Лейшманіоз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика
05.08.2019Інфекційне захворювання з ураженням шкіри або внутрішніх органів людини, викликане найпростішими паразитами лейшманиями.
Переносять інфекцію самки москітів, а паразитів передають під час укусів. Хвороба небезпечна ускладненнями. Шкірний лейшманіоз при відсутності адекватного лікування характеризується важким септичним станом, вісцеральний лейшманіоз – тяжкою анемією, нирковою недостатністю, цирозом, асцитом, виразкою шлунка.
Причини лейшманіозу
Лейшманіоз – хвороба природно-осередкова. Основна причина її виникнення – укуси москітів, невикористання надкроватний сіток, звичка спати на підлозі. Джерелом захворювання служать хворі люди, тварини (собаки, вовки, лисиці), гризуни.
Погана санітарно-гігієнічна обстановка, відкрита каналізація, місця для сміття; зміни в навколишньому середовищі:
- вирубка лісу,
- урбанізація,
- будівництва дамб;
- зміна клімату – потепління,
- посуха,
- повінь,
- вологість,
- деградація ґрунтів;
- міграція населення;
- слабка імунна система людини,
- ВІЛ,
- нестача харчування,
- погані умови життя.
Симптоми лейшманіозу
Характерні скарги: загальне нездужання, втрата апетиту, лихоманка, підвищення температури до 39-40 градусів, слабкість, млявість, збільшення лімфатичних вузлів.
При вісцеральний лейшманіоз з’являється на місці укусу невелика, покрита лусочкою папула, шкіра суха, бліда, характерна втрата ваги, збільшення печінки, селезінки, анемія. При шкірному лейшманіоз – горбки, потім виразки, які поступово зарубцьовуються. Це реакція на укус, яка проявляється через місяць після зараження.
Діагностика лейшманіозу
Діагностика проводиться на підставі клінічної картини і лабораторних досліджень. Призначається:
- бактеріологічне дослідження зіскрібка виразки або горбка;
- мікроскопічне дослідження мазка;
- пунктат кісткового мозку або біопсія печінки і селезінки;
- серологічні методи – РСК і імуноферментний аналіз;
- метод гібридизації ДНК.
Лікування лейшманіозу
Призначаються такі препарати як: Пектостам, Глюкатім, солюсурмін, Амфотерицин В, Неомицин. Радикальний метод – хірургічне втручання – спленектомія. Місцеве прогрівання шкіри, УФО; видалення горбків – електрокоагуляція, кріотерапія.
Рекомендується постільний режим, посилене харчування, суворе дотримання правил гігієни. При вісцеральний лейшманіоз застосовується в залежності від ступеня ураження внутрішніх органів симптоматична терапія.
Профілактика лейшманіозу
Для попередження захворювання необхідно своєчасне виявлення і лікування хворих, проведення захисних заходів від укусів москітів, вакцинація людей, які збираються відвідати епідемічний регіон.
Читати по темі: Амебіаз