Алергія на латекс

Алергія на латекс

23.01.2019 Off By admin

Алергія на латекс – це сукупність патологічних станів, які об’єднує непереносимість виробів з натурального або (рідше) синтетичного каучуку з розвитком місцевих або системних реакцій. Симптоми патології варіюються від ознак дерматиту (почервоніння, свербіж шкіри, печіння) до сльозотечі, закладеності носа, утрудненого дихання, ангіоневротичних набряків. Діагностика включає вивчення анамнезу і скарг хворого, проведення шкірних імунологічних проб, визначення специфічних антитіл в крові. Лікування проводиться шляхом обмеження контакту з провокуючим матеріалом, застосування антигістамінних і протизапальних засобів.

Причини

Основний компонент латексу або каучуку – полімери, які мають складну структуру, але не здатні в чистому вигляді провокувати алергічні реакції. Проблема полягає в тому, що очищення матеріалу перед його використанням у виробництві недосконала, в ньому залишаються домішки різної природи, які і виступають в якості алергенів. У латексі природного походження такими є різноманітні рослинні протеїни, в синтетичному – домішки, що потрапляють внаслідок технологічного процесу виробництва. Саме вони найчастіше призводять до негативних реакцій при використанні латексних предметів. Факторами розвитку алергії вважаються такі стани:

  • Наявність алергічних захворювань. Харчова алергія на такі продукти, як ківі, авокадо, яблука, помідори, горіхи виступає провокуючим фактором непереносимості латексу, особливо натурального походження. Це обумовлено явищем перехресної алергічної реакції – алергени перерахованих продуктів схожі за будовою з антигенами білків каучуку, тому організм реагує на них приблизно однаково. Через зміненої реактивності організму підвищена частота алергії на латекс відзначається в осіб з бронхіальною астмою або екземою.
  • Деякі медичні маніпуляції. Діагностичні та лікувальні процедури, які проводяться з введенням латексу у внутрішнє середовище організму, підвищують ризик розвитку патології. До таких відносять тривалі катетеризації сечового міхура, деякі хірургічні втручання.
  • Частий контакт з латексом. Тривале застосування латексних виробів в побутових умовах і на роботі значно збільшує ризики виникнення алергії. Така ситуація зустрічається у лікарів (рукавички та витратні матеріали), осіб, які працюють на виробництві гумових виробів і в інших галузях.
  • Імунодефіцити. Певні типи зниження імунітету (при прийомі цитотоксичних засобів, вроджені імунодефіцити) підвищують ймовірність появи алергічних захворювань в цілому, в тому числі – і непереносимості латексних матеріалів.
Алергія на латекс: симптоми і можливі ускладнення

Алергія на латекс: симптоми і можливі ускладнення

Патогенез більшості видів алергії на латекс аналогічний іншим варіантам реакції непереносимості першого типу або анафілаксії. При першому контакті організму з алергеном (білками або іншими сполуками в складі каучуку) відбувається процес сенсибілізації з утворенням клітин пам’яті «запам’ятовуючих» даний антиген. Важливою умовою є проникнення деякої частини провокуючого речовини в кров, що не завжди можливо через шкіру. Саме з цієї причини даний стан часто реєструється в осіб, які перенесли потрапляння латексних матеріалів у внутрішні порожнини тіла – цим значно полегшується сенсибілізація. При повторних контактах з латексом виникає імунологічна реакція, опосередкована IgE і яка веде до дегрануляції тканинних базофілів з виділенням гістаміну та інших активних сполук.

В інших випадках спостерігається розвиток реакцій уповільненого типу, зумовленою не гуморальними, а клітинними імунними реакціями. При неодноразовому попаданні антигену на поверхню шкіри відбувається активація Т-лімфоцитів (хелперів), які, в свою чергу, призводять до розвитку Т-ефекторів. Останні виділяють біологічно активні речовини, безпосередньо атакують тканини в області попадання алергену, що призводить до виникнення клінічної картини хронічного контактного дерматиту. Такий процес може тривати довше, ніж анафілаксія, практично нездатний провокувати системні реакції – викликати патологічні прояви в частинах організму, які не контактували з латексом.

