Гепатит С
21.02.2019Симптоми хвороби
Тривалий час вірусний гепатит С може протікати безсимптомно. Потім розвивається яскравий дебют захворювання, який пов’язаний з розвитком або цирозу печінки, або раку.
Залежно від вираженості клінічних проявів прийнято виділяти три основні стадії інфекційного процесу. До них належать такі:
- гостра
- латентна
Фаза реактивації
У деяких випадках при сильному імунній відповіді може відбутися повне видалення вірусу з організму людини. Клінічно це проявляється одужанням пацієнта.
Основними клінічними проявами вірусного гепатиту С є:
- Жовтяниця, тобто поява жовтяничного забарвлення шкіри і слизових оболонок
- Невмотивована слабкість
- Болі в правому підребер’ї
- Зниження апетиту
- Зниження маси тіла і т.д.
Причини хвороби
Гепатит С розвивається в результаті інфікування однойменною вірусом. Він є РНК містить і має мікроскопічні розміри.
Основними шляхами передачі цієї інфекції є:
- Парентеральний, тобто через кров (медичні інструменти, переливання крові і т.д.)
- Вертикальний (від інфікованої матері плоду)
- Статевий.
Діагностика
Діагностичний пошук по відношенню до вірусного гепатиту С включає в себе наступні дослідження:
- Проведення полімеразної ланцюгової реакції, яка визначає ДНК вірусу
- Серологічні дослідження, які виявляють антитіла різних класів до цього типу вірусу
- Біохімічне дослідження крові, яке дозволяє оцінити збереження функції печінки (підвищення ферментів печінки (АЛТ і АСТ) та білірубіну)
- Ультразвукове дослідження печінки
- Визначення онкомаркерів для виключення раку печінки
- Біопсія печінкової паренхіми для подальшого гістологічного дослідження, що дозволяє вивчити будову печінки.
При проведенні серологічних досліджень слід враховувати, що є стадія вікна. Вона характеризується тим, що в крові вже циркулює вірус, а антитіла до нього ще не виробляються, тому вони не можуть бути визначені. У зв’язку з цим обов’язково проведення повторного серологічного дослідження через півроку в разі підозри на вірусний гепатит С.
Лікування хвороби
Вірусний гепатит С являє складну терапевтичну завдання. Це пов’язано з недосконалістю пропонованих лікарських препаратів. Були повідомлення в літературі про застосування противірусних препаратів, проте це лікування дуже дороге і не завжди ефективне. Тому гепатит С сучасна гепатологія пропонує лікувати за наступними напрямками:
- Інтерферони як основний засіб, яке призводить до підвищення противірусного імунітету, пригнічуючи активність вірусів гепатиту С;
- Корекція порушеної функції печінки (симптоматична терапія).
- Основним критерієм, який визначає необхідність призначення альфа-інтерферонів, є лабораторно доведена активність вірусних частинок.
Інтерферонотерапія дозволяє домогтися наступних позитивних ефектів:
- Зниження реплікативної активності вірусу
- Зменшення ризику злоякісного онкологічного процесу печінки
- Нормалізація або поліпшення функції печінки
- Профілактика цирозу печінки.
Читати по темі: Гепатит B (жовтяниця)