Гепатит С

Гепатит С

21.02.2019 Off By admin




Симптоми хвороби

Тривалий час вірусний гепатит С може протікати безсимптомно. Потім розвивається яскравий дебют захворювання, який пов’язаний з розвитком або цирозу печінки, або раку.

Залежно від вираженості клінічних проявів прийнято виділяти три основні стадії інфекційного процесу. До них належать такі:

  1. гостра
  2. латентна

Фаза реактивації

У деяких випадках при сильному імунній відповіді може відбутися повне видалення вірусу з організму людини. Клінічно це проявляється одужанням пацієнта.

Основними клінічними проявами вірусного гепатиту С є:

  • Жовтяниця, тобто поява жовтяничного забарвлення шкіри і слизових оболонок
  • Невмотивована слабкість
  • Болі в правому підребер’ї
  • Зниження апетиту
  • Зниження маси тіла і т.д.
Гепатит С. Здоров'я печінки

Гепатит С. Здоров’я печінки

Причини хвороби

Гепатит С розвивається в результаті інфікування однойменною вірусом. Він є РНК містить і має мікроскопічні розміри.

Основними шляхами передачі цієї інфекції є:

  • Парентеральний, тобто через кров (медичні інструменти, переливання крові і т.д.)
  • Вертикальний (від інфікованої матері плоду)
  • Статевий.

Діагностика

Діагностичний пошук по відношенню до вірусного гепатиту С включає в себе наступні дослідження:

  1. Проведення полімеразної ланцюгової реакції, яка визначає ДНК вірусу
  2. Серологічні дослідження, які виявляють антитіла різних класів до цього типу вірусу
  3. Біохімічне дослідження крові, яке дозволяє оцінити збереження функції печінки (підвищення ферментів печінки (АЛТ і АСТ) та білірубіну)
  4. Ультразвукове дослідження печінки
  5. Визначення онкомаркерів для виключення раку печінки
  6. Біопсія печінкової паренхіми для подальшого гістологічного дослідження, що дозволяє вивчити будову печінки.
Гепатит С, Anti-HCV антитіла до вірусу

Гепатит С, Anti-HCV антитіла до вірусу

При проведенні серологічних досліджень слід враховувати, що є стадія вікна. Вона характеризується тим, що в крові вже циркулює вірус, а антитіла до нього ще не виробляються, тому вони не можуть бути визначені. У зв’язку з цим обов’язково проведення повторного серологічного дослідження через півроку в разі підозри на вірусний гепатит С.

Лікування хвороби

Вірусний гепатит С являє складну терапевтичну завдання. Це пов’язано з недосконалістю пропонованих лікарських препаратів. Були повідомлення в літературі про застосування противірусних препаратів, проте це лікування дуже дороге і не завжди ефективне. Тому гепатит С сучасна гепатологія пропонує лікувати за наступними напрямками:

  • Інтерферони як основний засіб, яке призводить до підвищення противірусного імунітету, пригнічуючи активність вірусів гепатиту С;
  • Корекція порушеної функції печінки (симптоматична терапія).
  • Основним критерієм, який визначає необхідність призначення альфа-інтерферонів, є лабораторно доведена активність вірусних частинок.
Читайте також:  Клонорхоз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Інтерферонотерапія дозволяє домогтися наступних позитивних ефектів:

  1. Зниження реплікативної активності вірусу
  2. Зменшення ризику злоякісного онкологічного процесу печінки
  3. Нормалізація або поліпшення функції печінки
  4. Профілактика цирозу печінки.

Читати по темі: Гепатит B (жовтяниця)