Мієлоїдний лейкоз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Онкологічна патологія системи кровотворення. У народі іменується «білокрів’я». Уражаються стовбурові клітини кісткового мозку, спостерігається прискорене дозрівання і ділення клітин. Уражені клітини, при даної хвороби, містять аномальну хромосому. Вона отримала назву «філадельфійська».

Причини

У переважній більшості випадків, достовірно встановлено зв’язок між розвитком захворювання і генетичним порушенням, яке полягає в прискореному діленні клітин. Серед факторів, що впливають на появу генетичної аномалії, називають іонізуюче опромінення, контакт з певними отруйними речовинами.

Симптоми

Захворювання умовно поділяють на гостру і хронічну форми. Симптоматика гострого мієлоїдного лейкозу проявляється відразу. Пацієнт скаржиться на:

• втому,
• зниження апетиту,
• безпричинні скачки температури,
• гематоми,
• біль в суглобах,
• схильність ГРВІ.

Можлива спленомегалія (збільшення селезінки). Хронічна форма мієлоїдного лейкозу частіше має приховане, безсимптомний перебіг. Потім виявляються анемія, спленомегалія, субфебрильна температура. При появі подібних симптомів рекомендується відвідати лікаря, так як від стадії, на якій виявлено захворювання, залежить прогноз лікування.

Діагностика

Загальний аналіз крові допомагає встановити рівень всіх клітин крові і є досить інформативним. Також береться біопсія кісткового мозку, проводиться цитогенетическое дослідження. Додатково проводиться УЗД органів черевної порожнини для виявлення змін печінки і селезінки. Якщо необхідно, призначається КТ і МРТ.

Як жити хворим на хронічний мієлоїдний лейкоз

Лікування

Для лікування гострого мієлоїдного лейкозу в основному застосовують хіміотерапію. Терапія направлена на зупинку неконтрольованого ділення клітин. У деяких випадках рекомендована пересадка кісткового мозку.

Терапія хронічної форми мієлоїдного лейкозу залежить від стадії, на якій виявлено захворювання. На початкових стадіях рекомендується підтримуючу терапію, посилене харчування, дотримання режиму сну і відпочинку.

На наступних стадіях терапія спрямована на зниження зростання пухлинних клітин і зменшення селезінки. Використовуються: хіміотерапія (курси повторюються кілька разів на рік), спленектомія (видалення селезінки), променева терапія, пересадка кісткового мозку.

Профілактика

Необхідно виключити фактори впливу іонізуючого випромінювання, канцерогенних хімічних речовин. Інших профілактичних заходів не існує, тому що не виявлено точні причини виникнення захворювання.

Читати по темі: Гострий мієлоїдний лейкоз