Некатороз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Некатороз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

29.08.2019 Off By admin

Захворювання паразитарної природи, викликане паразитичними черв’яками типу нематодов. Хвороба характеризується хронічним перебігом, ураженням верхнього кишечника і розвитком залізодефіцитної анемії.

Причини

Збудник захворювання представник паразитичних круглих черв’яків (Nekator americanus). Джерело і резервуар інфекції – хвора людина, яка виділяє разом з екскрементами яйця некатора в навколишнє середовище. Дозрівання яєць паразита відбувається в грунті, личинка, проходить кілька стадій розвитку. Інфікування людини, відбувається, як правило, через шкіру в області гомілок і ступень.

Проникаючи в організм, личинки, з потоком крові, мігрують в тканини легенів. Захворювання широко поширене в країнах з тропічним і субтропічним кліматом, в регіонах з розвиненою гірничорудної та кам’яновугільної промисловістю.

Симптоми

Через кілька діб після зараження, виникають перші клінічні прояви хвороби. На шкірі, в місці проникнення паразита, виникає:

  1. висип,
  2. з’являється свербіж і набряклість.

У період міграції личинок в організмі, у хворого виникає нападоподібний кашель з відходженням мокротиння з прожилками крові. У пацієнта підвищується температура тіла, виникає озноб і головний біль, відзначається запаморочення і загальна слабкість, больові відчуття в суглобах і м’язах. Через кілька тижнів, температура тіла нормалізується, проте зростає загальна слабкість, посилюється запаморочення. Через місяць перебігу захворювання переходить в хронічну фазу.

Некатороз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Некатороз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Діагностика

Проводиться збір анамнезу огляд та опитування пацієнта. Виконується:

  • загальний аналіз крові,
  • біохімія крові,
  • загальний аналіз сечі,
  • копрограма,
  • аналіз калу на яйця глист,
  • мікроскопічний аналіз харкотиння і крові з метою виявлення личинок гельмінта.

Лікування

Використовуються методи етіотропної терапії, в ході якої призначається прийом протигельмінтних засобів (левомізол, пирантел, мебендазол). З метою усунення анемічного синдрому, призначаються препарати заліза, також призначається прийом фолієвої і аскорбінової кислоти.

При появі алергічних реакцій, призначаються антигістамінні препарати, глюконат кальцію, при ускладненому перебігу можуть бути використані глюкокортикостероїди. Хворим рекомендована дієтотерапія.

Профілактика

Своєчасне лікування хворих і їх виявлення, захист навколишнього середовища від забруднень фекаліями. В осередках інфекції, слід проводити спеціальні заходи щодо знезараження грунту.

Читати по темі: Анкілостомідоз або анкілостомоз