Причини, симптоми і лікування защемлення нерва

Защемлення нерва виникає, коли нервові корінці, які відходять від спинного мозку, стискаються сусідніми хребцями або ж іншими «перешкодами», серед яких: грижі, спазмовані м’язи, сухожилля, хрящі, пухлини, протрузія.

Защемлення нерва завжди супроводжується сильним болем (колючої, пекучої, що стріляє). Існує безліч форм защемлень, але найпоширенішими є защемлення шийного і сідничного нервів.

Залежно від місця защемлення нерва і локалізації болю, виділяють Ішіалгія (біль в крижах, сідницях, задній поверхні ноги), люмбоишиалгии (біль в попереку, сідниці, задньої частини ноги), люмбалгію (біль в попереку і спині), цервікобрахіалгіі (біль в шиї і руці) і цервикалгии (біль в шиї).

Важливо врахувати, що людина, що зазнає гострий напад болю може додатково страждати від оніміння певної групи м’язів, від порушення роботи органів. На це впливає те, який з нервів був затиснений. Слід розрізняти затискання чутливих, вегетативних і рухових нервів. Коли страждає перший з них, то людина звертається до лікаря через сильний напад болю, яку неможливо перетерпіти. При защемленні двох останніх різновидів нервів лікарська допомога часто виявляється відкладеної, можуть бути причиною виникнення серйозних ускладнень.

Симптоми защемлення нерва

Симптоми защемлення нерва безпосередньо залежать від локалізації защемлення. Впливає на прояв хвороби і запальний процес (якщо він є в наявності), причини защемлення і його тривалість (ступінь).

Основним же симптомом є різкий біль в місці защемлення (попереку, шиї, спині, руці або нозі) і обмеженість рухів. Важкі випадки защемлення шийного, сідничного або хребетного нерва можуть привести до компресії спинного мозку, порушити рухові функції і чутливість кінцівок, стати причиною парезу або паралічу.

Ознаки защемлення нерва і їх закінчень будуть варіюватися в залежності від того, що послужило причиною цього стану. Також на вираженість і характер симптомів впливає те, за які функції відповідає нерв і де він розташований.

Защемлення нерва міжхребцевих диском

Тому можна виділити наступні ознаки защемлення:

1. Защемлення сідничного нерва або нерва в попереку (ішіас) проявляється печінням і поколюванням, які віддають в ногу. Вона, в свою чергу, стає малорухомої, а в положенні стоячи людина відчуває стріляючий біль. При наявності грижі або пролапсу біль стає більш інтенсивною і різкою. Якщо затиснений нерв запалюється, говорять про радикуліті. Часто защемлення нерва в попереку може бути викликано надмірною вагою, адже саме на поперековий відділ припадає основна вага тіла. Коли причиною защемлення стає міжхребцева грижа або загострення остеохондрозу, рекомендуються фітотерапія і лікувальна гімнастика, а мануальна терапія виключається.
2. При защемленні шийного нерва характерно напруга м’язів шиї. Біль значно посилюється, якщо людина намагається повернути голову або ж, навпаки, довго тримає її в одному і тому ж положенні (під час сну, при тривалому сидінні і ін.) Защеміло шийний нерв можуть міжхребцеві диски або шийні хребці в разі остеохондрозу, підвивиху або пролапсу (випинання). Для лікування такого защемлення найкраще підходять масаж і мануальна терапія, здатні позбавити людину від болю і відновити нормальне анатомічне положення міжхребцевих дисків.
3. Якщо постраждав чуттєвий нерв, то людина відчуває біль різної інтенсивності. Вона може носити пекучий, стріляючий, колючий характер. Може виникати приступообразно, а може бути присутнім постійно.
4. Коли нерв здавлюється в грудному відділі, людина страждає від міжреберної невралгії. Якщо в цьому ж місці компресії піддається вегетативний ділянку нервової системи, то пацієнти часто скаржаться на болі серця. Щоб відрізнити защемлення нерва від хвороб серця варто звернути увагу на характер болю. Як правило, при міжреберної невралгії вони присутні на постійній основі, не вщухають ні під час відпочинку, ні під час активного проведення часу. Посилення симптомів відбувається при спробі прищепити простір між ребрами і виконати рухи тулубом.

