Діастема

Діастема – видимий міжзубний проміжок, що розділяє центральні різці верхньої (рідше – нижнього) зубного ряду. Диастема не тільки представляє собою естетичний недолік, але також сприяє порушенню мови, виникнення комунікативних і психологічних труднощів. Уточнення причин і супутніх Діастеми аномалій проводиться за допомогою стоматологічного огляду, внутрішньоротової рентгенографії, ортопантомографії, вивчення діагностичних моделей щелеп. Лікування діастеми може здійснюватися терапевтичними (естетична реставрація), ортопедичними (коронки, вініри), хірургічними (пластика вуздечки верхньої губи або мови), ортодонтическими (вестибулярні пластинки, брекети) методами.

Причини діастеми

Аналіз клінічних спостережень показує, що найбільш частою причиною формування діастеми виступає спадковість: в сім’ях з генетичною схильністю близько 50% родичів маю даний дефект зубних рядів.

Істотна роль в появі діастеми відводиться аномалій вуздечки, таким, як коротка вуздечка мови, низьке прикріплення вуздечки верхньої губи, масивна вуздечка верхньої губи та ін.

Крім цього, диастема може виникати при наявності сверхкомплектних ретінірованних зубів, микродентия, часткової або множинної адентії, пізньому прорізуванні постійних зубів, пухлинах щелеп (одонтома), ущелині альвеолярного відростка.

Різні шкідливі звички (тривале смоктання соски, прикушення ручок, олівців та інших предметів, оніхофагія, звичка гризти насіння тощо.) Можуть стати причиною не тільки діастеми, а й повороту центральних різців по вертикальній осі.

Класифікація діастеми

В першу чергу, розрізняють помилкову і справжню диаст. Хибна диастема характерна для періоду зміни тимчасового прикусу на постійний. Це нормальне, природне для дитячого віку стан. Зазвичай до моменту закінчення зміни зубів диастема закривається самостійно. Справжня діастема спостерігається в постійному прикусі і не зникає без спеціальної стоматологічної допомоги.

Діастеми зубів: причини

З урахуванням розташування міжзубного проміжку щодо серединно-сагітальній площині диастема може бути симетричною і асиметричною. При симетричному типі діастеми обидва центральних різця зміщуються латерально на однакову відстань; при асиметричному – один різець розташований нормально, а інший – значно зміщений в латеральної позиції.

Відповідно до іншої класифікації, виділяють диаст трьох видів:

• з латеральним нахилом коронок центральних різців; при цьому коріння зубів розташовані правильно;
• з латеральним корпусним зміщенням центральних різців;
• з медіальний відхиленням коронок і латеральним відхиленням коренів центральних різців.

При всіх різновидах діастеми може мати місце нормальне положення коронок різців (без повороту по осі), поворот коронок різців по осі в вестибулярному або оральному напрямку.

Симптоми діастеми

Всі форми діастеми є дефект зубного ряду, виражений в тій чи іншій мірі. Однак деякі власники діастеми схильні вважати її НЕ естетичним недоліком, а скоріше якоїсь «родзинкою» зовнішності і не бачать необхідності в стоматологічної допомоги.

Проте, міжзубна щілину між центральними різцями рідко буває досить вузької і паралельної. Значно частіше за рахунок відхилення центральних різців вона має трикутну форму з вершиною, зверненої до ясен або ріжучого краю зубів.

Діастема, збільшені міжзубні проміжки

Крім цього, діастема часто супроводжує потужна вуздечка верхньої губи, волокна якої прикріплюються до гребеня альвеолярного відростка і вплітаються в різцевий сосочок, а також зубні аномалії (треми, микродентия, адентія, поворот різців по осі), неправильний прикус (дистальний, мезіальний, відкритий, глибокий, перехресний). Тому багато людей з діастемою відчувають психологічний і фізичний дискомфорт, соромляться своєї зовнішності і посмішки. Наявність діастеми сприяє розвитку пародонтиту в області фронтальних зубів.

Диастема може супроводжуватися порушенням звуковимови (механічної дислалией) – присвистування, шепелявістю, що в свою чергу створює труднощі мовної комунікації, обмежує вибір сфери професійної діяльності та вимагає допомоги не тільки стоматолога, а й логопеда.

Діагностика діастеми

Наявність у пацієнта діастеми виявляється в ході візуального огляду порожнини рота. Проте, для уточнення причин і виду діастеми потрібне проведення ряду додаткових діагностичних процедур: визначення прикусу, прицільної рентгенографії, ортопантомографії, зняття відбитків, виготовлення і вивчення діагностичних моделей щелеп. При аналізі даних враховується:

1. положення,
2. форма,
3. нахил різців і коренів;
4. стан вуздечок;
5. величина міжзубного проміжку і симетричність діастеми;
6. характер прикусу,
7. наявність ретінірованних зубів і т. д.

Проблема вибору оптимального методу усунення діастеми повинна вирішуватися колегіально, з залученням різних фахівців: лікарів-стоматологів-терапевтів, хірургів, ортодонтів, ортопедів.

Лікування діастеми

Залежно від етіології і різновиди діастеми лікування може здійснюватися за допомогою терапевтичних, ортопедичних, ортодонтичних, хірургічних методів, а також їх комбінації. Ліквідація діастеми методом косметичної реставрації передбачає закриття міжзубного проміжку за допомогою композитних (прямих) виниров, що виготовляються з світлотверднучий композиту безпосередньо в кабінеті стоматолога за один візит.

Ортопедичний метод усунення діастеми заснований на використанні для закриття міжзубного проміжку керамічних вінірів або незнімних протезів (штучних металлоакрілових, металокерамічних, суцільнокерамічних коронок).

Якщо прічінообусловлівающімі факторами діастеми виступають аномалії форми і прикріплення вуздечок, проводиться хірургічне лікування – пластика вуздечки губ або мови. У ряді випадків потрібне видалення ретінірованних і дістопірованних зубів, проведення межкорневой компактостеотоміі з подальшою ортодонтической корекцією. Ортодонтический метод ліквідації діастеми полягає в пересуванні положення різців за допомогою знімних апаратів (вестибулярних пластинок) або незнімної техніки (брекет-систем).

Прогноз і профілактика діастеми

Різноманіття клінічних форм діастеми диктує необхідність складання індивідуального плану лікування в кожному конкретному випадку, чіткого обґрунтування критеріїв вибору оптимальних методів і послідовності етапів лікування.

Лікування діастеми

Такий підхід дозволяє досягти оптимальних естетичних результатів лікування діастеми, усунення недоліків звуковимови і психологічних комплексів.

Основні правила профілактики діастеми зводяться до виключення шкідливих оральних звичок, усунення супутніх щелепно-лицьових аномалій, регулярному спостереженню у стоматолога.

Читати по темі: Глибокий прикус