Хвороба Шагаса (американський трипаносомоз)

Хвороба Шагаса (американський трипаносомоз)

28.01.2019 Off By admin

Основні факти

За оцінками, від 7 до 8 мільйонів чоловік в світі інфіковано Trypanosoma cruzi (паразитом, що викликає хворобу Шагаса), переважно в Латинській Америці.

Передача через переносників відбувається в Північній і Південній Америці. Триатомові клоп є носієм паразита Trypanosoma cruzi, який викликає хворобу.

Колись хвороба Шагаса була поширена лише в Американському регіоні, в основному, Латинською Америкою, але зараз вона поширилася і на інші континенти.

Шагаса хвороба (американський трипаносомоз) - симптоми, лікування

Шагаса хвороба (американський трипаносомоз) – симптоми, лікування

Хвороба Шагаса можна вилікувати, якщо лікування розпочато незабаром після інфікування.
У 30% хронічно інфікованих людей розвиваються зміни серцевої діяльності і у 10% – зміни в системі травлення, нервової системи або зміни змішаного характеру, щодо яких може вимагатися спеціальне лікування.
Найкращим способом профілактики хвороби Шагаса в Латинській Америці є боротьба з переносниками хвороби.
Для запобігання інфікування в результаті переливання крові або пересадки органів життєво важлива перевірка крові.

Важливе значення має діагностування інфекції у вагітних жінок, їх новонароджених дітей і братів і сестер.
Хвороба Шагаса, відома також як американський трипаносомоз, представляє потенційну загрозу для життя. Її збудником є найпростіший паразит Trypanosoma cruzi (T. cruzi). Хвороба поширена, головним чином, в ендемічних районах 21 латиноамериканської страни, де вона передається людям, в основному, через фекалії клопів-тріатомінов, відомих під різними назвами в залежності від географічної області, в тому числі і як “цілують клопи”.

За оцінками, в усьому світі інфіковано від 7 до 8 мільйонів чоловік, переважно в Латинській Америці, де хвороба Шагаса є ендемічною. В одній лише Колумбії щорічні витрати на медичну допомогу всім пацієнтам з цією хворобою були оцінені приблизно в 267 мільйонів доларів США в 2008 році.

Розпилення інсектицидів для боротьби з переносниками хвороби обходилося б щорічно приблизно в 5 мільйонів доларів США.

Хвороба Шагаса названа ім’ям Карлуса Рібейру Жустініану Шагаса, бразильського лікаря, який відкрив цю хворобу в 1909 році.

Поширення

Хвороба Шагаса поширена, в основному, в Латинській Америці. Однак протягом останніх десятиліть вона все більше виявляється в Сполучених Штатах Америки, Канаді, багатьох європейських країнах і деяких країнах Західної частини Тихого океану. Головним чином, це викликано пересуванням людей між Латинською Америкою і рештою світу.

Зараження також можливо в результаті переливання крові, спадкової передачі (від інфікованої матері до дитини) і донорства органів, хоча ці випадки є більш рідкісними.

Американський трипаносомоз

Американський трипаносомоз

Ознаки та симптоми

Хвороба Шагаса протікає в двох стадіях. Перша, гостра, стадія триває близько двох місяців після інфікування. Протягом гострій стадії в крові циркулює велика кількість паразитів. У більшості випадків симптоми хвороби відсутні або протікають в легкій формі, але вони включають:

  • лихоманку,
  • головний біль,
  • збільшення лімфатичних вузлів,
  • блідість,
  • біль у м’язах,
  • утруднене дихання,
  • набряки і болі в області живота і грудей.

Менш ніж у 50% людей, укушених клопом-тріатоміном, характерними першими видимими ознаками можуть бути ураження шкіри або багряний набряк повік одного ока.

Протягом другої стадії паразити концентруються, в основному, в серце або м’язах травного тракту. До 30% пацієнтів страждає від порушень серцевої діяльності і до 10% – від змін в органах травлення (характерна гіпертрофія стравоходу або товстої кишки), нервовій системі або цілій низці органів. У наступні роки інфекція може призводити до раптової смерті або серцевої недостатності, спричиненої прогресивним руйнуванням серцевого м’яза.

Передача інфекції

У Латинській Америці паразити T. Cruzi передаються, головним чином, через інфіковані фекалії кровосисних клопів-тріатомінов. Як правило, ці клопи, які є переносниками паразитів, живуть в тріщинах погано побудованих будинків в сільських або приміських районах. У денний час вони ховаються, а ночами стають активними і харчуються кров’ю людей. Зазвичай вони кусають у відкриті ділянки шкіри, такі як особа. Поруч з укусом клоп випорожнюється. Паразити проникають в організм людини, коли він інстинктивно втирає фекалії клопа в місце укусу, очі, рот або яку-небудь тріщину шкіри.

