Ампутація кінцівок: види і рівні, наслідки та реабілітація
12.06.2020Причини і показання до ампутації кінцівок
Операцію з видалення кінцівки призначають при безпосередній загрозі для життя пацієнта, коли всі інші методи лікування не дали результату.
До абсолютних показань для проведення ампутації відносять:
- травматичні ампутації кінцівок – повний або частковий відрив кінцівки в результаті травми;
- гангрена (відмирання) кінцівки через інфекцію, обмороження, опіку, електротравми, судинних захворювань або діабету;
- поєднання пошкодження кістки, великих судин і нервів, м’яких тканин на значному протязі.
Відносні показання, при яких питання про ампутацію вирішують індивідуально, з урахуванням стану пацієнта:
- гостра ранова інфекція – остеомієліт, важка флегмона, важкий гнійний артрит;
- злоякісні новоутворення;
- великі трофічні виразки, що не піддаються лікуванню;
- деформація кінцівки, параліч, вроджений порок розвитку;
- складна велика травма кінцівки при неефективності реконструктивної операції.
Найбільш частою причиною ампутації, крім травм, стають захворювання судин, які призводять до ішемії і гангрени, ускладнення цукрового діабету (трофічні виразки і гангрена).
Наприклад, атеросклероз судин нижніх кінцівок в 38-65% випадків призводить до критичного порушення кровообігу (критичної ішемії). Протягом першого ж року з моменту встановлення діагнозу критичної ішемії у 25-50% пацієнтів розвивається волога гангрена, яка призводить до ампутації нижньої кінцівки.
Чи не краще і ситуація з цукровим діабетом. Від 50 до 70% всіх ампутацій у світі спричинені саме ускладненнями цього захворювання: через порушення кровообігу виникають незагойні трофічні виразки і гангрена. При цукровому діабеті ампутація кінцівок проводиться в 10-20 випадках з тисячі.
Етапи операції
Ампутація складається з декількох етапів.
- На першому етапі консиліум лікарів визначає рівень ампутації нижньої чи верхньої кінцівки з урахуванням стану пацієнта; беруть згоду на операцію.
- Другий етап – вже в операційній. Пацієнту дають наркоз, хірург починає операцію, розрізають м’які тканини. Судини перев’язують, нервові закінчення обробляють так, щоб вони не потрапили в рубцеві спайки. Потім лікар відсікає кістка. Існує кілька методів обробки кісткового спила, які дозволяють запобігти ускладненням.
- На останньому етапі сформована з м’яких тканин культя закривається шкірними клаптями. При цьому рубець не повинен знаходитися на опорній поверхні, яка буде відчувати основне навантаження від протеза.
Реабілітація після ампутації кінцівок не входить в етапи проведення операції, але є важливою умовою повернення людини до нормального життя.
Рівень ампутації нижньої і верхньої кінцівки визначається індивідуально, з урахуванням обсягу здорових тканин, таким чином, щоб максимально зберегти функцію кінцівки, створити куксу, придатну до протезування, запобігти розвитку фантомних болів і інших ускладнень.
Залежно від того, як і коли буде реалізований кожен з перерахованих етапів, в медичній практиці виділяють види ампутації.
Види ампутацій
За кількістю операцій:
- первинна;
- вторинна (реампутаціі).
За способом розсічення м’яких тканин:
- Кругова. Шкіра і м’які тканини розсікаються перпендикулярно кістки. Застосовується рідко, так як не дозволяє створити повноцінну куксу. Використовується при газовій гангрені, анаеробних інфекціях, при необхідності термінового проведення операції.
- Ампутація клаптевим способом (одно- і двухлоскутним). Застосовується найчастіше. Цей спосіб дозволяє створити нормально функціонуючу і придатну для протезування куксу.
- Ситуативний спосіб застосовують при складних травматичних ушкодженнях в разі первинної ампутації.
За способом обробки кісткової кукси:
- Надкостнічний, при якому опил закривається окістям.
- Безнадкостнічний, коли окістя видаляється з краю кукси.
- Кістково-пластичний спосіб, при якому опил кістки закривають фрагментом кістки пацієнта. Це дозволяє створити міцну опорну поверхню кукси.
За способом укриття кукси:
- Фасціопластіческій метод. Найбільш прийнятний при ампутації верхніх кінцівок. До складу клаптя включена фасція пацієнта, підшкірна клітковина і шкіра. Дає можливість точно змоделювати форму кукси.
- Міопластіческій метод. В даному випадку над опилом кістки зшивають м’язи-антагоністи. Такий спосіб ускладнює протезування, так як зшиті м’язи перероджуються в рубцеву тканину.
- Періопластіческій метод. До складу клаптя включають окістя. В основному застосовують при операціях у дітей і підлітків, так як спосіб дає можливість сіностізірованія кісток гомілки в єдиний блок.
