Нейросенсорна туговухість: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Нейросенсорна туговухість: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

28.08.2019 Off By admin

Патологія органа слуху, що характеризується погіршенням або повною втратою слуху, виникає внаслідок порушення функцій внутрішнього вуха або при ураженні переддверно-улітковий нерва.

Причини

Причиною хвороби може бути вроджена патологія, розвиток якої може спостерігатися у внутрішньоутробний період, в результаті інфекційної хвороби у вагітної. Придбана форма нейросенсорної тугоухостіможет виникнути після:

  1. перенесеної раніше черепно-мозковій травмі, як ускладнення інфекційних захворювань,
  2. а також при перевтомі органів слуху, а також впливу високочастотних шумів.

Також виділяють спадкову форму нейросенсорної приглухуватості, при передачі мутантного гена розвивається даний тип приглухуватості.

Симптоми

Основний симптом хвороби – значне погіршення слуху. У хворого може відзначатися поступова втрата слуху, в деяких випадках може виникати раптова втрата слуху. Пацієнт може скаржитися на:

  • появу шуму у вухах,
  • виникнення больових відчуттів різного ступеня.

При розвитку патологічного процесу, людина може перестати дізнаватися звуки, аж до того, що з часом буде не в силах розпізнати людську мову. Також можуть відзначатися такі симптоми як: запаморочення, нудота, блювота.

Діагностика

Постановку діагнозу здійснює лікар-отоларинголог, спираючись на результати дослідження слуху. В ході діагностики, виконуються дослідження звукопроводящих і звуковоспрінімающих систем, використовується метод камертональної проби, а також записи тональної порогової аудіограми. У деяких випадках, можуть застосовувати метод аудіометрії.

Нейросенсорна туговухість: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Нейросенсорна туговухість: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Використовується метод диференціальної діагностики, з метою виключення кондуктивної приглухуватості. Існують дві форми даної патології – вроджена і набута.

Лікування

Захворювання належить до важких патологій, лікування таких хворих здійснюється в умовах стаціонару. Тактика і тривалість терапії визначаються виходячи з діагностичних даних і тяжкості перебігу хвороби. В ході медикаментозної терапії хворому призначаються препарати поліпшують кровопостачання внутрішнього вуха :

  1. Пентоксифілін,
  2. Винпоцетин,
  3. Церебролізин.

Також застосовуються такі методи терапії як: акупунктура, лазеропунктура. У разі відсутності коректного лікування може статися необоротна втрата слуху.

Профілактика

Слід уникати травм слухового апарату і голови, а також уникати ускладнень інфекційних хвороб.

Читати по темі: Вібраційна хвороба