Грибкові захворювання шкіри: лікування та діагностика

Шкіра людини здійснює захисну функцію для всього організму від впливу зовнішнього середовища. При ряді порушень функції внутрішніх органів людини починає послаблюватися «охоронна» функція шкіри. У цьому стані різні зовнішні чинники викликають всілякі запальні захворювання шкіри, слизових, одними з яких можуть бути так звані паразитичні (заразні) гриби. Гриби широко поширені в природі. Однак тільки невелика їх частина може викликати захворювання шкіри людини і тварин.

Що являють собою паразитичні гриби?

У медицині до них прийнято відносити велику групу мікроскопічних, одноклітинних, а також багатоклітинних організмів, які є збудниками, так званих грибкових захворювань людини і тварини. Найбільш часто паразитичні гриби вражають шкіру, волосся і нігті (трихофітія, мікроспорія). Деякі з них є збудниками рослин, викликаючи гниття продуктів, псування деревини і т.п.

Патогенні (хвороботворні для людини гриби, що вражають шкіру, називають дерматофітами, а захворювання, зумовлені ними – дерматомікозами).

Основну групу заразних грибів складають нижчі рослинні мікроорганізми, що розмножуються спорами. Вони паразитують в грунті, на рослинах, на шкірі у тварин і людини.

Способи і симптоми зараження

1. Зараження грибами походить безпосередньо від хворої людини, або ураженої тварини (прямий шлях зараження) або через різні предмети, речі, що були у вжитку у хворих, предмети догляду за тваринами (непрямий шлях зараження).
2. Деякими грибковими захворюваннями хворіють переважно діти дошкільного і шкільного віку (мікроспорія, трихофітія), іншими дорослі (епідермофітія, рубромікоз, глибокі системні мікози).
3. Для окремих грибкових захворювань характерна сезонність, масовість зараження (мікроспорія – осінь, для зоофільной трихофитии – літо) і сезонність в загостренні процесу (епідермофітія стоп – весна, літо).
4. На поширення дерматомікозів впливає кліматичні та грунтові умови тієї чи іншої місцевості, наявність значної кількості бездомних бродячих кішок і собак.

З огляду на велику різноманітність грибів, які вражають шкіру людини, нігті, волосся, в також слизові, симптоми, що турбують хворих, також різноманітні. Але є ряд скарг хворих, які дозволяють запідозрити у них грибкове захворювання шкіри. Це: вогнища помірного почервоніння шкіри, в основному правильної форми з незначним лущенням, що супроводжуються сверблячкою, печіння різної інтенсивності.

Види грибкових захворювань шкіри

Розрізняють декілька різновидів уражень шкіри у людини.

• Різнобарвний висівковий лишай. При цьому захворюванні вражається самий поверхневий шар шкіри. Вогнища ураження мають правильну, округлу форму різного розміру з кольором від жовтого до світло-коричневого відтінку (різнокольоровий), а також з мелкочешуйчатого лущенням припоскабліваніі (висівковий). При пітливості вогнища ураження можуть зливатися і утворювати великі, різної форми плями. Після загоряння на сонці або перебування в солярії на місці висівкового лишаю можуть з’явитися білясті плями. Ультрафіолетові промені частково виліковують від даного захворювання. Джерело зараження при подібному захворюванні – хвора людина або його нижню білизну, мочалка, банний рушник.

Лікування полягає в використанні препаратів в протигрибковими антибіотиками (мазі, розчини) для змазування шкіри хворих на значній площі. Важливу роль в лікуванні відіграє знезараження білизни, мочалок, рушників.

• Мікроспорія, трихофітія. При даних захворюваннях уражається шкіра, волосся, а іноді і нігті. Основні прояви представляють плями правильної форми, червоного кольору з набряком і чіткою межею. Через кілька днів на них з’являється лущення. У лусочках шкіри на вогнищах ураження у хворого знаходиться велика кількість грибів (спори). При купанні хворих, заразний матеріал з водою розноситься на інші ділянки шкіри. При наявності вогнищ на волосистій частині голови, бровах, уражаються і волосся. Вони стають нежиттєздатними і обламуються на висоті 0,5-1 см (стригучий лишай).

Джерелами зараження в основному є кошенята, цуценята, морські свинки, хом’яки, з якими грають діти. Хворіють в основному діти.

Лікування призначається лікарем і полягає в тривалому місцевому використанні протигрибкових препаратів, які пригнічують розмноження грибів. При ураженні волосся хворому на протязі не менше місяця призначаються протигрибкові антибіотики всередину. Здійснюється систематичне дослідження крові, і сечі, тому що антибіотики можуть надати токсичну дію на організм хворого. У приміщенні, де знаходиться хворий і отримує лікування, проводиться поточна і заключна дезінфекція.

