Анафілактичний шок

Анафілактичний шок

17.12.2018 Off By admin




Анафілактичний шок – це гостре патологічний стан, який виникає при повторному проникненні алергену, в результаті чого розвиваються важкі гемодинамічні порушення і гіпоксія. Основними причинами розвитку анафілаксії є надходження в організм різних медикаментів і вакцин, укуси комах, харчова алергія. При важкому ступені шоку швидко настає втрата свідомості, розвивається кома і при відсутності невідкладної допомоги – летальний результат. Лікування полягає в припиненні надходження в організм алергену, відновленні функції кровообігу і дихання, при необхідності – проведення реанімаційних заходів.

Причини анафілактичного шоку

Алергеном, що призводить до розвитку анафілактичної реакції, може стати будь-яка речовина, що потрапляє в організм людини. Анафілактичні реакції частіше розвиваються при наявності спадкової схильності (відзначається підвищення реактивності імунної системи – як клітинної, так і гуморальної). Найбільш частою причиною анафілактичного шоку є:

  • Введення медикаментозних засобів. Це антибактеріальні (антибіотики і сульфаніламіди), гормональні засоби (інсулін, адренокортикотропний гормон, кортикотропін і прогестерон), ферментні препарати, анестетики, гетерологічние сироватки і вакцини. Гіперреакція імунної системи може розвинутися і на введення рентгеноконтрастних препаратів, які використовуються при проведенні інструментальних досліджень.
  • Укуси і укусу. Ще одна причинний фактор виникнення анафілактичного шоку – укуси змій і комах (бджіл, джмелів, шершнів, мурах). У 20-40% випадків укусу бджіл жертвами анафілаксії стають бджолярі.
  • Харчова алергія. Анафілаксія нерідко розвивається на харчові алергени (яйця, молочні продукти, рибу і морепродукти, сою і арахіс, харчові добавки, барвники та ароматизатори, а також біопрепарати, що використовуються для обробки плодів овочів і фруктів). Так, в США більше 90% випадків важких анафілактичних реакцій розвивається на лісові горіхи. В останні роки почастішали кількість випадків розвитку анафілактичного шоку на сульфіти – харчові добавки, які використовуються для більш тривалого збереження продукту. Ці речовини додають в пиво і вино, свіжі овочі, фрукти, соуси.

    Анафілактичний шок. Що це таке і з чим його їдять?

    Анафілактичний шок. Що це таке і з чим його їдять?

  • Фізичні фактори. Захворювання може розвиватися при впливі різних фізичних факторів (робота, пов’язана з м’язовою напругою, спортивні тренування, холод і тепло), а також при поєднанні прийому деяких харчових продуктів (частіше це креветки, горіхи, куряче м’ясо, селеру, білий хліб) і подальшої фізичної навантаження (робота на присадибній ділянці, спортивні ігри, біг, плавання і т. д.)
  • Алергія на латекс. Частішають випадки анафілаксії на вироби з латексу (гумові рукавички, катетери, шинну продукцію та ін.), Причому нерідко спостерігається перехресна алергія на латекс і деякі фрукти (авокадо, банани, ківі).

Анафілактичний шок є негайну генералізовану алергічну реакцію, яка обумовлена ​​взаємодією речовини з антигенними властивостями і імуноглобуліну IgE. При повторному надходженні алергену вивільняються різні медіатори (гістамін, простагландини, хемотаксические фактори, лейкотрієни і ін.) І розвиваються численні системні прояви з боку серцево-судинної, дихальної систем, шлунково-кишкового тракту, шкірних покривів.

Це колапс судин, гіповолемія, скорочення гладких м’язів, бронхоспазм, гіперсекреція слизу, набряки різної локалізації та інші патологічні зміни. В результаті зменшується об’єм циркулюючої крові, знижується артеріальний тиск, паралізується судиноруховий центр, зменшується ударний об’єм серця і розвиваються явища серцево-судинної недостатності.

Системна алергічна реакція при анафілактичний шок супроводжується і розвитком дихальної недостатності через спазм бронхів, скупчення в просвіті бронхів в’язкого слизового, появи крововиливів і ателектазів в тканини легенів, застою крові в малому колі кровообігу. Порушення відзначаються і з боку шкірних покривів, органів черевної порожнини і малого таза, ендокринної системи, головного мозку.

