Мастоїдит

Мастоїдит

16.01.2019 Off By admin

Мастоїдит – запальне ураження соскоподібного відростка скроневої кістки інфекційного генезу. Найчастіше мастоидит ускладнює перебіг гострого середнього отиту. Клінічні прояви мастоидита включають підйом температури тіла, інтоксикацію, болю і пульсацію в області соскоподібного відростка, набряклість і гіперемію завушній області, біль у вусі і зниження слуху. Об’єктивне обстеження при мастоидите полягає в огляді та пальпації завушній області, отоскопії, аудіометрії, рентгенографії і КТ черепа, бактеріологічному посіві виділень з вуха. Лікування мастоидита може бути медикаментозним і хірургічним. В його основі лежить антибіотикотерапія і санація гнійних вогнищ в барабанної порожнини і соскоподібного відростка.

Причини виникнення мастоїдита

Найбільш часто виникає вторинний мастоїдит, обумовлений отогенний поширенням інфекції з барабанної порожнини середнього вуха. Його збудниками можуть бути:

  • паличка інфлюенци,
  • пневмококи,
  • стрептококи,
  • стафілококи і ін.

Переходу інфекції з порожнини середнього вуха сприяє порушення її дренування при пізньому прориві барабанної перетинки, несвоєчасному проведенні парацентеза, занадто малому отворі в барабанній перетинці або його закриття грануляційною тканиною.

Мастоідит - причини, симптоми

Мастоідит – причини, симптоми

В окремих випадках спостерігається мастоидит, який розвинувся в наслідок гематогенного проникнення інфекції в соскоподібного відросток при сепсисі, вторинному сифілісі, туберкульозі. Первинний мастоїдит виникає при травматичних ушкодженнях осередків соскоподібного відростка внаслідок удару, вогнепального поранення, черепно-мозкової травми. Сприятливим середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів в таких випадках є кров, що вилилася в осередку відростка в результаті травми.

Появі мастоідіта сприяє підвищена вірулентність патогенних мікроорганізмів, ослаблений стан загального та місцевого імунітету при хронічних захворюваннях (цукровий діабет, туберкульоз, бронхіт, гепатит, пієлонефрит, ревматоїдний артрит та ін.) І патології носоглотки (хронічний риніт, фарингіт, ларинготрахеїт, синусит), наявність змін в структурах вуха в зв’язку з перенесеними раніше захворюваннями (травми вуха, аероотит, зовнішній отит, адгезивний середній отит).

Початок мастоідіта характеризується запальними змінами слизового шару осередків соскоподібного відростка з розвитком періоститу і скупченням рідини в порожнинах осередків. Через виражену ексудації ця стадія мастоидита отримала назву ексудативної. Запальна набряк слизової призводить до закриття отворів, які повідомляють осередки між собою, а також отвори, що з’єднує соскоподібного відросток з барабанною порожниною. В результаті порушення вентиляції в осередках соскоподібного відростка, в них падає тиск повітря. За градієнту тисків в осередку починає надходити транссудат з розширених кровоносних судин. Осередки заповнюються серозним, а потім серозно-гнійним ексудатом. Тривалість першої стадії мастоидита у дорослих становить 7-10 днів, у дітей частіше 4-6 днів. В кінцевому підсумку ексудативної стадії мастоидита кожна клітинка має вигляд емпієми – заповненої гноєм порожнини.

Далі мастоидит переходить у другу стадію – проліферативно-альтеративних, в якій гнійне запалення поширюється на кісткові стінки і перегородки соскоподібного відростка з розвитком остеомієліту – гнійного розплавлення кістки. Одночасно з цим відбувається утворення грануляційної тканини. Поступово перегородки між осередками руйнуються і формується одна велика порожнина, заповнена гноєм і грануляціями. Так, в результаті мастоідіта виникає емпієма соскоподібного відростка. Прорив гною через зруйновані стінки соскоподібного відростка призводить до поширення гнійного запалення на сусідні структури та розвитку ускладнень мастоідіта.

Класифікація мастоїдита

Залежно від причини виникнення в отоларингології розрізняють первинний і вторинний; отогенний, гематогенний і травматичний мастоидит. За стадії запального процесу мастоидит класифікується як ексудативний і істинний (проліферативно-альтеративний).

Хронічні захворювання середнього вуха

Хронічні захворювання середнього вуха

Виділяють типову і атипову клінічну форму мастоидита. Атипова (латентна) форма мастоидита відрізняється повільним і млявим перебігом без яскраво виражених характерних для мастоідіта симптомів. Окремо виділяють групу верхівкових мастоїдитів, до яких відноситься мастоидит Бецольда, мастоїдит Орлеанського і мастоїдит Муре.

Симптоми мастоїдита

Мастоидит може з’являтися одночасно з виникненням гнійного середнього отиту. Але найчастіше він розвивається на 7-14 день від початку отиту. У дітей першого року життя через особливості будови соскоподібного відростка мастоидит проявляється у формі отоантритів. У дорослих мастоидит маніфестує:

  1. вираженим погіршенням загального стану з підйомом температури до фебрильних цифр,
  2. інтоксикацією,
  3. головним болем, порушенням сну. Хворі мастоидитом скаржаться на шум і біль у вусі, зниження слуху,
  4. інтенсивний біль за вухом,
  5. почуття пульсації в області соскоподібного відростка.

Біль іррадіює з гілок трійчастого нерва в скроневу і тім’яну область, орбіту, верхню щелепу. Рідше при мастоидите спостерігається біль у всій половині голови.