T. cruzi може також передаватися:

  • через харчові продукти, забруднені T. cruzi, наприклад, в результаті контакту з фекаліями клопа-тріатоміна;
  • при переливанні крові, отриманої у інфікованих донорів;
  • від інфікованої матері новонародженої дитини під час вагітності або пологів;
  • при трансплантації органів, узятих у інфікованих донорів;
  • під час лабораторних інцидентів.
Лікування хвороби Шагаса

Лікування хвороби Шагаса

Лікування

Для того щоб вбити паразита, хвороба Шагаса необхідно лікувати бензнідазолом, а також ніфуртімоксом. Ефективність лікування обома препаратами становить майже 100% у разі, якщо лікування розпочато незабаром після інфікування при настанні гострій стадії. Однак чим більш тривалий час людина інфікована, тим менш ефективними стають ці препарати.

Лікування призначається людям з реактивировать інфекцією (наприклад, в результаті придушення імунітету), дітям грудного віку з вродженою інфекцією і пацієнтам в початковій хронічної стадії. Інфікованим дорослим людям, особливо тим, у кого немає симптомів захворювання, також необхідно пропонувати лікування.

Необхідно застосовувати зважений підхід, оцінюючи потенційні переваги медикаментозного лікування для запобігання або відтермінування розвитку хвороби Шагаса, з одного боку, і тривалість лікування (до 2 місяців) і можливі побічні реакції (спостерігаються у 40% пацієнтів, які отримують лікування), з іншого боку.

Бензнідазол і ніфуртімокс не повинні приймати вагітні жінки і люди з нирковою або печінковою недостатністю. Ніфуртімокс також протипоказаний людям з неврологічними або психіатричними розладами.

Крім того, може вимагатися спеціальне лікування порушень серцевої діяльності і травлення.

Боротьба та профілактика

Вакцини проти хвороби Шагаса немає. Найефективнішим способом профілактики хвороби Шагаса в Латинській Америці є боротьба з переносниками захворювання. Для запобігання інфікування в результаті переливання крові або пересадки органів необхідна перевірка крові.

Спочатку (більше 9000 років тому) T. cruzi вражав тільки диких тварин. Великий резервуар паразитів T. cruzi серед диких тварин Америки означає, що ліквідувати цього паразита не можна. Замість цього, цілями боротьби є ліквідація передачі інфекції і забезпечення доступу інфікованих і хворих людей до медичної допомоги.

T. cruzi може інфікувати кілька видів клопів-тріатомінов, більшість з яких поширене в Америці. Залежно від географічної області ВООЗ рекомендує такі підходи в області профілактики і боротьби:

  1. обприскування будинків та прилеглої території інсектицидами залишкової дії;
  2. поліпшення будинків для запобігання їх зараження переносниками хвороби;
  3. прийняття індивідуальних профілактичних заходів, таких як використання прікроватних сіток;
  4. дотримання належної гігієни при приготуванні транспортуванні, зберіганні та споживанні їжі;
    скринінг донорів крові;
  5. тестування донорів і реципієнтів органів, тканин і клітин;
  6. скринінг новонароджених і дітей інших вікових груп, народжених інфікованими матерями, для
  7. забезпечення діагностування та лікування на ранніх стадіях.
Наслідки хвороби

Наслідки хвороби

Діяльність ВООЗ

З 1990-х рр. досягнуті значні успіхи в боротьбі з паразитами і переносниками хвороби в Латинській Америці, а саме на території Південного конуса, Центральної Америки, країн Андського пакту і країн Амазонських міжурядових ініціатив за участю Секретаріату Панамериканської організації охорони здоров’я – Технічного секретаря ПАОЗ. Ці багатонаціональні ініціативи привели до значного зменшення масштабів передачі інфекції домашніми переносниками.

Крім того, у всій Латинській Америці був істотно знижений ризик передачі інфекції при переливанні крові. Ці досягнення стали можливими завдяки твердій прихильності ендемічних країн-членів і їх надійним організаціям в області наукових досліджень і боротьби з переносниками інфекції за підтримки з боку багатьох міжнародних партнерів.

У той же час необхідно вирішувати ряд додаткових проблем, таких як:

  • підтримка і посилення прогресу, досягнутого в боротьбі з хворобою;
  • виникнення хвороби Шагаса в районах, які вважалися раніше вільними від цієї хвороби, таких як басейн Амазонки;
  • повторному виникненню хвороби в районах, де проводилася боротьба з переносниками, таких як район Чако в Болівії;
  • поширення хвороби головним чином в результаті зростання мобільності населення між Латинською Америкою і рештою світу;
  • розширення доступу мільйонів інфікованих людей до діагностування та лікування.

Для досягнення мети з ліквідації передачі хвороби Шагаса та забезпечення медичної допомоги для інфікованих / хворих пацієнтів як в ендемічних, так і в неендемічних країнах ВООЗ прагне розширити виробництво мереж на глобальному рівні і посилити регіональний і національний потенціал, приділяючи основну увагу таким заходам, як:

  1. посилення систем епіднагляду та інформаційних систем в світі;
  2. запобігання передачі інфекції при переливанні крові та пересадці органів в ендемічних і неендемічних країнах;
  3. сприяння розробці діагностичних тестів для скринінгу і діагностування інфекції;
  4. розширення вторинної профілактики передачі вродженої інфекції та ведення випадків вродженої і неврожденности інфекції;
  5. сприяння досягненню консенсусу щодо належного ведення випадків захворювання.

Читати по темі: Гнійний апендицит