Симптоми анафілактичного шоку

Клінічні симптоми анафілактичного шоку залежать від індивідуальних особливостей організму хворого (чутливість імунної системи до конкретного алергену, вік, наявність супутніх захворювань і ін.), Способу проникнення речовини з антигенними властивостями (парентерально, через дихальні шляхи або травний тракт), переважаючого «шокового органу» (серце і судини, дихальні шляхи, шкірні покриви). При цьому характерна симптоматика може розвиватися як блискавично (під час парентерального введення медикаменту), так і через 2-4 години після зустрічі з алергеном.

Характерні для анафілаксії гостро виникають порушення роботи серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску з появою запаморочення, слабкість, непритомних станів, аритмії (тахікардія, екстрасистолія, миготлива аритмія і т. д.), Розвитком судинного колапсу, інфаркту міокарда (болі за грудиною, страх смерті, гіпотензія). Респіраторні ознаки анафілактичного шоку – це поява вираженої задишки, ринореи, дисфонии, свистячого дихання, бронхоспазму і асфіксії. Нейропсихічні розлади характеризуються вираженим головним болем, психомоторнимзбудженням, почуттям страху, тривоги, судорожним синдромом. Можуть з’являтися порушення функції тазових органів (мимовільне сечовипускання і дефекація). Шкірні ознаки анафілаксії – поява еритеми, кропив’янки, ангіоотек.

Як швидко розпізнати симптоми анафілактичного шоку

Як швидко розпізнати симптоми анафілактичного шоку

Клінічна картина буде відрізнятися в залежності від тяжкості анафілаксії. Виділяють 4 ступеня тяжкості:

  1. При I ступеня шоку порушення незначні, артеріальний тиск (АТ) знижено на 20-40 мм рт. ст. Свідомість не порушено, турбує сухість в горлі, кашель, болі за грудиною, відчуття жару, загальне занепокоєння, може бути висип на шкірі.
  2. Для II ступеня анафілактичного шоку характерні більш виражені порушення. При цьому систолічний АТ опускається до 60-80, а діастолічний – до 40 мм ртутного стовпа. Турбує відчуття страху, загальна слабкість, запаморочення, явища рінокон’юнктівіта, висипання на шкірі з сверблячкою, набряк Квінке, утруднення при ковтанні і розмові, болі в животі і попереку, важкість за грудиною, задишка в спокої. Нерідко з’являється повторна блювота, порушується контроль процесу сечовипускання і дефекації.
  3. III ступінь тяжкості шоку проявляється зниженням систолічного артеріального тиску до 40-60 мм рт. ст., а діастолічного – до 0. Настає втрата свідомості, зіниці розширюються, шкіра холодна, липка, пульс стає ниткоподібним, розвивається судомний синдром.
  4. IV ступінь анафілаксії розвивається блискавично. При цьому хворий без свідомості, АТ і пульс не визначаються, відсутня серцева діяльність і дихання. Необхідні невідкладні реанімаційні заходи для порятунку життя пацієнта.
Читайте також:  Алергія на алкоголь

При виході з шокового стану у хворого зберігається слабкість, млявість, загальмованість, лихоманка, міалгії, артралгії, задишка, біль у серці. Може відзначатися нудота, блювота, болі по всьому животі. Після купірування гострих проявів анафілактичного шоку (в перші 2-4 тижні) нерідко розвиваються ускладнення у вигляді бронхіальної астми та рецидивуючої кропив’янки, алергічного міокардиту, гепатиту, гломерулонефриту, системного червоного вовчака, вузликового периартериита тощо.

Діагностика

Діагноз анафілактичного шоку встановлюється переважно по клінічній симптоматиці, так як часу на докладний збір анамнестичних даних, проведення лабораторних аналізів і алергологічних проб не залишається. Допомогти може лише облік обставин, під час яких настала анафілаксія – парентеральне введення лікарського засобу, укус змії, вживання в їжу певного продукту і т. д.

Під час огляду оцінюється загальний стан хворого, функція основних органів і систем (серцево-судинної, дихальної, нервової та ендокринної). Уже візуальний огляд пацієнта з анафілактичним шоком дозволяє визначити ясність свідомості, наявність зрачкового рефлексу, глибину і частоту дихання, стан шкірних покривів, збереження контролю над функцією сечовипускання і дефекації, наявність або відсутність блювоти, судомного синдрому. Далі визначаються наявність і якісні характеристики пульсу на периферичних і магістральних артеріях, рівень артеріального тиску, аускультативні дані при вислуховуванні тонів серця і дихання над легенями.