Класифікація

Існує кілька клінічних різновидів алергії на латекс, що розрізняються за своїм патогенезу, симптоматики та методами терапії. Класифікація даного стану включає також патології, які, строго кажучи, не є алергією, а обумовлені роздратуванням тканин супутніми хімічними речовинами, що входять до складу латексних виробів. Це можуть бути присипки на рукавичках, компоненти мастила на презервативах, фарба на елементах одягу. З урахуванням даної обставини виділяють наступні клінічні форми захворювання:

  • Простий контактний дерматит. Неалергічний варіант патології, викликаний подразненням шкіри або слизових оболонок хімічними сполуками. Контактний дерматит протікає досить легко, прояви зачіпають тільки області безпосереднього контакту з виробом. Для поліпшення стану хворого досить використовувати вироби на основі чистого каучуку або гуми без допоміжних речовин – це доводить відсутність алергії на власне латекс.
  • Алергічний контактний дерматит. Є алергічним станом, що розвиваються за принципом реакції гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ). Може провокуватися як власне каучуком, так і допоміжними компонентами рукавичок, презервативів або інших виробів. Алергічний дерматит характеризується ураженням слизових оболонок або шкіри в області зіткнення з латексними матеріалами, іноді з залученням сусідніх областей.
  • Реакція негайного типу. Обумовлена ​​сенсибілізацією організму і подальшим реагіновим (за допомогою IgE) характером імунологічної реакції. Спектр проявів дуже широкий, залежить від реактивності і стану імунної системи. Можливо почервоніння і свербіж шкіри в місці контакту, а також системні реакції.

При діагностиці стану вкрай важливо визначити його тип, оскільки це суттєво впливає на характер лікувальних заходів. Препарати, покликані усувати реакцію негайного типу, будуть малоефективні при ГЗТ або простому дерматиті. Якщо в одних випадках достатньо просто змінити вид використовуваних латексних виробів (іншого виробника або з мінімумом допоміжних добавок), то в інших потрібно повне виключення контакту з даним матеріалом.

Симптоми алергії на латекс

Непереносимість латексу не проявляється якими-небудь специфічними симптомами, тому за одними тільки зовнішніми даними лікар-дерматолог або алерголог-імунолог часто не може точно визначити патологію. Неалергічний контактний дерматит характеризується почервонінням і сухістю шкіри, свербінням, лущенням в області контакту з гумовими матеріалами. Цьому передує тривале використання латексних рукавичок, шапочок, елементів одягу – за статистикою, у більшості хворих подібні симптоми виникають через кілька місяців або навіть років регулярного і майже щоденного використання латексу. Така форма захворювання реєструється переважно у медиків.

Алергічний варіант контактного дерматиту розвивається швидше (від декількох тижнів до 3-4 місяців використання латексних виробів) і також характеризується шкірними проявами в місці контактування з провокуючим речовиною. Симптоми більш виражені, свербіж може перетікати в печіння, почервоніння шкіри супроводжується набряком. При триваючому контакті з гумовими рукавичками або іншими предметами шкірні прояви можуть поширюватися на сусідні ділянки шкіри, не контактували з латексом. Використання презервативів призводить до свербіння і почервоніння статевих органів. Яких-небудь загальних симптомів, як правило, не спостерігається, в важких випадках можливе незначне підвищення температури, слабкість, головний біль.

Алергія на презервативи

Алергія на презервативи

Реагінового форма алергії на латекс часто виникає в осіб, в анамнезі у яких відзначається потрапляння гумових або латексних виробів всередину в ході лікувальних або діагностичних маніпуляцій. Можливими причинами стають тривале використання уретральних катетерів, установка різних дренажів і трубок із застосуванням гумових компонентів. В результаті відбувається сенсибілізація організму, що виявляється алергічними реакціями в разі подальших контактів шкіри з латексом. Особливістю даної форми захворювання є високі ризики розвитку системних реакцій крім почервоніння і свербіння шкіри в зоні зіткнення з алергеном. До таких належать сльозотеча, закладеність носа, головний біль, кашель і утруднене дихання.

