Гепатоспленомегалія

Причини

Найбільш часто гепатоспленомегалия формується на тлі таких станів:

1. захворювання печінки гострого і хронічного характеру (насамперед, вірусні гепатити, цироз);
2. патології селезінки;
3. хронічний інфекційний процес (в тому числі глистяні інвазії);
4. обмінні порушення (амілоїдоз, гемохроматоз);
5. захворювання крові (лімфогранулематоз, гемолітична анемія, лейкоз);
6. хронічна серцева недостатність і захворювання серцево-судинної системи, до неї призводять;
7. порушення кровообігу в системі ворітної вени.

Найпоширеніша причина розвитку гепатоспленомегалии у дітей – гемолітична хвороба новонароджених, рідше – онкологічні захворювання і внутрішньоутробні інфекції.

Ознаки

На початку захворювання може бути збільшений лише один з органів – печінка (гепатомегалія) або селезінка (спленомегалія). Однак оскільки у них загальні кровообіг і лімфовідтік, у міру прогресування патології збільшується і другий орган.

Гепатоспленомегалія – причини, симптоми, діагностика та лікування

Для ранніх стадій гепатоспленомегалии характерно збільшення розмірів печінки і селезінки з незначним ущільненням паренхіми. Надалі на перший план виходять клінічні прояви функціональної неспроможності цих органів. Про далеко зайшов патологічному процесі свідчать асцит [накопичення вільної рідини (випоту) в черевній порожнині] і зміни в роботі системи згортання крові.

Клінічні прояви гепатоспленомегалии:

• неприємні відчуття в правому підребер’ї;
• иктеричность склер, жовтяничне забарвлення шкірних покривів і слизових оболонок;
• почуття розпирання в області печінки та селезінки;
• збільшення розмірів живота;
• підвищена кровоточивість (спонтанні кровотечі і гематоми, кровотечі, сила і тривалість яких не відповідають приводу, їх викликав).

Ускладненнями гепатоспленомегалии є кровотечі і асцит. Обидва цих стану можуть приймати жізнеугрожающих характер.

Особливості протікання у дітей

У дітей гепатоспленомегалия може як протікати безсимптомно, проявляючи себе лише значними розмірами органів, так і супроводжуватися різким порушенням загального стану, що вимагає невідкладного проведення коригуючих заходів.

Діагностика

Гепатомегалия не викликає діагностичних труднощів і встановлюється на підставі збільшення селезінки і печінки, визначається физикально (при огляді, пальпації). Мета діагностики при гепатоспленомегалии – виявлення первинного патологічного процесу, тобто стану, її викликав.

Гепатоспленомегалія: лікувати або почекати?

Для цього використовуються:

1. лабораторні методи (загальний і біохімічний аналіз крові і сечі, визначення концентрації печінкових ферментів);
2. візуалізація (ультразвукове дослідження селезінки і печінки, комп’ютерна томографія, ангіографія судин печінки);
3. інвазивні дослідження (біопсія печінки і селезінки, пункція кісткового мозку і лімфатичних вузлів).

Лікування

Терапія гепатоспленомегалии полягає в корекції основного захворювання.

Залежно від причини, що викликала збільшення печінки і селезінки, проводяться:

• дезінтоксикаційна терапія;
• гормонотерапія;
• курс противірусних засобів, гепатопротекторів, імуномодуляторів;
• симптоматична терапія.

Найпоширеніша причина розвитку гепатоспленомегалии у дітей – гемолітична хвороба новонароджених, рідше – онкологічні захворювання і внутрішньоутробні інфекції.

Гепатоспленомегалія і виражена гіперхолестеринемія

Профілактика

Профілактика гепатоспленомегалии полягає в запобіганні первинних захворювань, одним з сімптомокомплексов яких виступає гепатоліенальнийсиндром.

Наслідки і ускладнення

Ускладненнями гепатоспленомегалии є кровотечі і асцит. Обидва цих стану можуть приймати жізнеугрожающих характер. Інформація є узагальненою і надається в ознайомлювальних цілях. При перших ознаках хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечно для здоров’я!

Читати по темі: Жировий гепатоз печінки