Хвороба Крона. Симптоми і лікування.

Хвороба Крона. Симптоми і лікування.

25.01.2019 Off By admin

Хвороба Крона – це запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може вражати будь-яку його частину, хоча найчастіше зачіпає кінцевий фрагмент тонкої і товстої кишки, глибоко вражаючи їх стінки.

Визначення, причини, патогенез

Хворіють люди в будь-якому віці, але частіше за все молоді (від 15 до 35 років). Серед жителів Північної Європи хвороба поширена дещо більше, ніж на півдні, а білі хворіють частіше, ніж представники негроїдної або азіатської рас ..

До сих пір не з’ясовано, що саме провокує розвиток захворювання. Неправильна дієта і стрес можуть призвести до загострення хвороби, але не є першопричиною. У деяких випадках поява перших симптомів пов’язують з прийомом нестероїдних протизапальних препаратів: ібупрофену, диклофенаку та інших.

Більшість лікарів вважають, що для розвитку хвороби Крона має співпасти декілька факторів:
Генетичні. Виявлено понад 200 різних генів, які більш характерні для людей з хворобою Крона, ніж для інших груп населення. 3 з 20 пацієнтів мають близьких родичів, що страждають цим захворюванням. Якщо у одного з близнюків діагностують хворобу Крона, то шанси розвитку її у другого становлять 70%. Той факт, що це порушення більш характерно для певних етнічних груп (зокрема, у євреїв зустрічається в 3-4 рази частіше, ніж у осіб інших національностей), також побічно підтверджує роль генетики в розвитку запалення.

Стан імунної системи. За наявними даними, при хворобі Крона збій в роботі імунної системи призводить до утворення специфічного білка (фактор некрозу пухлини альфа, ФНП-альфа). Цей білок знищує всі, хто живе в кишечнику бактерії і пошкоджує клітини травних органів.

Перенесені захворювання, зокрема, дитячі інфекції, можуть порушити роботу імунної системи, що підвищує ймовірність розвитку хвороби Крона.

Куріння вважають основним фактором ризику. Курці мають вдвічі більше шансів захворіти, ніж некурящі. За спостереженням лікарів, у пацієнтів з хворобою Крона, які продовжують палити, прояви запалення набагато серйозніше і їм частіше потрібна операція.

Хвороба Крона. Гастроентерологія

Спосіб життя. Хворобою Крона частіше хворіють в розвинених, і рідше – в бідних країнах. Зростання захворюваності спостерігають з 1950 року, що збігається з ростом добробуту в Європі і Північній Америці. Ці факти лягли в основу деяких теорій про зв’язок хвороби Крона з способом життя, але жодна з них переконливо не підтверджена.

Патогенез хвороби Крона (механізм розвитку) зараз активно вивчають, при цьому висувають різні припущення, суть яких зводиться до наступного. Вплив одного з факторів (мікроорганізми, токсини, компоненти їжі) викликає імунну реакцію, яка, в свою чергу, призводить до пошкодження клітин травного тракту і розвитку запалення, а воно викликає додатковий імунну відповідь, що збільшують патологічні процеси.

Відмінності виразкового коліту і хвороби Крона

Через велику схожість хвороба Крона і виразковий коліт об’єднали в групу «запальні захворювання кишечника» (IBD), до якої також зараховують колагеновий і лімфоцитарний коліт.

Існує 3 ключових відмінності хвороби Крона і виразкового коліту:

  1. Локалізація процесу. Виразковий коліт вражає виключно товсту кишку, а хвороба Крона – будь-яку частину травного тракту (рот, стравохід, шлунок, тонкий або товстий відділи кишечника, анус). При цьому виразковий коліт зачіпає тільки внутрішній шар стінки кишки (слизову оболонку), а хвороба Крона – все.
  2. Поширеність запалення. У людей з хворобою Крона уражені ділянки чергуються зі здоровими, при виразковий коліт страждає певна частина кишки, яка не містить включення здорових тканин.
  3. Симптоматика. Як правило, основні прояви збігаються, хоча кров в калі більш характерна для виразкового коліту. Різниця в локалізації запального процесу також призводить до відмінностей в симптомах, наприклад, при ураженні рота у пацієнтів з хворобою Крона є виразки на мові або між яснами і верхньою губою, а при запаленні анального отвору – тріщини, виразки, свищі, звуження або інфекційне ураження.

