Синдром сонних апное

Синдром сонних апное

28.01.2019 Off By admin

Синдром сонних апное – це порушення сну, що супроводжується епізодами зупинки носоротового дихання тривалістю не менше 10 секунд. При синдромі сонних апное може реєструватися від 5 до 60 і більше короткочасних зупинок дихання. Також зазначається хропіння, неспокійний нічний сон, денна сонливість, зниження працездатності. Наявність синдрому сонних апное виявляється при проведенні полісомнографії, а його причини – в ході оториноларингологічного обстеження. Для лікування синдрому сонних апное використовуються немедикаментозні (спеціальні оральні пристосування, киснева терапія), медикаментозні і хірургічні методи, спрямовані на усунення причини порушення.

Причини

Порушення регуляції дихальної функції з боку ЦНС при синдромі центральних сонних апное можуть викликатися травмами, здавлений стволового відділу головного мозку і задньої черепної ямки, ураженнями головного мозку при синдромі Альцгейма-Піка, постенцефалітіческій паркінсонізмі. У дітей зустрічається первинна недостатність дихального центру, що викликає синдром альвеолярної гіповентиляції, при якому спостерігається цианотичность шкірних покривів, епізоди апное уві сні при відсутності легеневої або кардіальної патології.

Синдром обструктивних сонних апное частіше зустрічається у осіб, які страждають ожирінням, ендокринними розладами, схильних до частих стресів. До розвитку обструктивного синдрому апное уві сні привертають анатомічні особливості верхніх дихальних шляхів: коротка товста шия, вузькі носові ходи, збільшене м’яке піднебіння, мигдалини або піднебінний язичок. У розвитку синдрому сонних апное має значення спадковий фактор.

Сонне апное: причини та симптоми

Сонне апное: причини та симптоми

Розвиток синдрому обструктивних сонних апное відбувається в результаті фарінгеального колапсу, що виникає в процесі глибокого сну. Спадання повітроносних шляхів на рівні глоточного відділу під час кожного епізоду апное викликає стану гіпоксії і гіперкапнії, які сигналізують головного мозку про необхідність пробудження. Під час пробудження воздухоносной функція і вентиляція легенів відновлюються. Порушення прохідності верхніх повітроносних шляхів можуть розвиватися позаду м’якого піднебіння або кореня язика, між задньою стінкою глотки і хоанами – внутрішніми носовими отворами, на рівні надгортанника.

Класифікація

За патогенетическому механізму розвитку синдрому сонних апное виділяють його центральну, обструктивную і змішану форми. Синдром центральних сонних апное розвивається в результаті порушення центральних механізмів регуляції дихання внаслідок органічних уражень головного мозку або первинної недостатності дихального центру.

Апное уві сні при центральній формі синдрому обумовлено припиненням надходження до дихальної мускулатури нервових імпульсів. Цей же механізм розвитку лежить в основі періодичного дихання Чейн-Стокса, яке характеризується чергуванням поверхневих і рідкісних дихальних рухів з частими і глибокими, що переходять потім в апное.

Синдром обструктивних сонних апное розвивається внаслідок спадання або оклюзії верхніх дихальних шляхів при збереженні дихальної регуляції з боку ЦНС і активності дихальної мускулатури. Деякі автори включають синдром обструктивних сонних апное в синдромний комплекс обструктивних апное-гіпное, до якого також відноситься ряд респіраторних дисфункцій, що розвиваються уві сні:

  1. Cиндром гиповентиляции – характеризується стійким зниженням вентиляції легенів і перфузії крові киснем.
  2. Cиндром патологічного хропіння
  3. Cиндром ожиріння-гіповентиляції – газообмінні порушення, що розвиваються на тлі надмірного збільшення маси тіла і супроводжуються стійким зниженням перфузії крові киснем з денними і нічними гіпоксемія.
  4. Cиндром поєднаної обструкції респіраторних шляхів – поєднання порушень прохідності верхніх (на рівні глотки) і нижніх (на рівні бронхів) дихальних шляхів, що призводять до розвитку гіпоксемії.
  5. Синдром змішаних сонних апное включає комбінацію механізмів центральної і обструктивної форми.

За кількістю епізодів апное встановлюється ступінь тяжкості перебігу синдрому сонних апное:

  • до 5 епізодів апное на годину (або до 15 апное-гіпопное) – синдрому сонних апное немає;
  • від 5 до 15 апное на годину (або від 15 до 30 апное-гіпопное) – синдром сонних апное легкого ступеня;
  • від 15 до 30 апное на годину (або від 30 до 60 апное-гіпопное) – синдром сонних апное середнього ступеня;
  • понад 30 апное на годину (або більше 60 апное-гіпное) – синдром сонних апное тяжкого ступеня.

Симптоми

Найчастіше пацієнти з синдромом сонних апное самі не підозрюють про своє захворювання і дізнаються про нього від тих, хто спить поруч. Основними проявами синдрому сонних апное служать хропіння, неспокійний і переривчастий сон з частими пробудженнями, епізоди зупинок дихання уві сні (за свідченням осіб, оточуючих пацієнта), надмірна рухова активність уві сні.

В результаті неповноцінного сну у пацієнтів розвиваються нейрофізіологічні порушення, які проявляються головним болем вранці, разбитостью, надлишкової денною сонливістю, зниженням працездатності, дратівливістю, стомлюваністю протягом дня, зниженням пам’яті і концентрації уваги.

