Жовчнокам’яна хвороба

Жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз) – захворювання, що супроводжується утворенням каменів в жовчному міхурі (холецистолітіаз) або в жовчних протоках (холедохолітіаз). Камені утворюються в результаті осадження жовчних пігментів, холестерину, деяких типів білків, солей кальцію, інфікування жовчі, її застою, порушення ліпідного обміну. Хвороба може супроводжуватися болями в правому підребер’ї, жовчної колькою, жовтяницею. Оскільки медична практика показала, що інші способи лікування жовчнокам’яної хвороби не ефективні, потрібне оперативне втручання. Може ускладнитися холециститом, освітою свищів, перитонітом.

Причини утворення каменів

У разі порушення кількісного співвідношення компонентів жовчі в організмі відбувається формування твердих утворень (пластівців), які з плином захворювання розростаються і зливаються в камені. Найбільш часто зустрічається холелітіаз при порушенні обміну холестерину (надмірному його утриманні в жовчі). Перенасичена холестерином жовч називається литогенной.

Надлишок холестерину утворюється внаслідок наступних чинників:

• при ожирінні і вживанні великої кількості холестеринсодержащих продуктів;
• при зниженні кількості жовчних кислот, що надходять в жовч (знижена секреція при естрогенів, депонування в жовчному міхурі, функціональна недостатність гепатоцитів);
• при зниженні кількості фосфоліпідів, які подібно жовчним кислотам не дають холестерину і білірубіну переходити в твердий стан і осідати;
• при застійних явищах в системі циркуляції жовчі (згущення жовчі внаслідок всмоктування в жовчному міхурі води і жовчних кислот).

Профілактика жовчнокам’яної хвороби

Застій жовчі в свою чергу може мати механічний і функціональний характер. При механічному застої має місце перешкода відтоку жовчі з міхура (пухлини, спайки, перегини, збільшення сусідніх органів і лімфовузлів, рубці, запалення з набряком стінки, стриктури). Функціональні порушення пов’язані з розладом моторики жовчного міхура і жовчовивідних шляхів (дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом).

Також до розвитку жовчнокам’яної хвороби можуть вести інфекції, запалення органів біліарної системи, алергічні реакції, аутоімунні стану.

Види жовчних каменів

Камені в жовчному міхурі (макропрепарат) Жовчні камені різноманітні за розміром, формою, їх може бути різна кількість (від одного конкременту до сотні), але всі вони поділяються за своєю переважної компоненті на холестеринові і пігментні (білірубінові).

Холестеринові камені жовтого кольору, складаються з нерозчиненого холестерину з різними домішками (мінерали, білірубін). Практично переважна більшість каменів мають холестеринові походження (80%).

Пігментні камені темно-коричневого аж до чорного кольору формуються при надлишку білірубіну в жовчі, що трапляється при функціональних порушеннях печінки, частому гемолизе, інфекційних захворюваннях жовчних шляхів.

Класифікація жовчнокам’яної хвороби

Відповідно до сучасної класифікації жовчнокам’яна хвороба поділяється на три стадії:

1. початкова фізико-хімічна стадія (докаменная, характеризується змінами в складі жовчі) клінічно не проявляється, виявити можна при біохімічному аналізі складу жовчі;
2. стадія формування каменів (латентне камненосительство) також протікає безсимптомно, але при інструментальних методах діагностики можливе виявлення конкрементів в жовчному міхурі;
3. стадія клінічних проявів характеризується розвитком гострого або хронічного холециститу.

Іноді виділяють четверту стадію – розвитку ускладнень.

Клінічні прояви ЖКБ

Симптоматика жовчнокам’яної хвороби проявляється в залежності від локалізації каменів і їх розмірів. Залежно від вираженості запальних процесів і наявності функціональних розладів змінюється вираженість ознак і перебіг захворювання.

Характерний больовий симптом при ЖКХ – жовчна або печінкова колька – виражена гостра раптово виникає біль під правим ребром ріжучого, колючого характеру. Через пару годин біль остаточно концентрується в області проекції жовчного міхура. Може віддавати в спину, під праву лопатку, в шию, в праве плече. Іноді іррадіація в область серця може викликати стенокардію.