Класифікація хвороби Крона (форми хвороби Крона, код за МКХ-10)

Існує кілька підходів до класифікації хвороби Крона, більшість засноване на локалізації запального процесу. Але існують і більш детальні підходи, що враховують вік хворого, локалізації запалення, форми хвороби Крона (запальна, стенозуючих, свищеподібна) і тяжкість захворювання.

За Міжнародної Класифікації Хвороб 10-го перегляду (МКБ-10) код у хвороби Крона – К50. Залежно від локалізації і особливостей протікання виділяють 4 підгрупи: хвороба Крона тонкої кишки, хвороба Крона товстої кишки, інші різновиди хвороби Крона і хвороба Крона неуточнена.

Симптоми і ознаки хвороби Крона

Ознаки хвороби Крона залежать від локалізації і стадії запального процесу. Тяжкість захворювання у різних людей неоднакова. У одних – симптоми не виражені або розвиваються поступово, виникаючи один за іншим і наростаючи з часом, у інших – хвороба протікає дуже важко з самого початку. Хвороба Крона – хронічне захворювання, для якого характерні чергування загострень і спокійних періодів (ремісій).

Симптоми можуть включати:

  • діарею (пронос) – найбільш поширена ознака;
  • слабкість;
  • незначне підвищення температури;
  • біль і спазми в області живота;
  • кров в калі (червона або чорна);
  • виразки в роті;
  • відсутність апетиту і втрата ваги;
  • біль і свербіж в області ануса.

При тяжкому перебігу хвороби розвиваються запалення шкіри, очей, суглобів, а також гепатит і холангіт.
При хвороби Крона у дітей можлива затримка росту і статевого дозрівання.

Хвороба Крона: причини, симптоми, діагностика та лікування

Хвороба Крона: причини, симптоми, діагностика та лікування

Діагностика хвороби Крона, аналізи

Діагностикою та лікуванням захворювань травного тракту займається гастроентеролог. Будьте готові під час першого візиту до відповідей на питання:

  1. коли з’явилися перші симптоми?
  2. симптоми присутні постійно або зникають і з’являються знову?
  3. помічали ви закономірності, пов’язані із загостреннями (після стресу, прийому таблеток, ситної вечері і т.д.)
  4. наскільки серйозні проблеми зі здоров’ям?
  5. які препарати приймаєте або приймали під час появи перших симптомів (необхідно підготувати список)?

На підставі зібраної інформації і загального клінічного дослідження (пальпація живота, огляд ротової порожнини) лікар формує подальший план комплексного обстеження, яке в більшості випадків включає:

  • аналіз крові – для виявлення анемії і непрямих ознак інфекції;
  • загальний аналіз калу – показує перевариваемость їжі, наявність явної або прихованої крові, присутність
  • клітин запалення;
  • колоноскопія або гнучка сигмоидоскопия для огляду внутрішньої поверхні кишечника за допомогою гнучкої
  • трубки, що має відеокамеру (ендоскопа і сигмоїдоскопія відповідно). Крім відеокамери, ці пристрої обладнані
  • інструментами для взяття біопсії, видалення сторонніх тіл, припікання судин;
  • капсульна ендоскопія – підвид ендоскопії, при якому пацієнт ковтає капсулу-камеру, що робить знімки під час руху по травному тракту. Зображення передають на комп’ютер, і потім їх вивчає лікар для виявлення ознак хвороби Крона.
  • двобалонні ентероскопія – розроблений в 2001 році спосіб візуалізації тонкого відділу кишечника (який недоступний під час колоноскопії). Довгий і тонкий ендоскоп просувають по кишечнику поперемінним здуванням фіксованих на ньому балонів. Як і за допомогою ендоскопа, лікар може зробити біопсію змінених ділянок кишечника або припекти кровоточать судини. Таке дослідження проводять в тих випадках, коли на отриманих за допомогою капсульної ендоскопії знімках видно патологічні ділянки в тонкій кишці, але ці дані недостатньо інформативні.
  • візуальна діагностика (МРТ, КТ, рентген) (в тому числі з введенням контрастної речовини).

