Переломи хребта

Переломи хребта

07.12.2018 Off By admin




Переломи хребта відносяться до групи важких ушкоджень скелета і складають 2-2,5% від загального числа переломів. Можливо поєднання переломів хребта з пошкодженням розташованих в безпосередній близькості зв’язок, м’язів, міжхребцевих дисків, корінців, спинного мозку. Клінічна картина переломів хребта залежить від їх розташування і від того, чи супроводжуються вони пошкодженням спинного мозку. Найбільш небезпечні для життя переломи в верхньому шийному відділі хребта, оскільки травмування спинного мозку в цьому відділі призводить до відключення регуляції вітальних функцій організму. Діагностика переломів хребта включає рентгенологічне дослідження, КТ та МРТ хребта, електронейрографія тощо.

Причини перелому

Найчастіше причиною перелому хребта стає падіння з висоти (на голову, ноги або сідниці). У виникненні переломів шийного відділу хребта велику роль відіграє інерційний механізм травми (так звана «хлистова травма»), який найчастіше виникає при автотранспортних пригодах: машина різко зупиняється, корпус людини утримується ременем безпеки, при цьому голова за інерцією продовжує рухатися вперед.

Компресійний перелом хребта

Компресійний перелом хребта

В результаті шия різко згинається, і хребці роздавлюються. Іноді подібна травма стає причиною перелому грудних хребців. Крім того, переломи хребта можуть виникати при здавленні і прямій травмі (ударі по шиї або спині).

Класифікація

Всі переломи хребта поділяються на переломи хребців без пошкодження спинного мозку і з його пошкодженням (хребетно-спинномозкова травма). Також переломи хребта можуть поєднуватися з пошкодженням міжхребцевих дисків і нервових корінців.

Виділяють:

  • ізольовані переломи хребта, при яких відбувається пошкодження одного хребця,
  • множинні, при яких спостерігається перелом двох і більше хребців. При множинних переломах можливе пошкодження суміжних хребців або хребців, що знаходяться на різних рівнях хребта.

Розрізняють стабільні і нестабільні переломи хребта. При нестабільних переломах спостерігається одночасне пошкодження передніх і задніх відділів хребця, в результаті якого стає можливим зміщення хребта. При стабільному переломі страждають або задні, або передні відділи хребця, тому хребетний стовп зберігає свою стабільність.

За даними вітчизняної травматології частіше спостерігаються компресійні переломи хребта, при яких в результаті здавлювання зменшується висота тіла хребця. Рідше зустрічаються осколкові переломи хребців.

  1. Переломи шийного відділу. Будова I і II шийних хребців відрізняється від будови інших хребців, тому їх переломи мають деякі відмінні риси.
  2. Переломи першого шийного хребця. Перший шийний хребець носить назву атланта, має кільцеподібної форми, розташовується між потиличної кісткою і іншими хребцями. Між потиличної кісткою і Атланті немає міжхребцевого диска, тому тиск з черепної коробки на I шийний хребець передається без амортизації. В результаті падіння на голову потилична кістка вдавлюється в кільце атланта і виникає перелом Джефферсона ( «лопається перелом»), при якому порушується цілісність передньої і задньої дуги I шийного хребця.

    Знімок перелому хребта

    Знімок перелому хребта

  3. Хворий з переломом I шийного хребця пред’являє скарги на біль в потилиці, тім’яної області і верхньої частини шиї. У кожному другому випадку перелом I шийного хребця супроводжується пошкодженням спинного, рідше – довгастого мозку або переломом інших хребців. Про пошкодження спинного мозку свідчить порушення чутливості і рухової функції верхніх і нижніх кінцівок (тетраплегія або тетрапарез). Пошкодження довгастого мозку загрожує порушенням найважливіших життєвих функцій (дихання, серцебиття).
  4. Переломи другого шийного хребця. Другий шийний хребець (осьової хребець або аксис) має форму кільця. У передній частині аксиса розташований масивний кістковий виступ (зуб аксиса), на якому фіксований перший шийний хребець. Різке згинання шиї призводить до того, що атлант надмірно зміщується назад або вперед і ламає зуб аксиса. Стан пацієнта залежить від ступеня зміщення кісткового фрагмента зуба. При переломі другого шийного хребця I ступеня зміщення на рентгенограмах не виявляється. Хворий скаржиться на нерізкі болі при поворотах голови.
Читайте також:  Опік: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

При переломах другого шийного хребця II ступеня уламок зуба зміщується вперед або назад. Зсув фрагмента наперед може викликати неврологічні порушення різного ступеня вираженості: від локальних порушень чутливості до парезів і паралічів. При зміщенні зуба назад неврологічні порушення, як правило, менш виражені. Переломи другого шийного хребця III ступеня викликають важкі ушкодження спинного мозку і, як правило, несумісні з життям.

Діагностика

Діагноз підтверджується результатами рентгенографії в передньозадній і бічній проекції. При підозрі на нестабільний перелом хребта проводять КТ (комп’ютерну томографію), яка дозволяє побачити як переломи кісток, так і пошкодження мягкотканних структур. Для діагностики пошкоджень корінців і спинного мозку використовують МРТ хребта.

Лікування

МРТ при компресійному переломі хребта При неускладнених компресійних переломах показана консервативна терапія: знеболення в поєднанні з фіксують пристосуваннями (корсети, реклінатори) і спеціальним режимом. Пацієнта укладають на щит з валиком під областю пошкодження. Протягом 12-14 тижнів забороняють піднімати тяжкості, сидіти, нахилятися вперед і різко повертати тулуб. В окремих випадках накладають гіпсовий корсет терміном до 6 місяців.

Лікувальна фізкультура при переломі хребта

Лікувальна фізкультура при переломі хребта

Велике значення має лікувальна фізкультура. Розвинені м’язи спини «беруть на себе» частину навантаження, розвантажуючи, таким чином, хребці і сприяючи їхньому гарному зрощенню. При нестабільних переломах хребта, здавленні нервових корінців і спинного мозку проводяться операції на хребті. Для стабілізації хребців використовують різні фіксатори, а при неможливості відновлення хребців застосовують імплантати зі штучних матеріалів.

Читати по темі: Що таке перелом кістки?