Лікування жовчнокам’яної хвороби без операції

Біль найчастіше виникає після вживання гострих, пряних, смажених, жирних продуктів, алкоголю, стресу, важкого фізичного навантаження, тривалої роботи в похилому положенні. Причини розвитку больового синдрому – спазм мускулатури жовчного міхура і проток як рефлекторний відповідь на роздратування стінки конкрементами і в результаті перерастяжения міхура надлишком жовчі при наявності обтурації в жовчовивідних шляхах. Глобальний холестаз при закупорці жовчної протоки: розширюються жовчні протоки печінки, збільшуючи орган в обсязі, що відгукується больовий реакцією перерастянутой капсули. Такий біль має постійний тупий характер, часто супроводжується відчуттям важкості в правому підребер’ї.

Супутні симптоми – нудота (аж до блювоти, яка не приносить полегшення). Блювота виникає як рефлекторний відповідь на роздратування околососочкових області ДПК. Якщо запальний процес захопив тканини підшлункової залози, блювота може бути частою, з жовчю, нестримної.

Залежно від вираженості інтоксикації спостерігається підвищення температури від субфебрильних цифр до вираженої лихоманки. При закупорці конкрементом загальної жовчної протоки і непрохідності сфінктера Одді спостерігається обтураційна жовтяниця і знебарвлення калу.

Діагностика жовчнокам’яної хвороби

УЗД картина каменів в жовчному пузиреПрі виявленні симптоматики печінкової коліки пацієнта направляють на консультацію гастроентеролога. Фізикальне обстеження хворого виявляє характерні для присутності конкрементів в жовчному міхурі симптоми: Захар’їна, Ортнера, Мерфі. Також визначається хворобливість шкіри і напруга м’язів черевної стінки в області проекції жовчного міхура. На шкірі відзначають ксантеми, при обтураційній жовтяниці характерний жовто-коричневий колір шкіри і склер.

Загальний аналіз крові в період клінічного загострення показує ознаки неспецифічного запалення – лейкоцитоз і помірне підвищення ШОЕ. Біохімічне дослідження крові дозволяє виявити гіперхолестеринемію і гипербилирубинемию, підвищення активності лужної фосфатази. При холецистографії жовчний міхур збільшений, має вапняні включення в стінках, добре видно наявні всередині камені з вапном.

Жовчнокам’яна хвороба: що це таке

Максимально інформативним і самим широко застосовуваним методом дослідження жовчного міхура на предмет жовчнокам’яної хвороби є УЗД черевної порожнини. Воно точно показує наявність ехонепроніцаемих утворень – каменів, патологічні деформації стінок міхура, зміни його моторики. На УЗД добре видно наявність ознак холециститу.

Також візуалізувати жовчний міхур і протоки дозволяє і МРТ і КТ жовчовивідних шляхів. Інформативні в плані виявлення порушень циркулювання жовчі сцинтиграфія біліарної системи та ХПГ (ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія).

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби

Найбільш частим ускладненням ЖКХ є запалення жовчного міхура (гострий та хронічний) і обтурація жовчовивідних шляхів конкрементом. Закупорка просвіту жовчних шляхів в підшлунковій залозі може викликати гострий біліарний панкреатит. Також частим ускладненням жовчнокам’яної хвороби є запалення жовчовивідних шляхів – холангіт.

Лікування жовчнокам’яної хвороби

Лапароскопічна холецістектоміяВиявленіе присутності каменів в жовчному міхурі без наявності ускладнення жовчнокам’яної хвороби, як правило, не вимагає специфічного лікування – вдаються до так званої вичікувальної тактики. Якщо розвивається гострий або хронічний холецистит, показано видалення жовчного міхура, як джерела каменеутворення. Оперативне втручання (холецистотомия) порожнинне або лапароскопічне в залежності від стану організму, патологічних змін в стінках міхура і навколишніх тканинах, розмірів конкрементів. Холецистектомія з мінідоступу завжди може бути переведена в відкриту порожнинну операцію в разі технічної необхідності.

Існують методики розчинення конкрементів за допомогою препаратів урсодезоксіхоліевой і хенодезоксіхоліевой кислот, але такого роду терапія не призводить до лікуванню від жовчнокам’яної хвороби і згодом можливе утворення нових каменів. Ще одним способом руйнування каменів є ударно-хвильова літотрипсія – застосовується тільки в разі присутності одиничного конкременту і у хворих, які не страждають гострим запаленням жовчного міхура або проток.

Читати по темі: Дискінезія жовчовивідних шляхів