Лікування хвороби Крона

Вилікувати хворобу Крона повністю на сьогоднішній день не вдається. Але прийом сучасних ліків зменшує запалення і контролює перебіг хвороби. Така терапія не позбавляє людину від захворювання, але значно покращує якість його життя. Кращим результатом лікування вважають переклад активної фази в стан тривалої ремісії. У важких випадках при хворобі Крона може бути показана операція.

Терапія включає наступні групи препаратів:

  • Протизапальні засоби – перший крок до контролю хвороби Крона. Застосовують дві основні групи препаратів:
    5-аміносаліцілати (сульфасалазин і месалазин) призначають при ураженні товстої кишки, але вони мають побічні ефекти (нудота, блювота, пронос, посилене серцебиття і головний біль), тому в сучасній медицині використовуються рідко.
    глюкокортикоїди (преднізолон) також мають чимало побічних ефектів (гіперактивність, порушення сну, нічний потіння, інтенсивний ріст волосся на обличчі), в деяких випадках досить важких – цукровий діабет, високий артеріальний тиск, глаукома, катаракта, остеопороз, схильність інфекційним захворюванням.
    Деякі препарати новітнього покоління мають мало негативних наслідків, але вони «працюють» тільки в певних випадках і їх призначають, коли інші ліки не допомагають.
  • Імуносупресанти зменшують запалення за рахунок пригнічення імунних реакцій, що грають важливу роль в розвитку захворювання. Їх приймають окремо або в комбінації з протизапальними препаратами. Імунодепресанти – велика група ліків, що діють на різні компоненти імунітету. Вибір конкретного препарату і підбір дози – складне завдання через відмінності в ефективності застосування у різних хворих.
  • Антибактеріальні препарати призначають додатково при інфекції. Найчастіше при хворобі Крона застосовують метронідазол і ципрофлоксацин.
    Для того, щоб усунути симптоми хвороби і підвищити якість життя пацієнта, проводять симптоматичне лікування. При проносі призначають протидіарейні кошти, при болях – болезаспокійливі. При анемії на тлі кровотеч в схему терапії додають препарати заліза і вітамін В12 (необхідні компоненти для формування еритроцитів). Прийом деяких ліків підвищує ризик розвитку остеопорозу, для запобігання якого лікар прописує кальцій і вітамін D. При різкій втраті ваги (або виснаженні) для кращого засвоєння їжі поживні речовини вводять в організм через зонд (використовують спеціальні суміші для зондового харчування) або у формі розчинів безпосередньо в вену (парентеральне харчування).

Якщо прийом лікарських засобів, зміна способу життя, дієта або інше лікування не допомагають, лікар може рекомендувати хірургічну операцію. Суть її полягає у видаленні ураженої ділянки і з’єднанні здорових решт травного тракту.

Хірургічне втручання також виконують при виникненні абсцесів (гнійників) в стінці кишечника. Після операції стан пацієнта поліпшується, але, на жаль, в більшості випадків через деякий час хвороба повертається з утворенням нового осередку поруч з віддаленим (в місці возз’єднання). Для того, щоб максимально відстрочити рецидив, хворому після операції проводять курс лікарської терапії.

