватися демаркаційна зона (ділянка, що відмежовує здорові тканини від уражених, відмерлих).

В першу чергу уражаються самі дистальні ділянки. Це можуть бути ступні, пальці рук і ніг. При цьому на початку некрозу виникають інтенсивні болі, купирующиеся тільки наркотичними анальгетиками, які з плином часу зникають у зв’язку з втратою чутливості в області змертвіння. Така ділянка набуває пізніше муміфікований вид внаслідок зменшення в обсязі, придбання коричнево-чорного кольору. Є чітка межа між здоровими і некротичними тканинами, патологічний запах відсутній.

Гангрена: причини, симптоми, діагностика, лікування, профілактика

Пацієнт зазвичай знаходиться в стабільному стані, крім випадків переходу гангрени у вологу форму. Волога гангрена, навпаки, розвивається швидко, гостро з тромбозами і тромбоемболії. Завжди при вологій гангрені мають місце інфекційні агенти. Також цей вид гангрени може виникати і у внутрішніх органах при важких випадки запальних процесів.

Зазвичай найбільш гостро виражено первинне захворювання, яке і спричинило розвиток гангрени (гостра артеріальна недостатність, обмороження, важкі опіки, травми). Уражена ділянка має вигляд трупного розкладання, тобто набуває зеленуватий або синьо-фіолетовий колір, збільшується в об’ємі, можлива крепітація при натисканні, що пов’язано з накопиченням сірководню (має вкрай неприємний гнильний запах), який є продуктом життєдіяльності патогенних мікроорганізмів.

Загальний стан хворого при цій формі гангрени зазвичай середньої тяжкості або тяжке. Виражений загальний інтоксикаційний синдром (підвищення температури тіла до фебрильних цифр, тахікардія, прискорене дихання і т.п.).

Діагностика

Діагностика зазвичай не представляє труднощі з огляду на візуальних характерних ознак. З метою діагностики причини гангрени застосовують такі методи дослідження:

1. загальний клінічний аналіз крові (лейкоцитоз, зниження гемоглобіну та еритроцитів, анеозінофілія);
2. біохімічний аналіз крові (в тому числі визначення ізомерів КФК);
3. мікроскопія ранового, посіви на живильні середовища з метою визначення збудника інфекції;
4. ультразвукове дуплексне сканування (визначення порушень судинного кровотоку в уражених ділянках);
5. рентгенологічні методи дослідження (визначається «пористість» м’язових волокон).

Види захворювання

Гангрена може бути сухою або вологою в залежності від консистенції некротичних тканин. По патогенезу виділяють блискавичну, газову і госпітальну гангрену. За етіологічним ознакою гангрена може бути інфекційної, токсичної, алергічної, ішемічної і ін.

Дії пацієнта

У разі виявлення ознак некрозу тканин необхідно негайно звернутися до лікаря за спеціалізованою допомогою.

Гангрена кінцівок

Лікування

При ішемічної гангрени своєчасне відновлення адекватного кровотоку може врятувати уражену ділянку. При сухій гангрені іноді відбувається самоампутація, в інших випадках її виробляють хірургічно. При вологій гангрені прогноз гірше, нерідко має місце летальний результат. Проводиться хірургічне висічення некротичних тканин (некректомія) або ампутація кінцівки, призначається курс антибіотиків для усунення інфекційних агентів. При супутньому цукровому діабеті важливою складовою медикаментозної терапії є контроль над глікемії і ускладненнями самого СД.

Ускладнення

Наболее грізним ускладненням є летальний результат і інвалідизація внаслідок ампутації кінцівок і / або видалення уражених органів.

Профілактика

Специфічної профілактики гангрени не існує. Слід своєчасно виявляти і лікувати іншу патологію, яка може призводити до розвитку гангрени (серцево-судинні, ендокринні захворювання та ін.).

Читати по темі: Види, причини і симптоми гангрени