У тому випадку, якщо передавленной виявляється сідничний нерв, пацієнти скаржаться на болі в нижній частині спини, які віддають в нижні кінцівки, сідниці і можуть доходити до п’ят.

Коли страждає променевий нерв, то людина не в змозі розігнути і зігнути руку, пальці знаходяться в зігнутому стані, а кисть безвольно звисає. Симптоми варіюються від конкретного місця перетискання.

При компресії ліктьового нерва порушується чутливість пальців і кисті руки. Страждає кровообіг, болі віддають в мізинець.

Часто, незалежно від того, який нерв страждає, місце компресії стає набряклим, червоним і болючим.

М’язові судоми і слабкість в місці локалізації защемлення. Виникнення почуття поколювання.

Симптоми, що характеризують защемлення нерва, мають властивість посилюватися під час нічного відпочинку. Те ж саме відбувається при сильному кашлі, сміху, чханні і навіть просто при підвищеному хвилюванні. При оніміння кінцівок, біль може дещо згасати. Переохолодження, навпаки, призводить до посилення хворобливих відчуттів.

Причини защемлення нерва

Найчастіше защемлення нерва відбувається через загострення остеохондрозу (дегенерація хрящів міжхребцевих дисків): зазор між хребцями звужується і нервові відгалуження затискаються. Гіпертонус (спазмування) м’язів лише посилює патологічний процес, доставляючи людині ще більший дискомфорт.

Коли спазмовані м’язи защемляють нерви, страждають також і кровоносні судини. Це не тільки заподіює біль, але і погіршує кровообіг, роботу внутрішніх органів і головного мозку. Якщо защемлення триває тривалий час, нервові тканини можуть відмирати і чутливість окремих частин тіла і ділянок шкіри може пропадати. Іноді затиснений нерв може запалюватися. Зокрема, це відбувається при радикуліті.

В якості інших причин, що викликають защемлення нерва можна виділити наступні:

1. Незручне рух, вчинене із занадто високою швидкістю і різкістю.
2. Різка навантаження на будь-який відділ хребта, після тривалого його перебування в стані спокою.
3. Будь-який різновид травми – удари, падіння, вивихи, переломи, підвивихи та ін.
4. Дефекти хребта, вродженого і набутого характеру.
5. Відновлювальний період після будь-якої операції.
6. Порушення в гормональній сфері.
7. Хвороби, що носять інфекційну природу.
8. Остеохондроз хребта і ускладнення цієї хвороби, такі як грижа і протрузія дисків.
9. Спазмування м’язів в слідстві безлічі причин.
10. Зміщення хребців.
11. Надлишкова маса тіла.
12. Зростаюча пухлина, яка може бути локалізована в будь-якому місці.

Защемлення плечового суглоба: симптоми

Існує додаткові фактори ризику, які призводять до того, що защемлення нерва відбуваються у людини частіше, ніж у інших людей: це спадкова схильність, посилені фізичні навантаження, неправильна постава, жіноча стать, період виношування плоду.

Що робити при защемленні нерва?

При виникненні підозри на защемлення будь-якого нерва варто звернутися за допомогою до медичного закладу. Самостійне лікування з використанням народних коштів може лише погіршити ситуацію і привести до розвитку ускладнень. Лікар зможе розібратися в причинах, що призвели до виникнення компресії визначити тактику лікування. Важливо строго дотримуватися рекомендацій, даних лікарем.

Знання того, яким чином відбувається діагностика защемлення нерва, допоможе відчувати себе впевненіше на прийомі у лікаря.

Лікування защемлення нерва

В першу чергу лікар повинен точно встановити діагноз. Для цього найчастіше використовується МРТ тієї області, на яку людина пред’являє скарги. Іноді проводиться рентгенівське дослідження, яке дає можливість візуалізації защемлення нервів в будь-якому відділі хребта. Рентген використовують при підозрі на перетискання нервів кістками, а МРТ при підозрі на те, що нерв був схильний до компресії м’якими тканинами. До того ж воно дозволяє визначити стан внутрішніх органів і наявність ускладнень, які могли з’явитися при защемленні нерва.

