Хвороба бері-бері: симптоми і лікування

Хвороба бері-бері: симптоми і лікування

22.01.2019 Off By admin

Симптоми, характерні для бері-бері

Залежно від клінічного перебігу хвороби бері-бері виділяють три її форми: церебральну, серцево-судинну і периферичну. Церебральна форма є найбільш несприятливою в плані прогнозу. При ній уражаються мозкові тканини, що супроводжується ознаками, що вказують на гостру енцефалопатію.

До найбільш ранніх симптомів даного порушення відносяться підвищена слабкість і періодично виникає головний біль. У міру прогресування авітамінозу хвора людина починає пред’являти скарги на відчуття серцебиття і тахікардію. У деяких випадках під час фізичної активності виникають напади задишки. При периферичної формі присутні такі симптоми, як порушення чутливості і м’язова слабкість, особливо в нижніх кінцівках. Чим сильніше наростає дефіцит тіаміну, тим більш вираженими стають дані розлади.

Важкий авітаміноз може супроводжуватися навіть повною неможливістю обслуговувати себе. Ще однією характерною ознакою для цієї форми є дуже сильне зниження ваги. Симптоми серцево-судинної форми проявляються систематичним підвищенням артеріального тиску, набряками і значним прискоренням серцевих скорочень. Задишка починає виникати навіть при найменшій фізичному навантаженні.

Хвороба Бери-Бери - симптоми, лікування

Хвороба Бері-Бері – симптоми, лікування

Бері-бері – це патологічний стан, обумовлений наростаючим в організмі дефіцитом тіаміну. Як правило, в основі такого захворювання лежить недостатнє надходження цієї речовини з продуктами харчування. Однак іноді свою роль можуть зіграти і інші причини. Суть даної патології полягає в тому, що на тлі низького рівня тіаміну відбувається ураження периферичних нервів, мозкових тканин і серцево-судинної системи. У запущених випадках ця хвороба може стати причиною серцевої недостатності і крайнього виснаження організму.

Тіамін також називається вітаміном В1. Він відноситься до водорастворимой групі і бере участь практично у всіх обмінних процесах. Вперше ця речовина вдалося виділити в кристалічному вигляді в тисяча дев’ятсот одинадцятого року. Дане відкриття належить польському вченому Казимиру Функу. У тисяча дев’ятсот тридцять сьомого року була отримана хімічна формула тіаміну. Найбільша його кількість міститься в рослинній їжі. Найвищий рівень тіаміну визначається в кедрових горіхах, буром рисі, горосі, насінні соняшнику і шпинаті. З тваринної їжі їм багато свиняче м’ясо. У свинині на сто грамів продукту міститься близько 1,45 міліграм тіаміну. Крім того, що тіамін бере участь у вуглеводному, жировому і білковому обміні, він також сприяє проведенню нервових імпульсів в синаптичних структурах. За рахунок того, що вітаміни надходять в організм, забезпечується стимуляція розумової діяльності, підвищується працездатність, підтримується нормальна функціональна активність м’язів, в тому числі і серцевої, а також знижується негативний вплив на клітини алкоголю і нікотину.

Серед дорослих людей добова потреба в тіаміні становить від 1,3 до 2,5 міліграм. Варто зауважити, що при деяких станах організму може вимагатися більшу кількість цієї речовини. Як приклад можна привести вагітність, надмірну фізичну активність і так далі. Частота народження хвороби бері-бері серед населення не висока. Найбільший рівень її поширеності виявляється на території Південно-Східної Азії, Південної Америки і Африки. Будь-якої залежності від статі або віку не простежується. В основі розвитку хвороби бері-бері найчастіше лежать аліментарні порушення. Іншими словами, людина починає вживати надто одноманітну і бідну тіамін їжу.

До продуктів з найнижчим рівнем тіаміну відносяться білий рис і хліб, в основі якого лежить біле пшеничне борошно. Як ми вже сказали, іноді організм починає відчувати потребу в підвищеній кількості тіаміну. Нерідко це спостерігається при тривалій лихоманці, а також при сильних і тривалих стресових переживаннях. Якщо в такий період пошукові роботи не підвищити рівень надходження тіаміну, існує загроза виникнення авітамінозу. Ще однією розповсюдженою причиною, через яку може формуватися хвороба бері-бері, є різні проблеми з всмоктуванням тіаміну. Це спостерігається при хронічних запальних процесах в кишечнику. У тому випадку, якщо підшлункова залоза починає виробляти недостатня кількість ферментів, їжа не може повноцінно розщеплюватися, за рахунок чого дана речовина також надходить в організм в недостатній кількості. В класифікацію такого патологічного процесу включені його первинний і вторинний варіанти. При первинному варіанті вітаміни перестають надходити в організм внаслідок аліментарних порушень. Вторинний варіант має на увазі під собою наявність якого-небудь основного захворювання, яке спричинило за собою пригнічення всмоктування або метаболізму тіаміну.

Діагностика та лікування хвороби

Для діагностики даного захворювання необхідно з’ясувати скарги пацієнта, характер його живлення, а також наявність супутніх патологій. Для того щоб підтвердити діагноз рекомендується провести оцінку рівня тіаміну в крові. Додатково можуть обстежитися органи шлунково-кишкового тракту і серцево-судинна система. Найчастіше показані різні неврологічні дослідження. Лікування хвороби бері-бері зводиться до введення в організм тіаміну. Первинно він призначається внутрішньом’язово, а потім через рот. Тривалість терапії доходить до декількох місяців. Паралельно проводиться усунення порушень, які призвели до розвитку авітамінозу, а також загальнозміцнюючі заходи.

Профілактика недостатності вітаміну В1

Профілактика недостатності вітаміну В1

Профілактика недостатності вітамінів

Для профілактики недостатності тіаміну необхідно включати в свій раціон багаті цією речовиною продукти, своєчасно лікувати захворювання з боку травної системи і додатково вживати полівітамінні комплекси.

 

Читати по темі: Анемія: причини виникнення, різновиди, діагностика, профілактика