Уреаплазмоз і мікоплазмоз

Уреаплазмоз і мікоплазмоз

18.01.2019 Off By admin

Мікоплазмоз і Уреаплазмоз – захворювання, переважно сечостатевої системи, що викликаються різними збудниками, але мають подібну клінічну картину. У чоловіків проявляються симптомами уретриту. У жінок викликають симптоми парауретріта і вульвита, освіту псевдоерозії шийки матки. При відсутності лікування запалення швидко переходить в хронічну форму з періодичними загостреннями. У запальний процес можуть залучатися внутрішні статеві органи, що поступово призводить до розвитку безпліддя. Можливий розвиток микоплазменного циститу і пієлонефриту. Зустрічається Мікоплазмові поразки шкірних покривів, внутрішніх органів і суглобів.

Уреаплазмоз вважають захворюванням, що передається, головним чином, статевим шляхом. Зазвичай уреаплазмоз протікає як хронічна інфекція. Активація безсимптомного перебігу уреаплазмоза можлива при ослабленні імунітету (переохолодження, стрес, операції, хронічні хвороби, вагітність), коли створюються оптимальні умови для заселення урогенітального відділу уреаплазмами і їх активного розмноження. У свою чергу, уреаплазми активно поглинаючи кисень, провокують посилений ріст анаеробних бактерій (гарднерела, мобілінкус).

У чоловіків до ризику розвитку уреаплазмоза схильні сечовий міхур, уретра, простата, яєчка; у жінок – піхва, матка і придатки. При уреаплазмозі сперматозоїди можуть втрачати свою рухову активність (ферменти уреаплазми змінюють плинність сперми, при контакті уреаплазми і сперматозоїда відбувається розчинення його мембрани).

Посів на мікоплазми та уреаплазми

Посів на мікоплазми та уреаплазми

Як запальний процес, уреаплазмоз може служити причиною безпліддя, порушення овуляції і сперматогенезу. Уреаплазмоз часто призводить до ускладнень, невиношування вагітності, передчасних пологів. Збудники уреаплазмоза можуть провокувати розвиток гострого запалення в матці (ендометриту) після пологів, хірургічного переривання вагітності, кесаревого розтину. Частота народження уреаплазмоза у вагітних жінок становить 25-30%. Уреаплазмоз провокує запалення суглобів (ревматоїдний артрит).

Уреаплазмоз діагностується найчастіше у пацієнтів 14 – 29 років. Зазвичай в цьому віці спостерігається найбільша сексуальна активність. Факторами ризику розвитку уреаплазмоза є ранній початок сексуального життя, безладні статеві контакти, перенесені раніше венеричні захворювання, гінекологічні проблеми.

Уреаплазмоз передається, в основному, статевим шляхом або при тісному побутовому контакті (через білизну, засоби особистої гігієни). Внутрішньоутробний шлях зараження плода уреаплазмозом відбувається через навколоплідні води хворій матері або під час пологів. Інкубаційний період уреаплазмоза при передачі інфекції – в середньому 2-3 тижні.

Протікає уреаплазмоз у формі гострої, хронічної інфекції та носійства. Жінки частіше є безсимптомними носіями уреаплазмоза, для деяких уреаплазма є нормальною мікрофлорою піхви.

Симптоми уреаплазмоза

Прояви уреаплазмоза можуть мало турбувати хворого, а часто не турбувати зовсім (при носійстві у жінок). Симптоматика уреаплазмозу подібна до проявами деяких інших урогенітальних інфекцій.

У чоловіків уреаплазмозом уражаються уретра і сечовий міхур, яєчка з придатками, передміхурова залоза. При цьому відзначаються наступні симптоми:

  • скарги на виділення з сечовипускального каналу (зазвичай вранці);
  • хворобливі відчуття при сечовипусканні (біль і печіння);
  • деякі прояви простатиту;
  • орхоепідіміт (запалення яєчка і його придатків).

Уреаплазмоз у чоловіків найбільш часто проявляється негонококковим уретрит, схильним до тривалого, уповільненому перебігу (виділення з уретри можуть мимовільно пропадати на деякий час і знову з’являтися). Проявами уреаплазмоза у жінок служать:

  • симптоми хронічного кольпіту, цервіціта: наявність незначних прозорих або митних виділень;
  • часте сечовипускання (іноді з болем, печіння);
  • біль при статевому акті;
  • болі внизу живота – можуть періодично посилюватися, зменшуватися, зовсім зникати.

У зв’язку з часто безсимптомним перебігом, уреаплазмоз діагностується пізно, сприяючи розвитку ускладнень.

Попередній діагноз уреаплазмоза не можна поставити тільки на підставі симптомів (вони незначні і мало турбують хворого). Необхідним є проведення діагностичних досліджень.