Після надання невідкладної допомоги пацієнту з анафілактичним шоком і ліквідації безпосередньої загрози для життя проводяться лабораторні та інструментальні дослідження, що дозволяють уточнити діагноз і виключити інші захворювання з подібною симптоматикою:

  • Лабораторні тести. При проведенні лабораторного загальноклінічного обстеження виконують клінічний аналіз крові (частіше виявляється лейкоцитоз, збільшення кількості еритроцитів, нейтрофілів, еозинофілів), оцінюється вираженість респіраторного та метаболічного ацидозу (вимірюється pH, парціальний тиск вуглекислого газу і кисню в крові), визначається водно-електролітний баланс, показники системи згортання крові та ін.
  • Алергологічне обстеження. При анафілактичний шок передбачає визначення триптази і ІЛ-5, рівня загального і специфічного імуноглобуліну E, гістаміну, а після купірування гострих проявів анафілаксії – виявлення алергенів за допомогою шкірних проб і лабораторного дослідження.
  • Інструментальна діагностика. На електрокардіограмі визначаються ознаки перевантаження правих відділів серця, ішемія міокарда, тахікардія, аритмія. На рентгенограмі органів грудної клітини можуть виявлятися ознаки емфіземи легенів. У гострий період анафілактичного шоку і протягом 7-10 днів проводиться моніторинг артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і дихання, ЕКГ. При необхідності призначається проведення пульсоксиметрии, капнометріі і капнограф, визначення артеріального і центрального венозного тиску інвазивних методом.

Диференціальна діагностика проводиться з іншими станами, які супроводжуються вираженим зниженням артеріального тиску, порушеннями свідомості, дихання та серцевої діяльності: з кардіогенний і септичним шоком, інфарктом міокарда та гострої серцево-судинною недостатністю різного генезу, тромбоемболією легеневої артерії, синкопальними станами і епілептичним синдромом, гіпоглікемією, гострими отруєннями та ін. Слід відрізняти анафілактичний шок від подібних по проявах анафілактоїднихреакцій, які розвиваються вже при п рвой зустрічі з алергеном і при яких не задіяні імунні механізми (взаємодія антиген-антитіло).

Іноді диференціальна діагностика з іншими захворюваннями утруднена, особливо в ситуаціях, коли є кілька причинних факторів, що викликали розвиток шокового стану (поєднання різних видів шоку і приєднання до них анафілаксії у відповідь на введення будь-якого медикаменту).

Лікування анафілактичного шоку

Лікувальні заходи при анафілактичний шок спрямовані на якнайшвидше усунення порушень функції життєво важливих органів і систем організму. В першу чергу необхідно усунути контакт з алергеном (припинити введення вакцини, лікарського засобу або рентгеноконтрастного речовини, видалити жало оси і т. п.), При необхідності – обмежити венозний відтік шляхом накладення джгута на кінцівку вище місця введення ліків або укусу комах, а також обколоти це місце розчином адреналіну і прикласти холод. Необхідно відновити прохідність дихальних шляхів (введення воздуховода, термінова інтубація трахеї або трахеотомія), забезпечити подачу в легені чистого кисню.

Невідкладна допомога при анафілактичному шоці

Невідкладна допомога при анафілактичному шоці

Проводиться введення симпатоміметиків (адреналіну) підшкірно повторно з наступним внутрішньовенним краплинним введенням до поліпшення стану. При важкій формі анафілактичного шоку внутрішньовенно вводиться допамін в індивідуально підібраній дозі. У схему невідкладної допомоги включаються глюкокортикоїди (преднізолон, дексаметазон, бетаметазона), проводиться інфузійна терапія, що дозволяє заповнити об’єм циркулюючої крові, усунути гемоконцентрацию і відновити прийнятний рівень артеріального тиску. Симптоматичне лікування включає використання антигістамінних засобів, бронхолітиків, діуретиків (за суворими показаннями і після стабілізації артеріального тиску).

Стаціонарне лікування пацієнтів з анафілактичним шоком проводиться протягом 7-10 днів. Надалі необхідно спостереження для виявлення можливих ускладнень (пізні алергічні реакції, міокардит, гломерулонефрит і т. Д.) І їх своєчасного лікування.

Читати по темі: Алергія на пеніцилін