Флегмонозний апендицит

Флегмонозний апендицит

28.01.2019 Off By admin

Флегмонозний апендицит – це гостре запалення червоподібного відростка, що супроводжується його вираженим набряком, скупченням гною і відкладенням на поверхні фібрину. Проявляється сильним болем, переважно в правій нижній ділянці живота, може супроводжуватися нудотою, блювотою, підйомом температури. Діагноз ставлять на основі анамнезу, огляду, додатково призначають загальний аналіз крові, іноді УЗД органів черевної порожнини або комп’ютерну томографію. Лікування оперативне, необхідно екстрене хірургічне втручання з видаленням апендикса (класичне або лапароскопічне). Прогноз при своєчасному наданні допомоги сприятливий.

Причини флегмонозного апендициту

Етіологія флегмонозного апендициту на сьогоднішній день до кінця не вивчена. Виділяють кілька причин захворювання. Найбільш часто його пов’язують з тромбозом судин апендикса, який веде до ішемії тканин відростка. Згодом виникає запалення, стінки стають сприйнятливими до патогенних бактерій. Також активізується умовно патогенна флора всередині кишечника, оскільки захисна функція лімфоїдної тканини апендикса слабшає.

Флегмонозний апендицит: причини та симптоми

Флегмонозний апендицит: причини та симптоми

Вторинний флегмонозний апендицит може виникати як ускладнення катаральної або гнійної форми. Також ризик інфікування підвищується при механічної обтурації відростка каловими масами, гельмінтами. Збільшення лімфатичних вузлів внаслідок запалення теж може привести до перекриття просвіту апендикса і створення сприятливого середовища для зростання бактерій. До механічних причин відносять спайки, які утворюються після операцій на кишечнику, органах малого таза, при хронічних захворюваннях (коліті, аднекситі, хронічному холециститі і т. Д.).

  1. Інфекція потрапляє в апендикс в основному ендогенних шляхом, через кров і лімфу, іноді з просвіту кишечника.
  2. Запалення проходить кілька стадій: від катаральної до флегмонозной і гангренозний.
  3. При флегмонозном апендициті стінки відростка потовщені, гіперемійовані, покриті шаром фібрину.
  4. Процес поширюється на навколишні тканини, фібринозні плівки можна побачити на слизової сліпої кишки, прилеглих ділянках очеревини.
  5. Навколо відростка утворюється випіт, всередині апендикса можна виявити зеленого кольору гній.

У складних випадках на слизовій оболонці запаленого апендикса виявляють ерозії і виразки – це так звана флегмонозно-виразкова форма апендициту. Іноді можна спостерігати емпіему червоподібного відростка. При такій формі захворювання він значно збільшується в розмірах, стінки тоншають, всередині просвіту накопичується велика кількість гною і випоту, фібринозних плівок немає. Процес завжди поширюється на навколишні тканини. Емпієма виникає при закупорці апендикса каловими масами.

Симптоми флегмонозного апендициту

Першим симптомом при флегмонозном апендициті є біль. Вона локалізується в правої клубової області. Біль досить інтенсивна, постійна, іноді пульсуючий. У маленьких дітей вона можете поширюватися на всю черевну порожнину. Пацієнти скаржаться на нудоту, блювання ця форма не характерна. Температура може залишатися нормальною, але часто піднімається до 38-38,5 ° С.

Кілька відрізняються симптоми при атиповому розташуванні червоподібного відростка. Іноді він буває дуже довгим і опускається в таз. В такому випадку біль концентрується над лобком або в паховій області справа. При високому подпеченочном розташуванні відростка болючість може виникати в правому підребер’ї. Якщо відросток загнутий назад (ретроградний розташування), хворий скаржиться на болі в спині. Дуже рідко, внаслідок вродженого розвороту органів черевної порожнини, червоподібний відросток розташовується зліва, це значно ускладнює діагностику. Хворобливість по центру живота або ближче до лівої сторони може відзначатися при зміщенні сліпої кишки через занадто довгою брижі.

