Артралгії

Артралгії

14.01.2019 Off By admin

Артралгії – симптом суглобових болів, характерних для одного або одночасно декількох суглобів (поліартралгіі). Виникненню артралгії сприяє роздратування нейрорецепторов синовіальних оболонок суглобових капсул медіаторами запалення, продуктами імунних реакцій, сольовими кристалами, токсинами, остеофітами і т. Д. Артралгії можуть спостерігатися при ревматичних, ендокринних, інфекційних, пухлинних, неврологічних, аутоімунних захворюваннях, травмах, зайвій вазі. З’ясування причин артралгий має важливу диференційно-діагностичну значимість. Лікування артралгий зводиться до терапії зумовило їх захворювання; застосовуються симптоматичні заходи – анальгетики, місцеве тепло і мазі.

Види артралгій

Прояви артралгії розрізняються по локалізації та глибині болів, кількості залучених суглобів, характеру і інтенсивності больового синдрому, його добової ритмічності, тривалості існування, зв’язком з певним видом рухів і т. д. При наявності болю в одиничному суглобі говорять про моноартралгіі, при одночасному або послідовному больовому синдромі в декількох суглобах – про олігоартралгіі, при залученні 5 або більше суглобів – про синдром поліартралгіі.

За характером артралгіческого синдрому розрізняють гостру і тупий біль; за інтенсивністю – від слабкої і середньої інтенсивності до інтенсивної; за типом течії – скороминущу і постійну. Найчастіше біль у суглобах виникає в великих суглобах – тазостегнових, колінних, плечових і ліктьових, рідше в середніх і дрібних – променезап’ясткових, гомілковостопних, міжфалангових.

Артралгія: причини, симптоми

Артралгія: причини, симптоми

У ревматології прийнято виділяти наступні види суглобових болів:

  • артралгія, викликану токсичним синдромом при гострих інфекціях;
  • первинний епізод або переміжна (інтермітуюча) артралгія при гострому або рецидивуючому артриті;
  • довгостроково поточну моноартралгію великих суглобів;
  • олиго- або поліартралгіческій синдром, що супроводжує залучення синовіальних оболонок або прогресуючі дегенеративно-дистрофічні зміни хряща;
  • залишкову поствоспалітельной або посттравматичних артралгія;
  • псевдоартралгію

Фактори розвитку артралгії

Артралгіческій синдром нерідко супроводжує перебіг гострих інфекцій. Артралгія може відзначатися як в продромальному періоді захворювання, так і в ранній клінічній стадії, що протікає з лихоманкою і інтоксикацією. Для інфекційної форми артралгії характерна «ломота» в суглобах нижніх і верхніх кінцівок, поліартікулярний характер болів, їх спряженість з болем у м’язах. Рухливість в суглобі при цьому повністю збережена. Зазвичай артралгія інфекційного характеру зникає протягом декількох діб в міру ослаблення токсичного синдрому, обумовленого основним захворюванням.

Можливі варіанти розвитку постинфекционной реактивної артралгії після перенесених гострих кишкових або урогенітальних інфекцій; параінфекціонние артралгіческого синдрому, викликаного туберкульозом, інфекційний ендокардит, вторинним сифілісом. Нерідко причиною артралгий служать вогнища наявної хронічної інфекції – пієлонефриту, холангіту, аднекситу, паратонзиллярного абсцесу або паразитарних інвазій.

Полі- або ологіартралгіі є основним симптомом запальних ревматичних захворювань. Для ревматичних артралгий характерний постійний, інтенсивний, мігруючий больовий синдром, залучення великих суглобів переважно нижніх кінцівок, обмеженість руху в суглобах. Дебют ревматоїдного артриту, а також системні ревматичні захворювання проявляються полиартикулярное синдромом, захоплюючим дрібні симетричні суглоби стоп і кистей, рухової скутістю вранці. При мікрокристалічна подагричний артрит артралгія проявляється у вигляді рецидивуючих нападоподібний болю в ізольованому суглобі, які, раптово виникнувши, швидко досягають пікової інтенсивності і не слабшають кілька діб.