Лікування активної стадії хвороби Крона

Лікування активної стадії хвороби Крона

Лікування хвороби Крона народними методами

Терапія хвороби Крона – складне завдання, і добитися стійкого позитивного результату буває непросто. Хворі іноді звертаються до альтернативних методів лікування. Але перед початком застосування будь-якого такого «додаткового» способу необхідно обговорити його з лікуючим лікарем. Що найчастіше використовують:

  1. прийом пробіотиків (культур «корисних» бактерій) і пребіотиків (речовин, які формують умови, сприятливі для росту «хороших» мікроорганізмів);
  2. акупунктура, гіпноз, дихальні вправи та інші техніки розслаблення і медитації (для зняття больового синдрому, стресу і тривожності);
  3. риб’ячий жир (як джерело вітамінів А і Д, а також поліненасичених жирних кислот);
  4. куркума, зелений чай (вважається, що вони мають протизапальний ефект).

Здоровий спосіб життя (відмова від куріння, уникнення стресових ситуацій та помірні фізичні навантаження), а також повноцінне харчування покращують стан хворого.

Дієта при хворобі Крона

На сьогоднішній день немає доказів, що якісь порушення харчування можуть спровокувати розвиток хвороби Крона. Але відомо, що дієта полегшує стан пацієнта і зменшує вираженість скарг, що особливо важливо в період загострень. Існують загальні рекомендації по харчуванню. Але у кожного хворого може бути свій перелік продуктів, яких варто уникати. Для складання такого списку рекомендують вести харчовий щоденник і записувати всю з’їдену їжу і її вплив на самопочуття. Аналіз записів дозволяє підготувати індивідуальний раціон харчування.

Загальні рекомендації по дієті при хворобі Крона:

  • знизити кількість молочних продуктів;
  • вибирати продукти з низьким вмістом жиру;
  • зменшити споживання їжі, багатої на клітковину (свіжі овочі, фрукти, цільнозернові крупи);
  • відмовитися від алкоголю, міцного чаю, кави, спецій;
  • перейти на дробове харчування (5-6 разів невеликими порціями);
  • пити достатньо води.
Профілактика хвороби Крона

Профілактика хвороби Крона

Ускладнення хвороби Крона

Неконтрольована хвороба Крона може привести до ряду ускладнень:

  • утворення рубців або звуження просвіту кишечника, які загрожують закупоркою (непрохідністю);
  • кишковий свищ (отвір, що з’єднує просвіт кишечника з шкірою, іншими органами (піхвою, сечовим міхуром) або черевною порожниною);
  • виразки;
  • недостатнє надходження в кров поживних речовин, вітамінів, мінералів;
  • рак товстої кишки;
  • ускладнення, пов’язані з прийомом препаратів (діабет, глаукома, катаракта, високий артеріальний тиск, остеопороз, переломи, лімфома, рак шкіри).

Прогноз і профілактика хвороби Крона

Хвороба Крона – серйозне захворювання, при якому необхідні регулярний медичний контроль і прийом лікарських препаратів. Однак зазвичай на тривалість життя ця патологія істотно не впливає. У перший рік після постановки діагнозу рецидиви виникають у половини пацієнтів, тоді як при хронічному перебігу хвороби (якщо проводять відповідне лікування) загострення спостерігається лише у 10%.

Більшості пацієнтів рано чи пізно знадобиться операція. За статистикою, в перші п’ять років після постановки діагнозу хоча б одну операцію проводять 37% хворих, дві і більше – 12%; а 51% отримує тільки лікарську терапію. У перші 10 років 39% роблять 1 операцію, 23% – 2 і більше, 39% обходяться без операцій. У 34% пацієнтів перші 15 років після постановки діагнозу проходять з 1 операцією, з двома і більше – у 36%, без – у 30%.

У пацієнтів з ураженням верхньої частини тонкої кишки ризик смертності дещо вищий, ніж при будь-якій іншій локалізації.

Так як в даний час точні причини захворювання невідомі, то і заходи профілактики не розроблені.

Хвороба Крона та вагітність

Жінкам з хворобою Крона потрібно ретельно планувати вагітність, щоб виношувати дитину в період ремісії захворювання. Необхідно переглянути з лікарем список препаратів, що приймаються.

Читати по темі: Рак шлунка