Діагностика уреаплазмоза

Поставити діагноз виключно за симптоматикою і зовнішньому огляду не можна, так як не спостерігається клінічної картини, специфічної для даного захворювання – уреаплазмоза. В даний час під уреаплазмозом увазі запальний процес урогенітальної системи, коли при обстеженні виявлено уреаплазма уреалітікум і не виявлено інший збудник.

Симптоми уреаплазма

Симптоми уреаплазма

Не дивлячись на те, що сьогодні клінічна венерологія володіє широким переліком сучасних діагностичних методів, діагностика уреаплазмоза залишається скрутною через складність виявлення уреаплазм в асоціації присутніх мікроорганізмів. За результатами мікроскопії можна тільки припустити наявність уреаплазм (число лейкоцитів в мазку може бути дещо підвищений або в нормі). Для виявлення уреаплазм венерологи застосовують різні діагностичні методики:

  1. мікробіологічні;
  2. серологічні;
  3. ПЛР-діагностика (найбільш інформативна);
  4. метод генетичних зондів;
  5. метод прямої імунофлуоресценції (РІФ), імуноферментний аналіз (ІФА).

Обстеження та лікування з приводу уреаплазмоза потрібно пройти і статевого партнера, навіть якщо у нього немає ніяких скарг. Необхідність лікування при виявленні уреаплазм може визначити тільки лікар.

Лікування уреаплазмоза

В процесі лікування уреаплазмоза дуже важливо відновити нормальну мікрофлору органів сечостатевої системи і ліквідувати мікст-інфекцію (анаеробну флору і найпростіших). Особливість уреаплазм в тому, що вони нечутливі до деяких антибактеріальних препаратів – пеніцилінів, цефалоспоринів та т. Д.

Більшість уреаплазм проявляють чутливість до наступних антибіотиків:

  1. Тетрацикліни: тетрациклін, доксициклін (при неускладнених формах уреаплазмоза – уретрит, цервіцит, носійство при відсутності симптомів).
  2. Макроліди: макропен, рокситроміцин, кларитроміцин, азитроміцин, еритроміцин мають високу ефективність у відношенні збудників уреаплазмозу.
  3. Лінкозаміди: лінкоміцин, кліндаміцин.
  4. Імуномодулятори (екстракт тимусу, лізоцим, левамізол, метилурацил). Застосовують також пантокрин, екстракт елеутерококу, настоянку аралії.

При лікуванні уреаплазмоза використовують протипротозойні і протигрибкові препарати.

Для відновлення нормальної мікрофлори необхідний прийом препаратів, що містять біфідо – і лактобактерії.

Важливе значення має ведення вагітності у хворих уреаплазмозом жінок. Щоб звести до мінімуму ризик зараження уреаплазмозом дитини, обов’язково проводять лікування жінки антибактеріальними препаратами (після 22 тижнів).

Під час курсу лікування уреаплазмоза обов’язково дотримання дієти, багатої молочнокислими продуктами, вітамінами, обмеження жирної, копченої, смаженої їжі, гострих приправ і кетчупів, заборона алкоголю. Під час лікування уреаплазмоза статеве життя виключається.

Аналізи на уреаплазму та мікоплазму

Аналізи на уреаплазму та мікоплазму

Дуже корисно провести курс очищення кишечника сорбентами, потім курс вітамінів групи В і С, прийом гепатопротекторів (препаратів, що поліпшують функції печінки), жовчогінних трав.

Лікування уреаплазмоза проводиться тільки під контролем лікаря, завжди індивідуально і залежить від стадії процесу і ураженого органу.

Курс триває приблизно 2 тижні. Уреаплазмоз вважається вилікуваним, якщо в результатах лабораторних аналізів після проведеного лікування (протягом 1-2 місяців) уреаплазми не виявляються.

Лікування уреаплазмоза антибіотиками досить ефективно, але порушує баланс нормальної мікрофлори людини, тому можна рекомендувати протимікробний апарат “Уро-Біофон”, гомеопатичні методи лікування уреаплазмоза.

Без лікування уреаплазмоз може відновлюватися час від часу. Загострення можуть бути пов’язані з застудою, стресом, вживанням великої кількості алкоголю і т. П. Хронічний уреаплазмоз (як постійно присутній запальний процес) при відсутності лікування може з часом викликати стриктуру (патологічне звуження) уретри, провокувати запалення передміхурової залози.

У жінок хронічний уреаплазмоз без лікування при ослабленому імунітеті може викликати запалення, спайки в маткових трубах (загроза безпліддя, позаматкової вагітності). У вагітних зараження уреаплазмозом може привести до патології вагітності, інфікування плода. Прогноз при правильному і своєчасному лікуванні уреаплазмоза – цілком сприятливий.

Читати по темі: Кандидоз