Діагностика флегмонозного апендициту

У типових випадках діагноз флегмонозного апендициту поставити досить легко. Це може зробити не тільки хірург, а й лікар гастроентеролог, до якого пацієнт звернеться з болями в животі. Для уточнення діагнозу досліджують загальний аналіз крові. У ньому можна виявити збільшення швидкості осідання еритроцитів, підвищення кількості лейкоцитів, переважно сегментоядерних і паличкоядерних.

Апендектомія - видалення червоподібного відростка

Апендектомія – видалення червоподібного відростка

При огляді відзначається блідість шкіри, іноді холодний піт, язик обкладений білим нальотом, пульс прискорений до 80-90 ударів в хвилину. Живіт плоский, права його половина відстає в акті дихання. При пальпації відзначається напруження м’язів стінки живота, що свідчить про подразнення очеревини, так як при флегмонозном апендициті процес завжди зачіпає оточуючі тканини.

На запаленні очеревини також вказує позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Якщо лікар різко відсмикує руку під час пальпації в правому нижньому квадранті живота, хворий відчуває посилення болю. Також позитивним буде симптом Вишневського, або ковзання: фахівець проводить рукою по сорочці від ребра до клубової області спочатку зліва, потім справа, при цьому відзначається різке посилення болю з правого боку.

Диференціювати флегмонозний апендицит у жінок потрібно з правостороннім аднекситом, розривом кісти яєчника або його апоплексією яєчника, позаматкової вагітністю. Також під маскою апендициту може протікати запалення дивертикулу товстої кишки (дивертикуліт), пієлонефрит, ниркова колька. Із захворювань, які зустрічаються в гастроентерології, найчастіше апендицит диференціюють з гострим холециститом, гастритом і дуоденітом, проривної виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, гострим панкреатитом.

Уточнити діагноз можна за допомогою УЗД органів черевної порожнини і малого таза. Для виявлення запалення червоподібного відростка дослідження малоинформативно, проте воно дозволяє виключити такі захворювання, як холецистит або панкреатит, кісти яєчника, спайки і запалення маткової труби, позаматкову вагітність, камені сечоводу, пієлонефрит. При необхідності лікар проводить вагінальне або ректальне дослідження. Якщо верифікація діагнозу скрутна, пацієнта можуть направити на комп’ютерну томографію.

Лікування флегмонозного апендициту

Єдиним ефективним методом лікування флегмонозного апендициту є оперативне втручання – апендектомія. Проводять його під загальною анестезією, дуже рідко, при наявності серйозних протипоказань до загального наркозу, знеболювання може бути місцевим.

  • Останнім часом широко використовують субдуральну анестезію. Операцію проводять за класичною методикою або шляхом лапароскопії.
  • При класичному хірургічному втручанні в правої клубової області роблять косий розріз довжиною 10-12 сантиметрів.
  • Потім хірург знаходить запалений відросток, відокремлює його від оточуючих структур і акуратно видаляє, попередньо перев’язавши біля основи сліпої кишки лігатурою.
  • Якщо в черевній порожнині виявлено випіт, його висушують і вводять додатково антибіотик. При великій кількості випоту рану НЕ зашивають наглухо, а залишають на кілька днів дренаж.

Для лапароскопічної операції в стінці черевної порожнини роблять три проколи або маленьких надрізу – один в області пупка, інший над лобком, третій над правої клубової областю. У них вводяться лапароскоп (трубка з відеокамерою) і необхідні інструменти. Лікар проводить всі маніпуляції, спостерігаючи за операційним полем на екрані монітора. Така операція більш щадна, вона дозволяє виписати пацієнта додому вже через 1-2 дня. Крім того, при лапароскопії можна більш якісно провести ревізію черевної порожнини, виявити гнійний випіт і вогнища запалення.

Діагностика апендициту

Діагностика апендициту

Після операції з видалення флегмонозного апендициту пацієнту на кілька днів призначають антибіотики (внутрішньовенно, а потім перорально). Якщо процес не ускладнений перитонітом, одужання проходить досить швидко. Уже через кілька днів хворого виписують додому, а через місяць він може вести звичний спосіб життя. У перші тижні після втручання радять дотримуватися дієти, уникати продуктів, які викликають здуття живота, стежити за регулярністю стільця.

Читати по темі: Апендицит