Гіпопаратиреоз: симптоми, діагностика та лікування

Гіпопаратиреоз: симптоми, діагностика та лікування

28.02.2019 Off By admin

Гіпопаратиреоз – рідкісне ендокринне захворювання, обумовлене недостатнім рівнем в крові специфічного гормону паращитовидних залоз (паратгормону) або аномаліями тканинних рецепторів.

Знижена секреція паратгормону порушує метаболізм кальцію в організмі, що, у свою чергу, призводить до підвищення концентрації фосфору в крові. З плином часу змінюється проникність клітинних мембран, клітини не отримують достатньої кількості поживних речовин, що стає причиною патології шкірних покривів, деформації кришталика, уповільненого зростання у дітей.

Захворюваність коливається на рівні 0,3-0,4% від загальної популяції і не виявляє будь-яких кореляцій з віком. Однак, дитячий гипопаратиреоз частіше доводиться визнавати идиопатическим (неясною або невстановленої етіології).

Причини

Порушень мінерально-лужного балансу, як головного прояву гипопаратиреоза, сприяє цілий ряд факторів:

  1. недолік магнію;
  2. променева терапія при онкозахворюваннях голови і шиї, лікування із застосуванням радіоактивного
  3. йоду – тобто деструктивний вплив на паренхіматозну (робочу) тканину паращитовидних залоз;
  4. вроджені дисфункції щитовидної залози;
  5. травми або хірургічне видалення паращитовидних залоз (придбаний гипопаратиреоз).
Гіпопаратиреоз: симптоми, діагностика та лікування

Гіпопаратиреоз: симптоми, діагностика та лікування

Симптоми

Клінічна картина варіює залежно від етіології, характеру процесу, віку, загального стану. Гострій формі притаманні досить важкі, нерідко терапевтично резистентні напади. При хронічній формі загострення відбуваються не так часто – як правило, під впливом певних факторів (інфекція, стрес, фізичне навантаження, менструація). Зустрічається також латентна, практично бессимптомная форма, що виявляється лише діагностичними методами (напр., При обстеженні з іншого приводу).

Різноманітні клінічні прояви гипопаратиреоза можна розділити на чотири групи:

  • порушення трофіки (живлення) тканин і відповідні зміни в них;
  • порушення мозкових функцій;
  • дисфункція внутрішніх органів і органів чуття;
  • епілептиформні тонічні судоми, які тривають від двох хвилин до декількох годин в супроводі аритмії, блювоти, проносу, різких перепадів артеріального тиску.

Діагностика

Зазвичай встановлення діагнозу не є проблемою, оскільки симптоматика гипопаратиреоза досить специфічна.

Після збору анамнезу і скарг призначається ряд уточнюючих діагностичних процедур:

  1. лабораторний аналіз крові і сечі (визначення рівня паратгормону, вмісту фосфору і кальцію);
  2. рентгенографія;
  3. МРТ підшкірної клітковини і головного мозку;
  4. ЕКГ з гіпервентиляцією (оцінка судомної готовності).

Лікування

Терапія гипопаратиреоза в більшості випадків є медикаментозної; спрямована вона, перш за все, на компенсацію гормонодефіціта і зниження пароксизмальної активності. Призначаються седативні і спазмолітичні препарати, спеціальна дієта, збагачена кальцієм і вітаміном D, але мінімізує надходження фосфору.

При вкрай низькому вмісті паратгормону і сироваткового кальцію, неефективності консераватівной терапії, розвитку аутоімунних порушень – терапією вибору стає хірургічне втручання.

Незважаючи на те, що гипопаратиреоз є серйозною системною патологією, прогноз досить сприятливий – за умови постійного спостереження, регулярних обстежень та терапевтичних курсів (як правило, чотири рази на рік).

Читати по темі: Внутрішньочерепна гіпертензія