Найчастіше лікування защемлення нерва не представляє собою складності, а результати його проявляються вже після першого лікувального сеансу. Для лікування застосовують голковколювання, мануальну терапію і точковий тибетський масаж. Завдяки цьому вдається швидко зняти спазми м’язів, відновити правильне положення міжхребцевих дисків, звільнити затиснені нервові закінчення і усунути больовий синдром.

Загальні принципи лікування нервів, які зазнали пережатию, зводяться до того, що людині необхідно зняти хворобливі відчуття, а вже після цього здійснюють усунення причини виникнення подібного стану. При необхідності людини оперують.

Що робити, якщо затискає сідничний нерв

Що стосується знеболення, то використовується як медикаментозне, так і немедикаментозне лікування. Найпоширеніша група лікарських засобів для зняття болю при защемленні нервів – це НПЗП. Вони дозволяють не тільки знизити поріг чутливості до болю, але і зменшити наявне запалення. Однак у НПЗП є серйозні побічні ефекти, і в першу чергу – це здатність подразнювати слизову оболонку, що вистилає шлунок. Тому важливо використовувати препарати цієї групи при прийомі всередину тільки після їжі. До того ж НПЗП не можна застосовувати тривалий час і перевищувати дозування, так як це призводить до посилення всіх побічних ефектів. До НПЗП відносяться вольтарен, аспірин, ібупрофен, німесулід, мовилося, бутадіон та ін.

Якщо лікар діагностував, що защемлення нерва було викликано спазмом м’язів, то для його зняття слід використовувати інші лікарські засоби, наприклад, мідокалм. Допомагають усунути біль такі фізіопроцедури, як УВЧ, електрофорез, проходження курсу акупунктури, новокаїнові блокади, масаж.

Найбільш ефективними допоміжними методами є магнітотерапія, електрофорез, парафінові аплікації.

Не варто забувати про лікувальній гімнастиці, комплекси підбираються відповідно до причиною, що викликала компресію нерва.

Нормалізувати обмінні процеси в організмі допоможе прийом вітамінних комплексів, зокрема вітамінів групи В.

Після того, як було знято больовий синдром, слід приступати до усунення причини, що викликала перетискання нерва. Коли защемлення виникає в результаті хвороби, необхідно усувати її відповідними засобами:

Якщо причина стискання і здавлення нерва криється в травмі, то показана як консервативна терапія, так і оперативне втручання.

Коли нерви стискаються пухлиною, то призначається відповідне лікування в онколога.

Крім терапевтичного впливу хворому потрібен спокій і постільний режим. Часто болю пов’язані з тим, що людина тривалий час проводить в невідповідному для нього позі. Так що стріляють болю в попереку можна усунути, замінивши спальне місце на більш жорстке і тверде.

Важливо дотримуватися певного режиму харчування. З щоденного меню варто виключити всю смажену, солону, пряну і гостру їжу.

Якщо схильність до затискання нервів викликана підвищеною масою тіла, то людині слід звернутися до дієтолога, який допоможе знизити вагу і уникнути виникнення подібної проблеми в майбутньому.

Результатом грамотного лікування стане:

• Зняття больового синдрому.
• Звільнення нерва і відновлення передачі нервових імпульсів.
• Зняття запального процесу, якщо такий є.
• Відновлення нормального кровообігу в пошкодженій ділянці.
• Відсутність рецидивів защемлення нервів.
• Профілактика розвитку хвороб.
• Поліпшення стан, підвищення працездатності, відновлення якості життя.
• Підвищення рухової активності.

Якщо немає можливості відразу ж відправитися на прийом до лікаря, то при підозрі на защемлення нерва, варто прийняти знеболювальний засіб й укласти людини на рівну тверду поверхню. Після слід викликати медичного працівника додому або доставити потерпілого до лікарні самостійно.

Варто розуміти, що защемлення нерва – це не тимчасовий стан організму, яке здатне пройти самостоятельною. Навіть після того, як болі будуть усунені, причина защемлення повинна бути з’ясована. При відсутності терапевтичного впливу, перетискання нервів може привести до серйозних ускладнень і необхідності хірургічного втручання.

Будова нервової системи дуже складне, тому самолікування неприпустимо. Терапію повинен здійснювати тільки лікар-невролог.

Читати по темі: Неврит лицьового нерва