ВІЛ-інфекція у дітей: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Зниження імунітету у дитини, яке викликає вірус імунодефіциту. Не має специфічної вираженої симптоматики, частіше проявляється діареєю, жаром і ознобом. Дитина часто страждає від вірусних і бактеріальних хвороб. Правильно підібрані антиретровірусні препарати і схема їх прийому в гестаційний період дозволяє знизити ймовірність зараження плода від хворої матері.

Причини ВІЛ-інфекції у дітей

Збудником захворювання є вірус імунодефіциту. Він потрапляє в організм через біологічні рідини, тканини і органи заражених людей. Дитина може інфікуватися від ВІЛ-позитивної матері в період:

1. внутрішньоутробного розвитку і пологів,
2. через переливання крові,
3. пересадку органів,
4. нестерильні інструменти під час інвазивних процедур.

Підлітки можуть інфікуватися шляхом незахищеного статевого акту. Важливо розуміти, що вірус не передається через поцілунки.

Зазвичай, діти заражаються від матерів. Сьогодні ризик знижує правильна антиретровірусна терапія під час вагітності, а також післяпологового періоду. Зазвичай, якщо дитина була інфікована внутрішньоутробно або під час пологів, у нього розвиваються різні патології центральної нервової системи: порушення харчування і виснаження нервових тканин і окремих нервів, а також затримка мозкового розвитку.

Симптоми ВІЛ-інфекції у дітей

У міру розвитку недуги симптоми можу різнитися. Крім того, ознаки хвороби залежать від шляху інфікування. Якщо плід був заражений від матері, то зазвичай у нього не виявляють латентного періоду або гострого ретровирусного синдрому. Але у 30% малюків останній може спостерігатися, як тільки закінчиться інкубаційний період. Визнано, що симптоматично у дітей з ВІЛ здатний проявитися такими захворюваннями як: фарингіт, лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, субфебрилітет, уртикарний або папульозна висипка, іноді – менінгеальної симптоматикою.

• Наступна ступінь прихованого носійства у дітей проявляється збільшенням двох груп лімфатичних вузлів. Цей ступінь може тривати від декількох років до десятиліть. Зазвичай діти втрачають вагу, рецидивує оперізуючий герпес, уражаються шкірні покриви і слизові оболонки.
• Для третьої стадії характерні: діарея неясної природи, жар, озноб, слабкість, анорексія, головний біль, гіпергідроз, помірне збільшення селезінки. До клінічної картині також відносять неврологічні порушення як погана пам’ять і пошкодження нервів, по яких в головний і спинний мозок надходять сигнали інших частин тіла.
• Крім того часто рецидивують кандидоз ротової порожнини, простий і оперізуючий герпес.
• На останній стадії клінічна картина складається з ознак важких бактеріальних, вірусних і грибкових хвороб, а також пухлин.
• Зазвичай, ВІЛ-позитивні діти страждають частими рецидивами бактеріальних інфекцій.

ВІЛ-інфекція у дітей: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Діагностика ВІЛ-інфекції у дітей

Дитину оглядає педіатр. Якщо він виявляє симптоматику схожу на вірус імунодефіциту, то призначає додаткові аналізи. Він приписує :

• ОАК і біохімічний аналіз крові,
• імунологічні дослідження,
• імуноферментний аналіз визначає антитіла до ВІЛ-1 і ВІЛ-2.

У разі, підтвердженого ВІЛ-позитивного статусу, дитині рекомендовано проведення иммуноблоттинга.

Лікування ВІЛ-інфекції у дітей

Лікарі проводять антиретровірусну терапію специфічного типу, займаються профілактикою і лікуванням захворювань, що викликаються умовно-патогенними вірусами або клітинними організмами, а також усувають симптоматику ВІЛ-інфекції. Хорошу ефективність показують інгібітори зворотного транскіптази і протеази. Зазвичай застосовується відразу 3 препарату, один з яких – інгібує зворотну протеазу, а решта – нуклеозидні аналоги.

Правда схема терапії, а також ліки призначають індивідуально. Вірусні та бактеріальні захворювання, залежно від їх типу, можуть лікуватися антіактеріальнимі, противірусними, протитуберкульозними і протигрибковими лікарськими засобами.

Профілактика ВІЛ-інфекції у дітей

Своєчасна постановка вагітної з позитивним ВІЛ-статусом на облік, проведення ефективної антиретровірусної терапії, щоб запобігти вертикальний шлях передачі вірусу імунодефіциту плоду. Необхідно виключити й інші шляхи передачі – використовувати тільки перевірених донорів, дотримуватися санітарно-епідемічних норм в медичних установах, а також використовувати засоби контрацепції бар’єрного характеру.

Читати по темі: ВІЛ-інфекція: перші симптоми і стадії захворювання