Поступово наростаюча протягом тривалого часу артралгія може свідчити про деформуючому остеоартрозі та інших дегенеративно-дистрофічних ураженнях суглобів. В цьому випадку типовим є залучення колінних або тазостегнових суглобів; тупий, ниючий, пов’язаний з навантаженням тип болю і їх зникнення в спокої. Артралгія може носити метеозалежних характер, супроводжуватися «похрускування» суглобів під час руху, слабшати при використанні місцевої відволікає терапії.

Стійкі олиго- і поліартралгіі тривалого перебігу, що супроводжуються формуванням «пальців Гіппократа» (деформації нігтів і дистальних фаланг за типом «годинних скелець» і «барабанних паличок»), свідчать про паранеопластіческой ураженні синовіальних оболонок. У таких пацієнтів слід запідозрити онкологічну патологію внутрішніх органів, в першу чергу рак легенів.

Болі без причини - артралгія

Болі без причини – артралгія

Частими причинами артралгий є ендокринні розлади – первинний гіперпаратиреоз, оваріогенние дисфункції, гіпотеріоз і ін. Суглобовий синдром ендокринного генезу протікає в формі олігоартралгіі, поєднаної з оссалгія, болем у м’язах, болями в тазових кістках і хребті. Серед інших можливих причин артралгий слід виділити інтоксикацію важкими металами (талієм, берилієм), часті перевантаження або мікротравми суглобів, тривалу лікарську терапію, посталлергіческіе реакції і ін.

Залишкові артралгії після перенесених запалень суглобів носять хронічний або тимчасовий характер. Протягом тижнів або місяців можуть зберігатися болю і тугоподвижность в суглобах; в подальшому самопочуття і функції кінцівок повністю відновлюються. При хронічній формі артралгії її загострення бувають пов’язані з перенапруженням, метеолабільністю, переохолодженням. До псевдоартралгіям відноситься:

  1. больовий синдром,
  2. симулювати первинної оссалгія,
  3. невралгією,
  4. болем у м’язах,
  5. судинною патологією,
  6. плоскостопістю,
  7. Х-образної або О-подібною деформацією кінцівок,
  8. психосоматичні розлади.

Діагностика артралгії

Оскільки артралгія не є самостійною нозологічною одиницею, а лише суб’єктивним симптомом, на перший план при з’ясуванні причин її виникнення виступають клініко-анамнестичні характеристики і фізикальне обстеження. Бажана консультація ревматолога. З метою диференціації етіології артралгії проводиться ряд об’єктивних досліджень. У лабораторній діагностиці показовим є клінічний аналіз крові, що включає підрахунок тромбоцитів, біохімічні та бактеріологічні тести, серологічні реакції.

Серед інструментальних методик діагностики використовується рентгенографія і УЗД суглобів, томографія, термографія, електрорентгенографія, подографія, а також інвазивні втручання – контрастна артрографія, артроскопія, діагностична пункція суглоба з мікробіологічними і цитологічним дослідженням пунктату.

Лікування та прогноз артралгії

У терапії артралгий основна роль відводиться лікуванню провідною патології. Медикаментозне лікування спрямоване на купірування запальних внутрисуставних процесів і больового синдрому. Системна терапія включає використання НПЗП – ібупрофену, диклофенаку, напроксену і ін. При помірній артралгії або наявності протипоказань до перорального прийому препаратів проводиться локальна зовнішня терапія зігріваючими, протизапальними і анальгезирующими мазями, що містять диклофенак, кетопрофен, скипидарні мазь. Накладаються аплікації з диметилсульфоксидом на область суглоба.

Артралгії - симптоми і лікування

Артралгії – симптоми і лікування

Нехтування грамотним обстеженням і лікуванням при артралгії загрожує розвитком незворотних функціональних порушень суглобів – ригідності, анкилозов, контрактури. Оскільки артралгія може служити маркером самих різних захворювань, звернення до лікаря необхідно при виникненні і збереженні суглобового синдрому понад 2-х діб.

Читати по темі: Антифосфоліпідний синдром