Набряк гортані

Набряк гортані

06.12.2018 Off By admin

Набряк гортані – набухання тканин гортані запального або незапального характеру зі звуженням просвіту органа, що виникає внаслідок порушення нервово-рефлекторних механізмів і надчутливості імунної системи. Розвивається на тлі інших захворювань, може бути блискавичним, гострим або хронічним. Виявляється болями в горлі, зміною голосу, відчуттям стороннього тіла. При виникненні стенозу можливо ядуха, що представляє небезпеку для життя пацієнта.

Набряк горла: симптоми та лікування

Набряк горла: симптоми та лікування

Діагностується на підставі скарг і даних непрямої ларингоскопії. Лікування – антибіотики, кортикостероїди, антигістамінні і дегідратаційні препарати. При гострому стенозі необхідна трахеостомія.

Причини набряку гортані

Виділяють наступні причини розвитку:

  1. Алергічні захворювання. Як алергенів найчастіше виступають пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, лікарські препарати та харчові продукти.
  2. Травматичні ушкодження. Спровокувати набряк може вплив агресивних хімічних речовин або механічне пошкодження тканин чужорідним тілом гортані.
  3. Гострі інфекції. Зазвичай дана патологія розвивається при дитячих інфекційних хворобах: дифтерії, кору, скарлатині. Можливе виникнення набряку гортані при грипі або гортанний ангіні.
  4. Запальні захворювання гортані. У дітей набряк частіше виявляється при подскладочном ларингіті, у дорослих – при инфильтративном або флегмонозном ларингіті. При катаральній формі хвороби це ускладнення виявляється рідше.
  5. Новоутворення гортані. Набряк може з’являтися як при доброякісних, так і при злоякісних неоплазіях органу.
  6. Захворювання і травми довколишніх органів і тканин. Патологія іноді діагностується при розвитку гнійних процесів (флегмони, абсцесу) в області шиї, пухлинах щитовидної залози і органів середостіння.

Блискавичний набряк частіше спостерігається при травмах і алергії, гострий – при інфекційних і запальних захворюваннях, хронічний – при онкологічних ураженнях.

Швидкість прогресування набряку при всіх перерахованих патологіях може варіюватися через відмінності динаміки розвитку основного захворювання, індивідуальної реактивності організму, впливу негативних чинників та ін. Як факторів отоларингологи розглядають загальне виснаження, авітаміноз, декомпенсований цукровий діабет, хронічну ниркову недостатність і інші патології, обумовлюють загальне ослаблення організму. Уражається переважно подскладочное простір, зона хрящів, черпаловідние складки, частково складки передодня і надгортанник, що пов’язано з наявністю пухкої сполучної тканини в підслизовому шарі перерахованих областей.

Симптоми набряку гортані

Першими проявами є біль в горлі і відчуття чужорідного тіла, що посилюються при ковтанні й мови. Змінюється тембр голосу – він стає більш низьким, глухим, хрипким. При подальшому збільшенні набряку виникає утруднене гучне дихання (стридор), обумовлене зменшенням просвіту органу. Відзначається занепокоєння, дратівливість. Розвивається задуха.

Алергічний набряк горла

Алергічний набряк горла

Можлива втрата голосу (афонія). Швидкість появи і вираженість симптоматики різниться в залежності від виду набряку гортані. При блискавичній формі формування розгорнутої клінічної картини займає кілька хвилин, при гострій – кілька годин, при хронічній – кілька днів або навіть тижнів. Чим швидше прогресує патологія – тим вище ймовірність появи небезпечних для життя ускладнень.

Ускладнення набряку гортані

Грозним ускладненням набряку є гострий стеноз гортані, що представляє безпосередню загрозу для життя хворого. Виявляється задишка, шумне утруднене дихання з участю м’язів шиї, спини і плечового пояса, втягнення міжреберних проміжків і западением надключичних ямок. Хворий приймає вимушене положення. Відзначається гіперемія обличчя, змінюються ціанозом. Потім шкірні покриви набувають сіруватий відтінок. Спостерігається пітливість, розлади метаболізму, порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної та сечовидільної систем. При відсутності ургентної медичної допомоги настає асфіксія і смерть.

Діагностика

Постановка діагнозу не викликає ускладнень і проводиться відразу при надходженні пацієнта на підставі:

  • Консультації отоларинголога. Спеціаліст збирає скарги, з’ясовує анамнез (коли з’явилися перші симптоми, яка була динаміка захворювання), уточнює наявність патологій, здатних спровокувати набряк гортані, відзначає характерні зміни: инспираторную задишку, зміни голосу і ін.
  • Непрямій ларингоскопії. В ході обстеження лікар виявляє припухлість слизової студенистого або рідкого характеру, виражене потовщення надгортанника, звуження голосової щілини. При набряку запального генезу виявляється гіперемія і дрібні крововиливи в слизову, при незапальній поразці перераховані зміни не спостерігаються.

Для визначення основної патології можуть використовуватися інші діагностичні методики, в тому числі рентгенографія ОГК, рентгенографія гортані, КТ органів середостіння, бронхоскопія та ін. Перелік досліджень визначається індивідуально з урахуванням симптоматики.

Лікування набряку гортані

Пацієнтів госпіталізують до відділення отоларингології. Рекомендують обмежити прийом рідини, голосову та фізичне навантаження. При незначному або помірному звуженні гортані здійснюють консервативну терапію. Хворим призначають антигістамінні засоби, глюкокортикоїди, дегідратаційні препарати (петльові та гіпотіазідние діуретики), глюконат кальцію, вітамін С і глюкозу парентерально.

Анатомічний вигляд гортані

Анатомічний вигляд гортані

При відсутності позитивної динаміки дозу гормонів збільшують, схему терапії доповнюють внутрішньовенними інфузіями фіз. розчину з хлористим кальцієм, преднізолоном і діуретиками. При неефективності медикаментозного лікування показана трахеостомія. Пацієнтам зі стенозом гортані операцію проводять під час вступу, в важких випадках спочатку виконують коникотомию для усунення асфіксії, а потім накладають трахеостому.

Читати по темі: Лікування вірусної ангіни у дітей