Підвищена стомлюваність як ознака апное сну

Підвищена стомлюваність як ознака апное сну

Згодом у пацієнтів, які страждають синдромом сонних апное, збільшується маса тіла, розвивається статева дисфункція. Синдром сонних апное негативно впливає на серцеву функцію, сприяючи розвитку аритмій, серцевої недостатності, нападів стенокардії. У половини пацієнтів з синдромом сонних апное є супутня патологія (артеріальна гіпертонія, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень та ін.), Значно утяжеляющая перебіг синдрому. Розвиток апное уві сні нерідко зустрічається при синдромі Піквікка – захворюванні, що поєднує недостатність правих відділів серця, ожиріння і денну сонливість.

У дітей про синдром сонних апное можуть свідчити дихання через рот в денний час, нічний і денний нетримання сечі, надмірна пітливість уві сні, сонливість і повільність, поведінкові порушення, сон в незвичайних позах, хропіння.

Ускладнення

Порушення сну при синдромі сонних апное може важко відбитися на якості життя. Зниження концентрації уваги в денний час підвищує ризик травматизму і нещасних випадків на виробництві, в побуті і повсякденному діяльності.

Збільшення частоти епізодів апное прямо впливає на підвищення рівня ранкового артеріального тиску. Під час дихальних пауз може розвиватися порушення серцевого ритму. Все частіше синдром сонних апное називають причиною розвитку інсульту у молодих чоловіків, ішемії та інфаркту міокарда у пацієнтів з атеросклерозом. Синдром сонних апное ускладнює перебіг і прогноз хронічної легеневої патології: ХОЗЛ, бронхіальної астми, хронічного обструктивного бронхіту і т. Д.

Діагностика

У розпізнаванні синдрому сонних апное важливий контакт з родичами пацієнта і їх участь у встановленні факту зупинок дихання уві сні. Для діагностики синдрому сонних апное в амбулаторній практиці використовується метод В. І. Ровинского: один з родичів під час сну пацієнта засікає за допомогою годинника з секундною стрілкою тривалість дихальних пауз.

При огляді у пацієнтів зазвичай визначається індекс маси тіла (ІМТ)> 35, що відповідає II ступеня ожиріння, окружність шиї> 40 см у жінок і 43 см у чоловіків, показники артеріального тиску перевищують 140/90 мм рт. ст.

Пацієнтам з синдромом сонних апное проводиться консультація отоларинголога, в ході якої нерідко виявляється патологія ЛОР-органів: риніт, синусит, викривлення перегородки носа, хронічний тонзиліт, поліпоз і ін. Дослідження носоглотки доповнюється фарингоскопію, ларингоскопії і Риноскопія за допомогою гнучкого фіброендоскопа.

Достовірну картину наявності синдрому сонних апное дозволяє встановить проведення полісомнографіческого дослідження. Полісомнографія поєднує в собі тривалу (понад 8 годин) одночасну реєстрацію електричних потенціалів (ЕЕГ головного мозку, ЕКГ, електроміограми, електроокулограмми) і респіраторної активності (повітряних потоків, що проходять через рот і ніс, дихальних зусиль мускулатури черевної та грудної порожнини, насичення (SaO 2 ) крові киснем, феномена хропіння, пози тіла під час сну). При аналізі записи полісомнографії визначається кількість і тривалість епізодів апное уві сні і ступінь вираженості відбуваються при цьому змін.

Що таке апное сну?

Що таке апное сну?

Варіантом полісомнографії є ​​поліграфічне дослідження – нічна реєстрація електричних потенціалів організму, що включає від 2 до 8 позицій: ЕКГ, носового дихального потоку, грудного і черевного зусилля, насичення киснем артеріальної крові, м’язової активності нижніх кінцівок, звукового феномена хропіння, позиції тіла під час сну.

Лікування синдрому сонних апное

Програма лікування може включати використання немедикаментозних, медикаментозних і хірургічних методів впливу на причину захворювання. Загальні рекомендації при неважких порушеннях нічного дихання включають сон з піднятим головним кінцем ліжка (на 20 см вище звичайного), виключення сну в положенні на спині, закопування на ніч ксилометазоліну (галазолина) в ніс для поліпшення носового дихання, полоскання горла розчином ефірних масел, лікування патології ЛОР-органів (хронічного риніту, синуситу), ендокринопатій, виняток прийому снодійних та алкоголю, зниження ваги.

Під час сну можливе застосування різних оральних пристосувань (видвігателей нижньої щелепи, утримувачі мови), що сприяють підтриманню просвіту дихальних шляхів, кислородотерапии.

Використання чрезмасочной апаратної СИПАП-терапії (СИПАП-вентиляції), що забезпечує підтримку постійного позитивного тиску повітроносних шляхів, дозволяє нормалізувати нічний подих і поліпшити денне самопочуття пацієнтів з синдромом сонних апное. Цей метод на сьогоднішній день вважається найбільш перспективним і ефективним. Призначення прийому теофіліну не завжди дає бажаний ефект у пацієнтів з обструктивним нічним апное. При центральній формі синдрому сонних апное можливий позитивний ефект від прийому ацетазоламіду.

Оперативні втручання при синдромі сонних апное розглядаються як допоміжні у випадках наявних аномалій і дефектів у будові верхніх респіраторних шляхів або їх хронічних захворюваннях. У ряді случає аденоідектомія, корекція носової перегородки і тонзилектомія дозволяють повністю усунути причини синдрому сонних апное. Операції по Увулопалатофарингопластика і трахеостомии проводяться при вкрай важких розладах.

Читати по темі: Безсоння: лікуємо народними методами