- Кістково-пластичний метод ампутації був запропонований Н.І. Пироговим ще в 1852 році і до цих пір є неперевершеним за своїми результатами. До складу клаптя входить фрагмент кістки, покритий окістям.
- Цей спосіб – найкращий для створення опорної кукси при ампутації нижньої кінцівки.
Наслідки ампутації кінцівок
Якщо ампутація проведена правильно, обраний адекватний рівень видалення кінцівки, здійснена профілактика інфекції, серйозних ускладнень виникнути не повинно. Однак існують наслідки ампутації кінцівок, з якими доводиться справлятися багатьом пацієнтам.
- Больовий синдром. У перші дні після ампутації пацієнт відчуває біль в оперованої кінцівки. Тупа і тягне біль супроводжує будь-яку хірургічну операцію і виникає через пошкодження м’яких тканин. Через кілька днів біль притупляється.
- Набряк – це нормальна реакція організму на оперативне втручання, пошкодження, чужорідний матеріал (нитки, скоби). Зазвичай набряк зберігається протягом перших тижнів після операції.
- Фантомні явища – теж нормальна ситуація. Деякий час після видалення кінцівки пацієнт може відчувати її. Фантомні болі можуть з’явитися через кілька тижнів, місяців і навіть років. Вони можуть виникати від дотиків, зміни температури або тиску. Вважається, що болі виникають через роздратування відсічених нервових закінчень, освіти невром, залучення нервів в рубцевий процес.
- Контрактура – обмеження руху в суглобі. Контрактура може бути викликана порушенням техніки операції, травмою суглоба або діями самого пацієнта. Тривала іммобілізація кукси, відмова від активності можуть призвести до розвитку контрактури і подальшої неможливості протезування.
Кожен день лікар і медична сестра оглядають шви, проводять їх обробку і знову забинтовують оперовану кінцівку. Приблизно через 5-7 днів прибирають гіпсову пов’язку. У цей момент рубець на кінцівки ще дуже ніжний і тонкий.
Після загоєння рубця на куксу надягають спеціальний компресійний чохол. Це дозволяє надати кінцівки потрібну для протезування форму.
Приблизно через 12-15 днів пацієнта виписують. Будинки потрібно кожен день оглядати культю на наявність запалення або подразнення, проводити гігієнічні процедури. Слід створити для пацієнта доступну середу: прибрати пороги і стирчать дроти, про які можна спіткнутися, встановити у ванній і санвузлах поручні.
Приблизно через 30-40 днів небезпеки інфекційних ускладнень більше немає і можна зосередитися на реабілітації після ампутації кінцівки і освоєнні протеза.
Реабілітація
До завдань реабілітації входить:
- підготовка кукси до протезування;
- підгонка протеза під індивідуальні параметри людини;
- навчання життя з протезом, повернення людини до трудової діяльності, створення умов для активної участі в соціальному житті.
Це може звучати парадоксально, але саме ампутація для багатьох стає початком нової активного життя, нової кар’єри, допомагає знайти своє покликання, зустріти однодумців і друзів. Варто тільки подивитися на паралімпійців: людей, які зовсім не вважають відсутність кінцівки своїм фізичним недоліком.
Реабілітацію після ампутації нижньої і верхньої кінцівки можна розділити на кілька загальних етапів:
- Оцінка стану кукси. Для використання протеза культя повинна бути добре сформована, мати правильну форму.
- Підбір протеза. Підбір першого тимчасового протеза можна починати приблизно через 6-8 тижнів після ампутації.
- Навчання життя з протезом. Перші дні користуватися протезом може бути дуже складно і навіть боляче. Але не можна закидати тренування. Через кілька днів проходить біль, з’являються навички користування протезом.
- Тренування самообслуговування. Після ампутації важлива мета для людини – відновити навички догляду за собою, не відчувати себе безпорадним. Почати варто з малого – навчитися ходити по квартирі із підтримкою, потім пробувати зайнятися звичними справами, гігієнічними процедурами і т.д.
- Адаптація навколишнього середовища. Як уже згадувалося, потрібно створити хворому доступну середу: покласти необхідні речі так, щоб не потрібно було тягтися до ним, встановити опори і поручні в квартирі.
- Робота з психологом. Часто після такої важкої (і в психологічному плані – теж) операції людина замикається в собі, вважає себе неповноцінним, втрачає сенс життя. Робота з психологом допоможе повернути віру в себе, відновити мотивацію, побачити нові можливості і повернутися до активного соціального життя.
- Робота на тренажерах. Для відновлення тонусу м’язів, навчання роботі з протезом і відновлення навичок ходьби використовуються тренажери, що працюють за принципом біологічного зворотного зв’язку (БОС).
- Система підтримки тіла, така як Vector, дозволяє швидко відновити кінцівки після ампутації.
Фізіотерапевтичні процедури дозволяють поліпшити кровообіг, відновити тонус м’язів кукси, зняти біль, зменшити набряк.
Читати по темі: Травматична ампутація