Остеопороз

Остеопороз – захворювання скелета зі зміною структури кісток. Маса кісток поступово знижується, вони стають менш міцними і більш крихкими. Хвороба протікає малосимптомний і часто виявляється тільки після перелому променевої кістки, шийки стегна або тіл хребців. Важливе значення має не тільки виявлення остеопорозу, але і визначення його причини. З цією метою проводиться всебічне дослідження пацієнта включає рентгенографію, денситометрію, КТ, дослідження метаболізму кісткової тканини і гормонального фону. Лікування проводиться комплексно препаратами кальцію, кальцитонином, вітаміном Д, біофосфонати і гормональними препаратами.

Причини остеопорозу

Остеопороз – поліфакторних захворювання. Інволюційний (первинний) остеопороз, як правило, розвивається у пацієнтів у віці старше 50 років. Факторами ризику розвитку первинного остеопорозу є:

1. сімейний анамнез (вказівки на переломи, що відбувалися у літніх членів сім’ї в результаті невеликої травми);
2. літній і старечий вік;
3. астенічний статура, зниження маси тіла;
4. невеликий зріст;
5. пізній початок менструацій (у віці 15 років і старше);
6. раннє настання менопаузи (у віці до 50 років);
7. безпліддя;
8. порушення менструального циклу;
9. велика кількість вагітностей і пологів;
10. тривале годування грудьми.

Оскільки стан кісткової тканини залежить від продукції естрогенів, частота остеопорозу різко зростає після настання менопаузи. Жінки у віці 50-55 років страждають від переломів внаслідок остеопорозу в 4-7 разів частіше за чоловіків. До 70 років переломи виникають у кожної другої жінки. За даними сучасної травматології ризик виникнення переломів збільшується пропорційно зниженню щільності кісткової тканини. При зниженні щільності кісток на 10% частота переломів зростає в 2-3 рази. Остеопороз в першу чергу вражає кістки з переважанням губчастого речовини (хребці, кістки передпліччя в області лучезапястного суглоба), тому типовим ускладненням захворювання є переломи тіл хребців і променевої кістки в типовому місці.

Остеопороз: симптоми, лікування

Вторинний остеопороз обумовлений ендокринними порушеннями і способом життя пацієнта. Фактори ризику розвитку вторинного остеопорозу:

• ендокринні порушення (зниження функції яєчників, цукровий діабет, збільшення продукції гормонів кори надниркових залоз і щитовидної залози);
• порушення харчування (незбалансовані дієти, неврогенна анорексія, підвищений вміст в їжі білків і жирів, дефіцит кальцію);
• зловживання нікотином, алкоголем і кавою;
• тривалий прийом (понад місяць) кортикостероїдних препаратів, антиконвульсантів і гепарину;
• хронічна ниркова недостатність;
• порушення всмоктування кальцію в кишечнику;
• генетична схильність;
• малорухливість, недостатні фізичні навантаження;
• тривалий постільний режим (при травмах, операціях, хронічних захворюваннях).

Симптоми

Типові переломи при остеопорозеЗачастую остеопороз протягом довгого часу залишається непоміченим. Єдиними ознаками розвитку захворювання стають болі області хребта (грудний і поперековий відділ). При остеопорозі поступово зменшується зростання пацієнта, змінюється його постава, хребет стає менш рухливим.

Що таке остеопороз?

Найзначнішим проявом остеопорозу є переломи (зазвичай – тіл хребців або променевої кістки). Особливу небезпеку становлять переломи шийки стегна, які в 20-25% випадків стають причиною смерті хворих протягом першого півріччя після травми, а в 40-45% призводять до настання тяжкої інвалідності.

Діагностика

Постановка діагнозу остеопорозу проводиться на підставі скарг пацієнта, вивченні історії хвороби, результатів огляду травматолога і вимірювання мінеральної щільності кісткових тканин. Для визначення щільності кісток використовують однофотонну (не завжди інформативна) і двухфотонную денситометрію, ультразвукову денситометрію і кількісну КТ хребта. Рентгенологічні методи дослідження дозволяють достовірно виявити ознаки остеопорозу тільки при значній втраті маси кісткових тканин (більше 30%).

Лікування

Рентгенограма хребта при остеопорозі. Повишеннним прозорість, деформація позвонковГлавная мета при лікуванні остеопорозу – домогтися зменшення втрат кісткової тканини з одночасною активізацією процесу її відновлення. Комплексне лікування остеопорозу включає в себе гормональну терапію (естрогени, андрогени, гестагени), вітамін Д, біфосфонати, кальцитонін.

Гормональні препарати при остеопорозі підбирають в залежності від статі, віку і факторів ризику. При виборі препаратів для жінок враховується фаза климактерия, наявність матки і бажання жінки мати менструальноподобниє реакції в постменструальном періоді.

Гормональна терапія протипоказана при супутніх важких захворюваннях печінки і нирок, тромбоемболіях, гострих тромбофлебітах, маткових кровотечах, пухлинах жіночих статевих органів і важких формах цукрового діабету. В процесі гормонального лікування остеопорозу необхідно контролювати артеріальний тиск і виконувати онкоцітологіческое дослідження. Один раз на рік проводиться мамографія і УЗД малого таза.

Кальцитонин для лікування остеопорозу застосовується при наявності протипоказань до проведення гормональної терапії. Препарат уповільнює втрати кісткової тканини, сприяє збільшенню надходження в кістку фосфору і кальцію, має знеболюючу дію, покращує процеси зрощення кісток при переломах. Біфосфати знижують резорбцію кісткової тканини. Вітамін Д стимулює всмоктування фосфору і кальцію, активізує процеси формування кісткової тканини.

Профілактика

Профілактика остеопорозу повинна починатися з юних років і продовжуватиметься все життя. Особливу увагу профілактичним заходам слід приділяти в період статевого дозрівання (формування кісток) і постменопаузальному періоді.

Підвищенню міцності кісткової тканини і зменшення її резорбції сприяє повноцінне харчування (збалансований склад їжі, достатнє надходження в організм кальцію), регулярна фізична активність. Необхідно обмежити споживання алкоголю, кави і нікотину. У літньому віці слід своєчасно виявляти чинники ризику розвитку остеопорозу, при необхідності приймати вітамін Д і кальцієві добавки. Можливо профілактичне призначення гормональних препаратів.

Остеопороз на рентгені

Жінкам в пери-та постменопаузі рекомендується збільшити споживання багатих кальцієм молочних продуктів. При алергії і харчової непереносимості молока потреба в кальції можна заповнювати таблетованими препаратами в поєднанні з вітаміном Д. Після досягнення 50 років слід регулярно проходити профілактичні обстеження для виявлення ризиків розвитку остеопорозу і необхідності замісного гормонального лікування.

Читати по темі: Поліартрит