• Грибкові захворювання з ураженням шкіри стоп і нігтів, пахових складок (епідермофітія, руброфітія). Захворювання протікає спочатку з незначними симптомами (невеликим лущенням на шкірі підошов, міжпальцевих склад). Поступово в процес втягуються нігті, які стають ламкими, жовтуватого кольору, іноді товщають. Зараження даного різновиду грибкового захворювання відбувається у відносно молодому віці, а прояви, які змушують звернутися до лікаря, – у старшому віці. Лікування, яке призначається хворим, повинна враховувати стан організму (серцево-судинної системи, нирок, ендокринних органів і ін.). Лікування тривале проводиться під систематичним контролем лікаря-дерматолога.
• Гриби роду кандида – являють собою одну з різновидів грибкових уражень шкіри людини, слизових оболонок, нігтьових платінок, а іноді і внутрішніх органів. Запальні захворювання, викликані ними, зазвичай називають кандидозами. Розвитку кандидозов сприяє ряд факторів: травми слизових і шкіри; Високої вологості дію на шкіру кислот і лугів; часте і тривале застосування антибіотиків антимікробної спектру; гіповітаміноз, діабет, ожиріння; підвищена пітливість; порушення кровообмен кінцівок і ряд інших захворювань і станів організму.

При кандидозних ураженнях шкіри можна відзначити, найчастіше складки шкіри: пахові, меж’ягодічние, пахвові, під молочними залозами, між пальцями як на ногах, так і на руках. Шкіра в цих місцях робиться малинової, поверхневий шар відторгається і шкіра стає мокрої. Межі поразки зазвичай чіткі. Захворювання супроводжується свербінням і палінням. У хворих на цукровий діабет при цьому може дивуватися шкіра і зовнішніх статевих органів. Дивуватися можуть також слизові оболонки порожнини рота, мови.

Грибкові захворювання шкіри: лікування та діагностика

При ураженні нігтів змінюється їх колір, вони стають дистрофічними; піддаються цьому процесу і нігтьові валики.

У лікуванні кандидозів, в залежності від місця і ступеня ураження, застосовуються різні методики. Але завжди це лікування має бути комплексним з урахуванням дії не тільки на гриби, а й на причини, які привели до розвитку кандидозу.

При даній патології шкіри і слизових проводиться обстеження хворих та у інших фахівців (терапевт, ендокринолог судинний хірург, стоматолог) з метою виявлення патології в органах і лікування їх.

Для встановлення наявності у хворого грибкового ураження шкіри, волосся, нігтів, слизових оболонок крім зовнішніх проявів здійснюється лабораторне підтвердження наявності грибів, а також визначення їх різновиди. З цією метою проводиться лабораторне дослідження в мікологічної лабораторії (мікроскопія, посів). Ідентифікація грибів необхідна для запобігання подальшого зараження, а також призначення відповідного лікування.

Проводяться також разові дослідження сечі, крові хворих з метою визначення стану організму на момент початку лікування і систематичні на тлі проведеного лікування.

Після курсів лікування обов’язково лабораторне дослідження на наявність грибів з вогнищ ураження.

Профілактика захворювань

Щоб уникнути грибкових захворювань необхідно:

1. Дотримуватися індивідуальні заходи профілактики (не вдягати чужу білизну, тапочки, шкарпетки, не користуватися чужими гребінцями, зубними щітками; найменші травми на шкірі відразу обробляти дезінфікуючими засобами).
2. Здійснювати заходи обережності при відвідуванні громадських місць (лазень, саун, басейнів, пляжів).
3. По можливості щодня приймати душ, мити ноги прохолодною водою.
   Чи не носити вузької і короткою (не за розміром) взуття, а також взуття, яка призводить до пітливості стоп.
4. Вимагати в манікюрних, педикюрних кабінетах належної дезінфекції інструменту (згідно з існуючою інструкції).
5. Чи не приносити додому тварин без належного огляду у лікарів-ветеринарів, особливо якщо в сім’ї є діти.
6. Роз’яснювати дітям про неприпустимість спілкування з необстеженими тваринами (кішки, собаки, морські свинки, хом’яки).
7. Періодично (не рідше одного разу на рік) проходити медичні огляди з дослідженням крові (в тому числі на цукор), сечі.
8. Негайно звертатися до дерматолога в шкірно-венерологічному диспансері або поліклініці при наявності будь-якої патології на шкірі.

Читати по темі: Звичайна родимка або меланома? Види і як розпізнати