Некротичними ентероколіт новонароджених: причини захворювання, основні симптоми, лікування и профілактика
30.08.2019Запальне захворювання, при якому розвивається виразкова та некротичні ураження стінок кишечника, що призводять до його перфорації. Збудниками патології є інфекційні агенти.
Імовірність розвитку недуги підвищується при пошкодженні слизових оболонок кишечника або їх недорозвиненості. Хвороба з’являється:
- нападами апное,
- респіраторним дистрес,
- гноєм в сечі,
- блювотою з домішками жовчі і крові,
- асцитом,
- почервонінням шкірних покривів і набряком підшкірної клітковини.
Діагностичні заходи включають:
- збір анамнезу,
- фізикальних огляд,
- загальний аналіз крові,
- аналіз калу,
- імуноферментний аналіз крові,
- полімеразної ланцюгової реакції,
- ультразвукове дослідження,
- рентгенографію, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію.
Причини
Хвороба розвивається при гіпоксії та ішемії кишечника в період внутрішньоутробного розвитку, нераціональному харчуванні немовляти, а також при заселенні органу патологічної мікрофлорою. Ймовірність утворення запального процесу підвищується на тлі:
- передчасного розродження,
- еклампсії,
- родових травм центральної нервової системи,
- імунодефіцитних станів,
- аномалій розвитку кишечника і генетичної схильності.
Припинення кровопостачання на ділянках кишечника можуть спровокувати артеріальна гіпотензія і внутрішньоутробна асфіксія плода. Збудниками захворювання можуть бути:
- клебсиелла пневмонії,
- грибки роду candida,
- кишкова паличка,
- клостридії,
- стафілокок і стрептокок.
Симптоми
Рання форма патології проявляється в першу добу життя дитини, а пізня – через місяць. У більшості випадків перші ознаки недуги виникають в період 7-14 дня після народження. Захворювання виражається соматичними, абдомінальними і генералізованими симптомами. Некротичний ентероколіт новонароджених характеризується:
- нападами апное,
- респіраторним дистрес,
- гноєм в сечі,
- погіршенням мікроциркуляції,
- втратою апетиту,
- здуттям живота,
- блювотою з домішками жовчі і крові,
- меленої, асцитом,
- почервонінням шкірних покривів,
- напруженою передньою стінкою очеревини,
- набряком підшкірної клітковини,
- гіпертермією,
- артеріальною гіпотонією,
- блідістю,
- дифузним ціанозом,
- млявістю,
- сонливістю,
- дисемінованого внутрішньосудинного згортанням,
- дихальної та серцево-судинною недостатністю.
Після операції можливий розвиток кишкового свища, синдрому «укороченою кишки», хронічної діареї, демпінг-синдрому, зневоднення, синдрому мальабсорбції, стриктури товстої кишки, абсцесу, затримки фізичного розвитку. Недостатність парентерального харчування може привести до рахіту, гепатиту та демінералізації кісткових тканин.
Діагностика
Недуга діагностується неонатологом, педіатром і дитячим хірургом. Щоб встановити і підтвердити діагноз, доктор проводить:
- фізикальний огляд,
- аналізує клінічні прояви,
- збирає анамнестичну інформацію і виписує направлення на додаткові обстеження.
Як правило, виконують:
- загальний аналіз крові,
- аналіз калу,
- імуноферментний аналіз крові,
- полімеразної ланцюгової реакції,
- ультразвукове дослідження,
- рентгенографію,
- комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію.
Захворювання диференціюють від сепсису, пневмонії, пневмоперитонеума, кишкової непрохідності, апендициту, бактеріального перитоніту і спонтанної перфорації кишечника.
Лікування
Під час лікування пацієнта переводять на парентеральне харчування. Основа терапії – антибактеріальні лікарські засоби. Препаратами вибору можуть бути:
- ампіцилін,
- гентаміцин,
- метронідазол,
- цефтриаксон,
- амікацин.
Додатково хворому призначають прийом або введення пробіотиків, еубіотиків, імуномодуляторів і гамма-глобулінів. При тяжкому перебігу хвороби проводиться оперативне втручання.
Профілактика
Специфічні методи профілактики не розроблені. Необхідно адекватне ведення вагітної і попередження передчасного розродження.
Читати по темі: Вісцеральний лейшманіоз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика