Дифиллоботриоз: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Гельмінтоз людини, що належить до групи цестодозов, характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту і розвитком мегалобластної анемії. Природні вогнища хвороби характерні для країн Північної Європи, Східного Середземномор’я, Аляски, Росії та в Канаді.

Причини

Збудниками захворювання можуть бути представники 12 видів лентецов, найчастіше зустрічаються Diphyllobotrium latum, Diphyllobotrium dendriticum, Diphyllobotrium klebanovskii, Diphyllobotrium erinaceieuropaei.

Зараження відбувається при вживанні в їжу погано обробленої термічно або сирої риби. Проміжні господарі прісноводні рачки і риби. Остаточні господарі – людина і інші ссавці. Зараження водойм можливо з фекаліями остаточних господарів. Найчастіше вражаються органи травлення.

Дифиллоботриоз: причини, симптоми, діагностика

Симптоми

Інкубаційний період залишає від 3 до 7 тижнів. У ряді випадків відзначається безсимптомний перебіг хвороби.

Основними симптомами хвороби є:

• зниження апетиту,
• нудота,
• блювота,
• діарея,
• субфебрильна температура,
• болі в області живота,
• стілець стає нестійким.

Далі наростає слабкість, виникає запаморочення, швидка стомлюваність, анемія, гіпотонія, прискорене серцебиття, кропив’янка.

Діагностика

В першу чергу, виконується аналіз епідеміологічного анамнезу, аналіз анамнезу життя. Виконується загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, аналіз калу на яйця глист. Також проводиться диференціальна діагностика для виключення інших патологій. При підозрі на зараження гельмінтами, слід звернутися до лікаря.

Дифиллоботриоз – лікування хвороби

Лікування

В основі лікування лежить етіотропна терапія, в ході якої призначається прийом антигельмінтних препаратів (ніклозамід, Фенасал, Празиквантел). Амбулаторне лікування рекомендується хворим в легкій формі перебігу хвороби, їм призначається:

1. спеціальна напіврідка дієта,
2. препарати фолієвої кислоти і заліза.

У разі розвитку кишкової непрохідності хворим потрібне хірургічне лікування.

Можливий розвиток анемії, обтураційній кишкової непрохідності, фуникулярного миелоза, перитоніту.

Профілактика

До заходів профілактики належать: дотриманням санітарних правил і норм в ході харчового виробництва, повноцінна термічна обробка риби та рибних продуктів, правильна кулінарна обробка. Охорона джерел прісної води від фекального забруднення.

Читати по темі: Які аналізи крові показують наявність паразитів?