Ускладнення

Вкрай рідко спостерігається виникнення ангіоневротичного набряку або анафілактичного шоку. Анафілактичний шок проявляється ларингоспазмом, різким падінням артеріального тиску, порушенням легеневої вентиляції. Такі наслідки виникають при реагінових варіантах непереносимості на тлі високої сенсибілізації організму або порушень імунітету.

Інші, менш виражені форми алергії порушують імунологічні властивості шкірних покривів в місці ураження, що в поєднанні з шкірним сверблячкою і розчісуванням полегшує вторинне інфікування. Деякі варіанти патології можуть призводити до змін в слизових оболонках (наприклад, статевих органів), провокувати лейкоплакии, ерозії і інші порушення.

Діагностика

На відміну від інших типів алергії, діагностика непереносимості латексу дещо ускладнюється неспецифічністю проявів і тривалим хронічним перебігом. Дуже важливо правильно зіставляти дані огляду та збору анамнезу хворого з результатами лабораторних та інструментальних методів дослідження. При грамотному підході для визначення стану нерідко досить встановити факт частого контакту з латексними виробами, в подібних випадках інші діагностичні маніпуляції використовуються лише для підтвердження патології. Визначення алергії на латекс включає наступні методики:

  1. Опитування і збір анамнезу. При підозрі на непереносимість намагаються виявити можливість і частоту контактів з матеріалом. У хворого з’ясовують, чи користується він гумовими виробами будинку або на робочому місці (рукавички, шапочки, спецодяг), використовує чи презервативи, чи були в минулому хірургічні втручання. Зіставляючи отримані дані з клінічною картиною, фахівець визначає ймовірність наявності патології.
  2. Алергологічні дослідження. До них відносять метод шкірних алергопроби (аплікаційний або прик-тест), в ході якого вводяться незначні кількості основних антигенів натурального і штучного латексу. Непрямим ознакою може служити алергія на деякі продукти харчування – авокадо, горіхи, помідори.
  3. Лабораторні дослідження. Загалом і біохімічному аналізах крові помітні зміни зазвичай відсутні, при важкому перебігу можливий лейкоцитоз і еозинофілія. Спеціальні дослідження (на визначення рівня специфічних до латексу IgE) виявляють наявність імуноглобулінів тільки при реагінових видах патології.

Диференціальну діагностику проводять з іншими формами шкірних поразок, що проявляються почервонінням і свербінням – кропив’янкою, деякими формами дерматиту (наприклад, атопічний). Головною відмінністю є наявність стійкої взаємозв’язку з використанням латексних виробів, а також результати специфічних алергологічних і лабораторних досліджень.

Лікування алергії на латекс

Як і при багатьох інших станах в алергології, основним компонентом терапії даного захворювання є обмеження застосування латексних і гумових виробів. Іноді, коли реакцію провокують додаткові присадки, досить змінити тип використовуваних рукавичок, презервативів, шапочок або інших виробів.

Що робити якщо у дівчини алергія на латекс

Що робити якщо у дівчини алергія на латекс

Якщо алергію викликає власне латекс, то при неможливості повної відмови від виробів з еластичних матеріалів вибирають альтернативні сполуки (наприклад, поліуретан). Симптоматичне лікування алергії включає в себе наступні групи препаратів:

  1. Антигістамінні засоби. Найбільш ефективні при реагінових формах, пригнічують основну ланку патогенезу захворювання – активацію гістамінових рецепторів. Нерідко призначаються при інших типах патології, в цьому випадку їх ефективність дещо знижується. Антигістамінні препарати зазвичай використовують у формі таблеток, які швидко усувають симптоми – особливо свербіж та почервоніння.
  2. Кортикостероїдні засоби. Кортикостероїди частіше застосовують місцево у вигляді мазей і кремів. Вони швидко зменшують активність запалення, впливаючи на клітинні реакції, тому ефективно усувають контактний дерматит.
  3. Допоміжні засоби. При тривалому перебігу шкірних форм алергії на латекс можливий розвиток дистрофічних шкірних проявів, які призводять до косметичних порушень. Їх вираженість зменшують місцевим і загальним призначенням вітамінних засобів, біогенних стимуляторів та інших препаратів.

Читати по темі: Алергія на цвіль