Зазначені симптоми при мастоидите зазвичай супроводжуються рясним гноетечением з зовнішнього слухового проходу. Причому кількість гною помітно більше, ніж обсяг барабанної порожнини, що свідчить про поширення гнійного процесу за межі середнього вуха. З іншого боку, генетично при мастоидите може не спостерігатися або бути незначним. Це відбувається при збереженні цілісності барабанної перетинки, закриття перфоративного отвори в ній, порушення відтоку гною з соскоподібного відростка в середнє вухо.

Об’єктивно при мастоидите відзначається почервоніння і набряклість завушній області, згладжена розташованої за вухом шкірної складки, відкопиленою вушної раковини. При прориві гною в підшкірну жирову клітковину відбувається формування субпериостального абсцесу, що супроводжується різким болем при тому, що промацує завушній області і симптомом флуктуації. З області соскоподібного відростка гній, расслаівая м’які тканини голови, може поширитися на потиличну, тім’яну, скроневу область. Те, що відбувається в результаті запалення тромбування судин, які живлять кортикальний шар кістки соскоподібного відростка, призводить до некрозу окістя з проривом гною на поверхню шкіри голови і формуванням зовнішнього свища.

Ускладнення мастоїдита

Поширення гнійного запалення в самому соскоподібного відростка відбувається по найбільш пневматізірованний осередкам, що обумовлює різноманітність виникаючих при мастоидите ускладнень і їх залежність від будови соскоподібного відростка. Запалення перісінуозний групи осередків призводить до ураження сигмовидної синуса з розвитком флебіту і тромбофлебіту. Гнійне руйнування періфаціальних осередків супроводжується невритом лицьового нерва, перілабірінтних – гнійним лабіринтиту. Верхівкові мастоїдити ускладнюються затеканием гною в межфасціальние простору шиї, в результаті чого гноєродниє мікроорганізми можуть проникнути в середостіння і викликати появу гнійного медіастиніту.

Який метод лікування мастоідита

Який метод лікування мастоідита

Поширення процесу в порожнину черепа призводить до виникнення внутрішньочерепних ускладнень мастоідіта (менінгіту, абсцесу головного мозку, енцефаліту). Поразка піраміди скроневої кістки обумовлює розвиток петрозіта. Перехід гнійного запалення на виличної відросток небезпечний подальшим занесенням інфекції в очне яблуко з виникненням ендофтальміту, панофтальмита і флегмони очниці. У дітей, особливо молодшого віку, мастоїдит може ускладнитися формуванням заглоточного абсцесу. Крім того, при мастоидите можливо гематогенне поширення інфекції з розвитком сепсису.

Діагностика мастоїдита

Як правило, діагностика мастоідіта не представляє для отоларинголога ніяких складнощів. Труднощі виникають у разі малосимптомной атипової форми мастоидита. Діагностика мастоидита грунтується на характерних скаргах пацієнта, анамнестичних відомостях про перенесену травму або запаленні середнього вуха, даних огляду і пальпації завушній області, результати отоскопии, мікроотоскопіі, аудіометрії, бакпосева виділень з вуха, комп’ютерної томографії та рентгенологічного дослідження.

Отоскопія при мастоидите виявляє типові для середнього отиту запальні зміни з боку барабанної перетинки, при наявність в ній отвори відзначається рясне генетично. Патогномонічною Отоскопіческі ознакою мастоидита є нависання задньо-верхньої стінки слухового проходу. Аудіометрія і дослідження слуху камертоном дозволяють встановити ступінь приглухуватості у пацієнта з мастоидитом.

Прицільна рентгенографія черепа (рентгенографія скроневої кістки) в ексудативної стадії мастоидита виявляє завуальовані в результаті запалення осередки і нечітко помітні перегородки між ними. Рентгенологічна картина проліферативно-альтеративних стадії мастоидита характеризується відсутністю пористої структури соскоподібного відростка, замість якої визначається одна або кілька великих порожнин. Краща візуалізація досягається при проведенні КТ черепа в області скроневої кістки.

Наявність ускладнень мастоідіта може зажадати додаткової консультації невролога, нейрохірурга, стоматолога, офтальмолога, торакального хірурга, проведення МРТ і КТ головного мозку, офтальмоскопії і біомікроскопії ока, КТ та рентгенографії органів грудної клітини.

Лікування мастоїдита

Лікувальна тактика при мастоидите залежить від його етіології, стадії запального процесу і наявності ускладнень. Медикаментозна терапія мастоідіта проводиться антибіотиками широкого спектра дії (цефаклор, цефтибутен, цефіксим, цефуроксим, цефотаксим, цефтриаксон, амоксицилін, ципрофлоксацин та ін.). Додатково застосовують антигістамінні, протизапальні, детоксикаційні, іммунокоррегирующие препарати. Проводять лікування ускладнень.

При отогенний природі мастоідіта показана сануючих операція на середньому вусі, за показаннями – общеполостная операція. Відсутність в барабанній перетинці забезпечує адекватне дренування отвори є показанням до проведення парацентезу. Через отвір барабанної перетинки виробляють промивання середнього вуха лікарськими препаратами. Мастоидит в ексудативної стадії може бути вилікуваний консервативним шляхом. Мастоидит проліферативно-альтеративних стадії вимагає хірургічного розтину соскоподібного відростка (мастоідотоміі) для ліквідації гною і післяопераційного дренування.

Читати по темі: Хвороба Меньєра